Доступність посилання

ТОП новини
22 Червень 2018, Київ 16:22

Партія телевізора в Україні: Рабінович, Мураєв і Шуфрич (огляд преси)


Народні депутати України Вадим Рабінович і Євген Мураєв у сесійній залі Верховної Ради (ілюстраційне фото)

Тріо Вадима Рабіновича, Євгена Мураєва і Нестора Шуфрича, що виступає під брендом «партія «За життя», засвідчило: якщо не вилазити з ефірів новинних телеканалів, критикуючи уряд, можна заробити рейтинг, що дозволяє потрапити в парламент. І стати не вельми сумлінним депутатом. Так, тижневик «Новое время» інформує, що, зокрема, Рабіновича за основним місцем роботи – у Верховній раді – зустрінеш не часто. За три роки, які він провів у парламенті, цей депутат відвідав менше ніж половину засідань і взяв участь тільки в 1,5% голосувань. Натомість депутат буквально живе в ефірі двох новинних каналів. Докладніше про це йдеться в матеріалі «Партія телевізора».

Останні соціологічні опитування дедалі більше стають схожими на хіт-паради, переконує «Український тиждень». Поява серед лідерів виборчих симпатій співака Святослава Вакарчука та шоумена Володимира Зеленського свідчать, на думку дописувача, що межі абсурду в українській політиці доволі уявні. І хоча обидва «нові обличчя» здебільшого далі займаються своїми звичними справами та про власні політичні амбіції говорять доволі стримано, соціологи не втомлюються ставити їх у кожне наступне опитування. Політтехнологи роблять ставку на відчай, усвідомлюючи, що люди прагнуть нових облич у політиці. Видання зауважує, що і без фахових замірів відомо, що такий настрій у народі доволі популярний, тож спекулювати й здобувати на ньому політичний капітал доволі легко. Особливо якщо прагнути боротися за електорат популістських партій, людей, котрі схильні вірити в дива та прості рецепти. Стаття називається «Фарс стає мейнстримом».

Напередодні нового політичного сезону розгортається чергова вистава, в головних ролях якої виступлять представники антикорупційних громадських організацій. «Дзеркало тижня. Україна» наголошує, що вже понад півроку триває епопея зі скасуванням електронного декларування для третього сектора, процес якої намагаються модерувати з Банкової. Нині ніхто не може спрогнозувати, чим закінчиться цей спектакль. Дописувач тижневика переконує, що президентська команда прагне або е-декларування для активістів-антикорупціонерів, або тотального контролю за громадськими організаціями в обмін на е-декларування. Саме для того вони й розпочали кампанію проти всього громадського активу, почергово створюючи репутаційні ризики для всіх яскравих особистостей із третього сектора. Бо хто ж хоче йти на наступні президентські та парламентські вибори, маючи під боком стільки молодих громадян, які продовжуватимуть конструктивно критикувати відсутність реформ і розквіт корупції в країні. Про це тижневик стверджує в матеріалі «Марлезонський балет: е-декларування для антикорупціонерів».

«Український тиждень» стверджує, що показна богомольність українських парламентарів, урядовців, президентів – чіткий індикатор того, що система взаємодії політичної влади та релігії перебуває в стані глибокого перехідного періоду й може бути охарактеризована як пострадянська. Тижневик наголошує, що релігія та церква завжди були потужним каналом формування суспільної думки й настроїв, а в українському випадку досить довго – лідерами суспільної довіри. Про те, як її використовували та на чиє благо, йдеться в матеріалі «Що сниться Левіафанові?».

«Український тиждень» наголошує, що УПЦ (МП) на Донбасі посилює вплив та антиукраїнську пропаганду. Видання стверджує, що на Донеччині традиція використання церквами владних кабінетів для зміцнення свого впливу доволі поширена й сприймається як щось природне. І це не тільки публічне залучення можновладців до заходів чи свят, а й виділення кращої землі, будівництво храмів коштом мерів чи депутатів як демонстрація лояльності одне до одного. Про наслідки тижневик розповідає в статті «Клерикальний реванш».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG