Доступність посилання

ТОП новини
25 Вересень 2018, Київ 19:52

«Кримчани – заручники ситуації» – Борис Бабін


Борис Бабін

Свєта Єрещенко

Із серпня 2017 року представництво президента України в Криму очолює український юрист-міжнародник Борис Бабін. В інтерв'ю кореспонденту Крим.Реалії він розповів про проведену роботу за перше півріччя на посаді голови представництва.

Як відомо, з 10 липня 2017 року Херсоні біля будівлі, в якій розташовується представництво президента України в АРК, проходила акція протесту з вимогою відставки попередньої глави відомства Наталії Попович. 17 серпня президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення своїм постійним представником в Автономній Республіці Крим Бориса Бабіна.

– Раніше серед громадськості лунали дорікання на неактивність представництва за часів його колишнього керівництва. Яку «спадщину» залишили Ваші колеги, та які першочергові кроки були зроблені?

– Дійсно, тривалий час надходили скарги з боку громадськості на те, чому цей орган не займається якоюсь активною діяльністю. Ті скарги, можна констатувати, мали реальне підґрунтя.

Коли ми почали працювати, мали вирішити кадрові питання, адже попереднє керівництво, на жаль, тривалий час не виконувало відповідних умов законодавства, штат був неукомплектований. Ми почали саме з цього, і можемо вам доповісти, що на початок 2018 року нами успішно були проведені конкурси на більшість посад, зокрема, на посаду керівника апарату, якого фізично раніше не було, головні спеціалісти вже обрані. Ми не мали ніяких ні лобі, ні корупційних питань.

Херсон, пікет за відставку попереднього глави Представництва президента України в АРК Наталії Попович. Архівне фото
Херсон, пікет за відставку попереднього глави Представництва президента України в АРК Наталії Попович. Архівне фото

– Чи з'явилися у штаті представники кримськотатарського народу, за доцільність чого у минулому висловлювалася низка експертів?

На нашому сайті весь контент представлено кількома мовами

– Ми не виокремлювали людей за етнічною чи расовою, чи якоюсь іншою ознакою. Але, щодо Вашого запитання, дійсно, на сьогодні два спеціалісти є кримськими татарами. Та ми не виділяємо за етнічними ознаками, для нас важливі – якість виконання роботи, компетенція тощо. Для нас було питання знайти якісного перекладача текстів кримськотатарською мовою, це було складно, але ми це зробили. На нашому сайті весь контент представлено кількома мовами, зокрема і кримськотатарською. Ми виходимо на повноцінне кадрове наповнення.

Борис Бабін (праворуч) зі своїм першим заступником Ізетом Гдановим
Борис Бабін (праворуч) зі своїм першим заступником Ізетом Гдановим

Найближчим часом ми створюємо офіс представництва у Києві. Це буде в Адміністрації президента

Далі, щодо нашої роботи. Найближчим часом ми створюємо офіс представництва у Києві. Указом від 2016 року було передбачено, що представництво матиме окремий підрозділ у столиці України. Вже призначено дві особи, які там працюватимуть. Вирішуються питання облаштування кабінетів, це буде в Адміністрації президента. Це буде зручно для проведення усіляких нарад. Щоб не викликати кожного тижня посадовців із Києва до Херсона. Це логістично спрощує нашу роботу.

– Які би Ви могли виділити основні досягнення за часів Вашого головування представництвом?

Наше головне досягнення – ми запускаємо експертну раду. Основне завдання – зробити цей орган робочим, щоб він був нашим мозковим центром

– Наше головне досягнення – ми запускаємо експертну раду. Ми вже маємо перелік членів експертної ради при представництві. Там більше десяти українських науковців у сфері права, соціології, політології, декілька видатних практиків, які працювали в Криму, наше основне завдання – зробити цей орган робочим, щоб він був нашим, так би мовити, мозковим центром. Найближчим часом ми проведемо у Києві засідання експертної ради. Але головне у цьому – не проведення заходів, а постійна повсякденна робота самих членів експертної ради.

Також ми запускаємо робочу групу високого рівня, яка збиратиметься щомісяця в Києві, з питань Криму. В ній братимуть участь представники органів влади високого рівня. Там буде величезний потенціал управлінців, які схвалюватимуть відповідні рішення.

На місцях продовжує працювати наша місцева регіональна робоча група з актуальних питань, куди входять представники правоохоронних органів, міграційної служби й інших структур. Вже проведено три виїзних засідання цієї групи: у Каланчаку, Чаплинці, Генічеську. За підсумками, серед іншого, були схвалені окремі доручення віце-прем'єру. Це виявилося дуже ефективним механізмом, і будемо й надалі використовувати його для вирішення поточних проблем.

Тобто ми бачимо два рівні – це робоча група київська і робоча група на місцях.

Постійно проводимо наради з різноманітних питань. За півроку їх було понад сто. Тут можна було би багато розповідати, але щодо конкретних результатів нашої роботи, то можна виділити наступне, що допоможе у питаннях деокупації та реінтеграції Криму, захисту прав громадян на окупованих територіях і внутрішньо переміщених осіб. Це переміщення підрозділів Головного управління Національної поліції в АРК та місті Севастополі до Херсонської області, зокрема, до районів, наближених до пунктів в'їзду-виїзду до Криму. Це рішення вже схвалене, зараз йде пошук та облаштування відповідних приміщень. Звісно, це робочі процеси. І це з нашої ініціативи, патрульна поліція й інші підрозділи головного управління будуть у Херсонському регіоні, де тимчасово перебуває значна кількість осіб, які прибувають з Криму для реалізації власних питань та потреб. Вони всі можуть безперешкодно подавати відповідні заяви та звернення не в Одесі, не в Києві, а там, де вони перебувають фактично. Це ми вважаємо за велике досягнення.

– А що було зроблено з приводу спрощень надання адміністративних послуг для кримчан на Херсонщині? Раніше багато хто висловлювався за необхідність створення центрів надання послуг безпосередньо на адміністративному кордоні з Кримом.

– Буквально з перших днів на посаді займалися цим питанням. На жаль, ми маємо і питання корупції, і питання соціальної напруженості, і об'єктивні проблеми, бо дуже мало є, наприклад, підрозділів міграційної служби. Підрозділи Державної міграційної служби, розташовані у Херсонській області, розраховані на обслуговування населення насамперед Херсонської області, а не тих майже двох мільйонів українців, які стали заручниками окупаційної влади. Виникає питання, що робити. Безумовно, виходом із ситуації є створення центрів надання адміністративних послуг. Серед іншого, такі центри є не лише засобами надання якісних адміністративних послуг, вони фактично є додатковим джерелом доходів місцевих бюджетів. Тому та громада територіальна, яка створить такий центр, матиме реальний дохід. Це ми пояснювали представникам місцевої влади.

На і біля КПВВ таких центрів не може бути з питань безпеки

У цій сфері були хибні позиції, по-перше, хибна позиція, що існувала і досі існує – це те, що такі центри необхідно створювати на пунктах в'їзду-виїзду до Криму або біля цих пунктів. Але є позиція прикордонників та СБУ. Їхня позиція однозначна та документально зафіксована: на і біля КПВВ таких центрів не може бути з питань безпеки. У когось там є земельна ділянка, як кажуть, «у дорогих друзів», закликають там створити ЦНАП, і всі кримчани будуть у тому ЦНАПі під прицілом російських снайперів. Ні, шановні, цього не буде! Центри надання адміністративних послуг будуть там, де захочуть ті, на чиєму балансі вони перебуватимуть. Бо ці центри створюють територіальні громади.

Інше питання в тому, що в таких центрах обслуговуватимуться не лише кримчани. Там обслуговуватиметься і місцеве населення, уявіть собі, наприклад, Каланчакський район. Вони там створять ЦНАП, і що, жителі Каланчака мають їхати до КПВВ за паспортом? Ті, хто це пропонує, не дуже розуміють реалії життя.

Багато з тих, хто не має бізнес-інтересів там, поділяють думку, що ЦНАПи мають бути там, де безпечно, дешевше. У населених пунктах їх створити значно дешевше, адже там вже є готові приміщення, які можна виділити для таких центрів, і так далі. Ми, на відміну від інших, спілкуємося з територіальними громадами і вже маємо реальний результат.

Вже є згода декількох об'єднаних територіальних громад Херсонської області на облаштування ЦНАПів. Наприклад, маємо інформацію про облаштування таких центрів у 2018 році у Каховці, Чаплинці, розширення ЦНАПу в Херсоні. Також очікується створення такого центру в Олешках, плануються громадські слухання в Новоолексіївці. Ми хочемо й в інших місцях це зробити. Завдяки цьому кримчани зможуть цивілізовано отримувати й ID-картки, і біометричні паспорти. Підрозділ міграційної служби у Херсоні зараз перевантажений кримчанами, але є плани щодо створення додаткових підрозділів.

Це реальна робота, яку ми робимо. Результати, про які можемо доповісти.

Також ми в процесі пошуку технічної допомоги місцевим громадам, наближеним до пунктів пропуску, можливо, там необхідно вживати якісь першочергові заходи. Ми комунікуємо з державними органами влади з цих питань. Наприклад, ми працювали щодо дорожного покриття біля КПВВ, сподіваємося, у другому кварталі будуть виділені кошти, щоб там провести ремонт, облаштувати доріжки для пішоходів.

На адміністративному кордоні з анексованим Кримом. Архівне фото
На адміністративному кордоні з анексованим Кримом. Архівне фото

Це поточні речі, але дуже важливі для кримчан. Це такий фронт роботи представництва, який стосується допомоги громадянам, є ще багато індивідуальних ситуацій, які ми вирішуємо завдяки координації держорганів, але там є персональні дані, на жаль, я не зможу про такі цікаві ситуації розповідати публічно.

– Ви неодноразово говорили про проблему з нелегальними перевезеннями до КПВВ. Чи вдалося щось зробити для її вирішення?

Щодо транспорту – це величезна проблема, що стосується всіх пунктів пропуску з Криму. На сьогодні, на жаль, легальний пасажирський рейсовий транспорт відсутній

– Щодо транспорту – це величезна проблема, що стосується всіх пунктів пропуску з Криму. На сьогодні, на жаль, легальний пасажирський рейсовий транспорт відсутній. Є безліч нелегальних перевізників, які фактично здійснюють регулярні перевезення, нелегальні таксисти, які працюють без отримання відповідних документів, без сплати податків. Щоб вирішити ці проблеми, ми маємо забезпечити там наявність легальних пасажирських перевезень. Для цього необхідно оголосити конкурси на маршрути, чим має займатися районна влада, місцеві державні адміністрації. На превеликий жаль, районні та обласна адміністрації цього регіону чомусь цього не роблять. Ми неодноразово до них зверталися і продовжуємо звертатися. Чомусь і громадськість мало цікавиться. Моє побажання, щоб і ЗМІ, і громадські структури це більше висвітлювали. Чому немає конкурсів, кому це вигідно, і коли нарешті вони будуть?

Також займаємося питанням щодо покращення залізничного сполучення, щоб кримчани могли прибувати до місцевостей, наближених до пунктів пропуску з максимальною зручністю. Мова йде про продовження прямого залізничного сполучення з Києва до залізничної станції «Вадим», що розташована найближче до КПВВ «Каланчак». Ми наполегливо вимагаємо від «Укрзалізниці» все ж таки нарешті організувати це пряме залізничне сполучення. Нам дуже дивно бачити, коли щоденно «Укрзалізниця» обслуговує більше від десяти поїздів до держави-агресора України, а немає жодного поїзда до станції «Вадим». У них там чогось не вистачає. На жаль, ця ситуація ще не вирішена, але ми в процесі.

На КПВВ «Каланчак» потяг до «Вадима» допоможе зняти цю напруженість. Також розглядаємо можливість навести лад з пішохідною ділянкою у КПВВ «Чонгар», щоб подорожуючі мали альтернативу – могли також скористатися залізничним транспортом.

Зараз люди – заручники ситуації: від КПВВ до найближчого населенного пункту далеко. ЦНАПів на самому КПВВ все одно не буде. Реальність, яка нам доступна, це облаштування цих центрів у відповідних населених пунктах і влаштування легальних перевезень з КПВВ до цих населених пунктів. Тоді ми матимемо хоч мінімальне забезпечення прав на отримання адміністративних послуг для жителів окупованих територій.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG