Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2018, Київ 15:32

На виборах президента будуть «вчорашні» проти «позавчорашніх» (огляд преси)


Голосування на виборах президента України у Київі, 25 травня 2014 року (ілюстраційне фото)

Про те, як передвиборчі перегони впливають на життя в регіонах, і як життя вносить корективи в політтехнології, аналізує газета «День». За розрахунками експертів, у президентській кампанії, фініш якої заплановано на березень 2019 року, візьмуть участь до 20 осіб, серед яких традиційно велика кількість так званих технічних кандидатів. Йдеться до того, що на наступних виборах доведеться домовлятися з великою кількістю «акторів». А якщо так, то важко гарантувати якісь результати будь-якому кандидатові. Тому велику вагу матиме партійна структура в регіоні чи просто команда кандидата, який балотуватиметься в президенти. Видання пише про створення не політичної вертикалі, а вертикалі особистої лояльності до фінансово-політичних гравців. Коли є одна особа, а навколо неї група підтримки, яка має своїх людей в районах. Якщо завтра зміниться назва партії, група все одно підтримуватиме того, на кого орієнтуватиметься їхній лідер, переконує газета у статті «Вчорашні» проти «позавчорашніх»?».

Правозахисники оприлюднили переконливий звіт обстрілів України з території Росії. З його змістом знайомить читачів газета «День». Видання зазначає, що гібридна війна дає змогу Росії маніпулювати як думкою загалу, так і юридичними аспектами. Наприклад, мінометні обстріли бойовиками цивільних громадян з літа 2014 року видавалися російськими ЗМІ як «злочини хунти» проти власного народу. Навіть безпосередні жертви таких обстрілів часто вірили, що обстрілюють їх ЗСУ. Однак, як наголошує газета, на цій війні існує велика кількість фактів безпосередніх атак на Україну з території самої Росії, а не лише з окупованих територій. Ці факти зафіксовані й передані до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. І саме вони доводять безпосередньо винного в кривавих подіях на сході України, що тривають з 2014 року. Про інші зафіксовані злочини Росії газета розповідає в публікації «Під прицільним вогнем…».

Газета «Україна молода» пише, що останнім часом з лексикону українців поступово зникають слова про Революцію гідності. І частіше називають іншим словом – Майдан. Про те, чому так відбувається і хто цьому сприяє, йдеться в матеріалі «Революція без Гідності, або Чому у влади коротка пам’ять».

Сепаратистський шабаш на Донбасі – це не стихійна відповідь Майдану, переконує експерт «Газети по-українськи». Сепаратистські рухи продавлювалися Кремлем ще з середини 1990-х. Але активна робота почалася після 2004 року. Наприкінці 2006-го і початку 2007 років її акції проходили під гаслами федералізації. У квітні 2007-го її триколори майоріли вже в центрі Києва, на Майдані, під час мітингу прихильників коаліції Партії регіонів, Соцпартії та КПУ. До середини 2007 року акції під прапорами сепаратистів і Росії вже стали звичними для всіх областей півдня і сходу. Про те, хто в цьому винен, йдеться в матеріалі «Повсталий Донбас».

А в публікації «Більшовики боялися, що Петлюра повернеться в Україну», «Україна молода» наголошує, що в Києві вже давно мав би стояти пам’ятник головному отаману військ УНР. Експерт газети переконує, що Петлюра – найбільший український державник ХХ століття. На початку 1919 року, коли вже повномасштабно почалася друга російська війна проти України, Петлюра єдиний із керманичів, хто залишився й був із військом до кінця. Згодом, уже навіть будучи в діаспорі, він усе робив, щоб повернутися. І от у чому різниця між першою політичною еміграцією і «петлюрівською» – перша вся розійшлася по заробітках й таким чином світу не було кому говорити про Україну. Коли ж iдеться про «петлюрівську» еміграцію, то Петлюра зробив усе для того, щоб еміграція збереглася, переконує газета.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG