Британський щоденник повідомляє про перемогу «Нафтогазу» над «Газпромом», чеське видання пише про перспективи українських яєць у Європі, які здатні зменшити ціни на них і в Чехії, а німецькомовна преса аналізує візит до Москви нового канцлера Австрії і, зокрема, українські аспекти цього візиту.
Британський щоденник ділових кіл Financial Times повідомляє про заяву «Нафтогазу України» про перемогу над російським «Газпромом» у Стокгольмському арбітражному трибуналі в «епічній чотирирічній битві».
У статті мовиться, що «Нафтогаз», ураховуючи грудневе рішення того самого трибуналу теж на його користь в іншій суперечці з «Газпромом», назвав своє протистояння з російською компанією «найбільшим в історії комерційним арбітражем» – адже загальна сума всіх первинних і зустрічних вимог сторін в обох справах сягнула 125 мільярдів доларів.
За повідомленням «Нафтогазу», підсумковий результат обох арбітражних рішень означає, що «Газпром» винен йому 2 мільярди 560 мільйонів доларів.
Видання наводить слова британського фінансового аналітика Тімоті Аша з інвестиційної компанії BlueBay Asset Management, який назвав такий результат «великою перемогою» «Нафтогазу» над «Газпромом». При цьому аналітик зауважує, що ця несплачена сума, яку російська сторона тепер боргує українській, «майже покриває» український борг за облігаціями на суму у 3 мільярди доларів, щодо якого Україна і Росія судяться окремо.
Голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявив, що кошти, отримані від російської сторони за рішенням арбітражу, слід спрямувати на збільшення видобутку газу в Україні та інвестувати в підвищення енергоефективності, щоб підвищити безпеку газопостачання і диверсифікувати його в бік від Росії, пише газета.
В іншій статті на цю саму тему Financial Times повідомляє і про реакцію «Газпрому»: ця контрольована Кремлем компанія підтвердила рішення арбітражу, за яким має сплатити «Нафтогазові» 2,56 мільярда доларів, але заявила, що висловлює незгоду з ним. «Газпром» стверджує, що з урахуванням обох рішень трибуналу «виник істотний дисбаланс, що порушує базові принципи шведського права, яким регулюється контракт», і заявляє, що «буде захищати свої права всіма способами, доступними йому відповідно до застосовного законодавства».
Видання нагадує, що «Нафтогаз» і «Газпром» уже не раз мали сутички через ціни та інші зобов’язання, що спричинювало зриви в постачанні газу на європейські ринки у 2006 і 2009 роках.
Чеське видання iDnes.cz пише про те, що «Європу заполонять українські яйця, можуть змінити ціни і в Чехії». Як пише видання, українська птахівницька фірма Avangardco 2016 року виробила 2,5 мільярди яєць, що більше, ніж усі чеські виробники разом, і відтак від 1 березня чеських птахівників будуть супроводжувати виправдані побоювання, бо Avangardco від березня має дозвіл експортувати столові яйця до Європи.
Як сказав виданню речник чеського холдингу Agrofert, який контролює найбільшу частку виробництва сільгосппродуктів і продуктів харчування в Чехії, Карел Ганзелка, «в майбутньому українські виробники можуть стати визначними гравцями на чеському ринку, що спричинило б зниження збуту чеських яєць».
«Звичайно, ми бачимо конкуренцію для чеських виробників. Залежить від того, яку вони виставлять ціну», – заявила про українських експортерів яєць керівник Чеськоморавського птахівницького союзу Ґабріела Длоуга.
Як пише видання з посиланням на речника «Аґроферту», вже зараз чеські виробники яєць зустрілися з конкуренцією з боку польських, які постійно ввозять до Чехії дешеві яйця, і ще один закордонний гравець на ринку «значно погіршив би і ускладнив ситуацію» для чеських виробників.
Тим часом і в самій Польщі вже дуже непокояться з приводу дозволу українцям експортувати яйця до ЄС, мовиться у статті. Там представниця Польської птахівницької спілки Катажина Ґавроньська заявила, що «це може мати серйозні наслідки для польських виробників яєць» – які, пише видання, минулого року забезпечили 80 відсотків імпорту яєць до Чехії.
При цьому у статті нагадано, що минулої осені в Європі була нестача яєць, через що вони подорожчали на десятки відсотків – конкретно в Чехії на 37,8 відсотка: за пакунок із десятка яєць платили 35 чеських крон (на сьогодні це майже 45 гривень – ред.), чи за пакунок із 30 – 110 крон (141 гривню) – тобто по 3,7 крони (4 гривні 74 копійки) за штуку.
Тим часом низка статей у німецькомовній пресі присвячена візитові до Москви нового канцлера Австрії Себастіяна Курца і його зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним – зокрема, українським аспектам цього візиту: Курц не підтримує санкції ЄС щодо Росії.
Австрійський щоденник Kurier у статті, оприлюдненій іще напередодні візиту, звернув увагу, що «війна в Україні» була серед тем, які, як анонсував Курц, він мав намір обговорювати в Москві. У зв’язку з цим видання запитало німецького експерта у справах Росії Штефана Майстера, чи реалістичне нині ймовірне послаблення санкцій ЄС щодо Росії, про яке вже лунають голоси.
На думку Майстера, на такі голоси немає реакції з російського боку – Росія не виявляє готовності до компромісів, тому «для ЄС було б надзвичайно важко полегшити санкції». За словами експерта, про полегшення санкцій, запроваджених через анексію Криму, мови взагалі немає, а щодо санкцій через схід України, то, «якщо не станеться чогось відчутного в напрямку справжнього припинення вогню, ці санкції залишаться».
Як каже експерт, Росія не рухається в бік до ЄС, бо санкції допомогли її президентові Володимирові Путіну стабілізувати його систему в Росії і відвернути увагу від її економічної слабкості. «Путін хоче співкерувати Східною Україною», – каже Майстер. За його словами, «для Москви ціна цього не надто велика, бо санкції доволі слабкі». «Тому ніяких компромісів не буде, для них Україна надто важлива», – вважає експерт.
А з приводу очікуваного переобрання Володимира Путіна на новий шестирічний термін на посаді президента Росії Штефан Майстер зауважує: «Економіка (Росії) у стані стагнації, доходи знижуються, і люди мають відчуття, що Путін займається більше зовнішньою політикою, ніж власною країною. «Ефект Криму», коли вся країна патріотично стала за Путіним, зменшується… І коли говорити з людьми на вулицях Москви, відчуваєш, що цей «ура-патріотизм» уже відійшов». Стаття так і називається: «Система Путіна: «ура-патріотизм» закінчився».
Німецький щоденник Welt присвячує візитові статтю «Із погляду Москви, Австрія – ідеальний партнер». При цьому видання пише: «Кремль сподівається, що візит канцлера Австрії Себастіяна Курца до Москви дасть новий поштовх скасуванню болісних санкцій ЄС. Але Відень має власний порядок денний».
Газета нагадує, що після парламентських виборів і створення коаліції в Австрії минулої осені російські газети виходили з заголовками «Курц наш», граючи на гаслі щодо анексії Москвою українського півострова «Крим наш». Себастіян Курц виступав за прагматичний курс щодо Росії і поступове зняття санкцій, і очікування Москви від цього візиту 31-річного «канцлера-комсомольця» і його зустрічі з президентом Росії великі, мовиться у статті.
Звичайно ж, Путін намагатиметься притягти Курца на свій бік, щоб домогтися послаблення болісних економічних санкцій проти Москви і Криму в середньостроковій перспективі. Але Кремлеві краще б не вірити ентузіазмові російських засобів інформації про «Курц наш», пише газета.
Із погляду Москви, Австрія є ідеальним, прагматичним партнером. Але чи вдасться Кремлеві зіграти на цих добрих відносинах у Брюсселі – це інше питання, пишуть автори статті, кореспонденти газети в Москві і у Брюсселі.
Про візит Себастіяна Курца до Москви пише і німецький щоденник Frankfurter Allgemeine Zeitung у статті «Особливі відносини». Газета зауважує, що в перебігу цього візиту до Кремля Курц «шукає спільні риси». На початку їхньої розмови обидва хвалили втішний розвиток економічних відносин, на прес-конференції після неї вони так само хвалили проект газопроводу «Північний потік-2». «Курц не належить до критиків (проекту), які побоюються щодо зростання залежності від Москви і щодо ролі таких держав, як Україна», – пише видання, маючи на увазі очікувані втрати України від зменшення транзиту російського газу в разі побудови нового газогону.
«А з огляду на зовнішню політику варто згадати про відступ у дискусії про місію ООН для Донбасу», – мовиться у статті. Її автори нагадують, що Київ давно прагне місії, що перебувала б у всій воєнній зоні, щоб повернути контроль за своїм східним кордоном, через який постачаються російські «сепаратисти» в Донецьку й Луганську. Путін відтак запропонував сили ООН, що діяли б тільки на фронті, на «лінії контакту». Наприкінці січня Вашингтон побачив «відкритість» із російського боку щодо більшого географічного обширу для місії. Але тепер Путін заявив, що місії ООН буде досить тільки на «лінії контакту», мовиться у статті.
