Доступність посилання

ТОП новини
23 Травень 2018, Київ 17:33

Україна воює з Росією, а ми починаємо нерозумне «вимахування шаблею» – депутат Cейму Польщі


Ілюстраційне фото

Варшава – Після ухвалення Польщею змін до закону про Інститут національної пам’яті польсько-українські відносини опинилися в глибокій кризі. Чим зумовлені суперечливі рішення польської влади – випадковими помилками, чи свідомою стратегією? Якими можуть бути наслідки теперішнього охолодження на лінії Варшава-Київ? Про це у Варшаві дискутували польські експерти, які займаються питаннями польсько-українських взаємин. Дебати «Ще діалог чи вже монолог? Політика щодо України після закону про Інститут національної пам’яті» організували Фонд Баторія та Ягелонський клуб. У дискусії узяв участь посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Андрій Дещиця, посол України в Польщі, який виступив на початку варшавських дебатів, сподівається, що польсько-український діалог триватиме.

«Ми постійно працюємо над тим, щоб цей діалог тривав, хоч я дедалі частіше бачу, що він відбувається між тими, які його хочуть, і таких багато. Але, на жаль, є сигнали, що по одному і другому боці починаються якісь виступи, рухи, протести, які більше виглядають як монолог, як демонстрація сили», – говорить дипломат.

За його словами, брак діалогу між Польщею та Росією буде на руку Росії. Дещиця каже, що він залишається оптимістом і вірить у те, що поляків та українців, які прагнуть діалогу буде більше, ніж тих, хто намагається «вбити клин» між двома народами.

Дебати «Ще діалог чи вже монолог? Політика щодо України після закону про Інститут національної пам’яті»
Дебати «Ще діалог чи вже монолог? Політика щодо України після закону про Інститут національної пам’яті»

Утім, більшість учасників варшавської дискусії про стан польсько-українських відносин говорили з неприхованою тривогою. Оцінюючи ситуацію вони повторювали такі слова, як «непередбачувана» й «небезпечна».

Катажина Пелчинська-Наленч із Фонду Баторія вважає, що відносини між двома країнами надто швидко рухаються в небезпечному напрямку.

Таку думку поділяє Роберт Тишкевич, депутат Cейму від партії «Громадянська платформа», заступник керівника парламентської комісії закордонних справ. Він вкрай негативно оцінює зміни до закону про Інститут національної пам’яті, в яких ідеться про кримінальне переслідування за «неправильне» розуміння польсько-українського минулого.

Тишкевич називає оновлений закон фатальним, мовляв, він вдаряє в «серце» польсько-українських відносин. На його думку, ухвалення польським парламентом цих суперечливих змін не можна вважати результатом якоїсь випадковості, чи помилки польських законодавців.

«Я хочу поставити тезу, що це фрагмент політичного процесу, за яким ми спостерігаємо вже два роки. Це відхід від стратегії польської східної політики, яка формувалася ще в час паризької «Культури» Єжи Ґедройця, яку потім протягом 25 років формували різні польські уряди та парламенти», – розмірковує політик.

За словами Тишкевича, польська партія влади «Право і справедливість» хотіла реалізувати в Центрально-Східній Європі власну стратегію – так званого Міжмор’я. Та оскільки ця концепція не дуже цікавить інші країни, на місці колись активної «східної» політики Польщі виникла пустка. За словами депутата, цю порожнечу заполонюють політичні напрямки, які орієнтуються на ревізіонізм та історичні порахунки.

Теперішній стан польсько-українських відносин – це фрагмент дуже небезпечного процесу демонтування і занепаду польської східної політики
Роберт Тишкевич

«Теперішній стан польсько-українських відносин – це фрагмент дуже небезпечного процесу демонтування і занепаду польської східної політики», – вважає Тишкевич.

Ця держава воює з Росією, а ми в цей момент починаємо нерозумне історичне вимахування шаблею проти цієї країни. В Сеймі прокидається російська партія
Роберт Тишкевич

Він наголошує на тому, що Польща погіршує відносини з Україною на етапі, коли та досягла значного успіху в євроінтеграції.

«Нині Україна асоційована з ЄС, колись нам таке і не снилося, Україна має безвізовий рух із ЄС. Ця держава воює з Росією, а ми в цей момент починаємо якесь нерозумне історичне вимахування шаблею проти цієї країни. Треба виразно сказати – в Сеймі прокидається російська партія», – зазначає політик.

Утім, на думку Тишкевича, прихильникам добросусідських відносин – як у Польщі, так і в Україні – не варто опускати руки. За його словами, в ситуації, коли погіршується міжурядова співпраця більше уваги треба приділяти активності на рівні парламентів.

«Потрібно посилити міжпарламентський діалог, запрошувати до нього європейських партнерів, зокрема з країн Веймарського трикутника», – вважає Тишкевич.

Зліва направо: Андрій Дещиця, Роберт Тишкевич, Катажина Пелчинська-Наленч та Павел Мусялек
Зліва направо: Андрій Дещиця, Роберт Тишкевич, Катажина Пелчинська-Наленч та Павел Мусялек

Відбулося коригування політики щодо України, але революційних змін нема – Мусялек

Павел Мусялек, аналітик з Ягелонського клубу визнає, що зміни в політиці Польщі щодо України відбулися, проте вони не є надто глибокими. За його словами, Варшава «скоригувала» своє ставлення до Києва, стала більш вимогливою в історичних дискусіях, але в цілому польсько-українська співпраця успішно розвивається на різних напрямках. Як приклади Мусялек наводить спільні проекти в енергетичній і транспортній галузях.

«Я не вважаю, що ці відносини настільки погані. Теперішній уряд їх дещо скоригував, та я не погоджуся з тезою, що відбувся фундаментальний перегляд відносин і що ми відходимо від доктрини Ґедройця. Так, тепер є більше вимогливості, іноді це ефективно, але зазвичай ні. Та я не погоджуюся, що маємо до діла з якоюсь революцією», – переконаний Мусялек.

Аналітик вважає, що за погіршення двосторонніх відносин більшою мірою відповідає Україна, ніж Польща. Мовляв, українці протягом попередніх років були не надто відкритими на польську вразливість в історичних питаннях. Мусялек закидає Києву, що Варшаву не запрошували до серйозних міжнародних розмов щодо вирішення конфлікту на сході України.

Цей закон неможливо захищати з позицій здорового глузду – Коваль

Натомість Павел Коваль з Польської академії наук твердить, що в польській закордонній політиці відбулися радикальні зміни, жертвою яких стали відносини з Україною. На його думку, польська партія влади відходить від політичної доктрини Єжи Ґедройця (згідно з якою незалежна Польща неможлива без незалежної України – ред.). Коваль розмірковує про зміни внесені до закону про Інститут національної пам’яті.

Цей закон неможливо захищати з позицій здорового глузду, незалежно від того, чи хтось українофіл, чи українофоб
Павел Коваль

«Що трапилося? Сталася нечувана річ. Цей закон неможливо захищати з позицій здорового глузду, незалежно від того, чи хтось українофіл, чи українофоб», – говорить аналітик. Він каже, що в суперечливому законі є кілька десятків помилок і вони компроментують польський Сейм.

Коваль наголошує, що згідно з даними соціологів, Польща є лідером симпатій серед громадян України. Він називає такі дані нечуваним успіхом. Та водночас аналітик звертає увагу на те, що деякі польські середовища воліють цього не бачити.

«Маємо до діла з ситуацією успіху і водночас маємо політичну операцію, яка полягає в тому, щоб переконати громадську думку, що щось абсолютно не вдалося. Таке переконання має базуватися на тому, що переважаючі тенденції в польсько-українських відносинах – це наголошування болісних подій з минулого», – говорить Коваль.

Це вигідно Росії і спричинить послаблення союзу Польщі з англосаксами, а також внутрішнє розчарування
Павел Коваль

За словами аналітика, ухвалення змін до закону про Інститут національної пам’яті сприяло формуванню та легітимізації у Польщі нової політичної сили, яка свою активність спрямовує проти країн Заходу, а також проти України.

«Це вигідно Росії і спричинить послаблення союзу Польщі з англосаксами, а також внутрішнє розчарування», – прогнозує Коваль.

На його думку, такі процеси сприятимуть подальшій радикалізації частини польських політиків та їхнього електорату.

Якщо ослабне Європейський союз, то наслідки цього всього можуть бути дуже відчутними
Павел Коваль

«Якщо ослабне Європейський союз, то наслідки цього всього можуть бути дуже відчутними», – побоюється Павел Коваль.

Зміни у політиці Польщі щодо України можна порівняти з використанням атомної зброї – Бердиховська

Аналітик Богуміла Бердиховська полемізує з колегами, які зміни польської політики щодо України вважають всього-навсього коригуванням. За її словами на лінії Варшава-Київ склалася драматична ситуація. Вона вкрай критична щодо суперечливого польського закону.

«Те, що сталося останнім часом – це використання атомної зброї. Мушу сказати, що я не дуже розумію стратегію «Права і справедливості». Розумію, що на політичному рівні політики могли дійти висновку, що з цією українською владою вони неспроможні вести якісний діалог. Та мені дивно, що за такою констатацією пішла наступна, що можна не тільки охолодити відносини з політичним представництвом, але й розпочати деконструкцію відносин з українським суспільством», – висловлює свої сумніви аналітик.

На думку Бердиховської, політичні середовища, які спричинили теперішню кризу в Польщі, сформувалися в 2013 році, коли Сейм обговорював «волинську» резолюцію з приводу 70-річчя трагічних подій на Волині.

«Тоді в 2013 році викристалізувалися політичні середовища, які поставили собі за мету заблокувати будь-який політичний діалог між Польщею та Україною. Зміни в цьому законі – це дуже серйозний крок у цьому напрямку, бо зграбно оперуючи цим законом можна звести нанівець будь-які політичні відносини», – каже Бердиховська.

Перелічуючи вади цього закону, вона говорить про невизначеність «предмету кримінального переслідування». Мовляв, невідомо кого польські прокурори мають вважати українським націоналістом. Скажімо, хтось вважатиме, що йдеться про виконавців антипольських акцій на Волині, а хтось може твердити, що українським націоналістом був митрополит Андрій Шептицький.

Прихильники замороження польсько-українських відносин ще ніколи не були так близько до успіху своєї концепції, як тепер
Богуміла Бердиховська

«Прихильники замороження польсько-українських відносин ще ніколи не були так близько до успіху своєї концепції, як тепер», – застерігає аналітик.

На думку Бердиховської, багато у вирішенні кризи між Польщею та Україною залежатиме від дій польської та української влади протягом найближчих тижнів, а також від рішення Конституційного суду Польщі.

Взимку Сейм та Сенат Польщі ухвалили зміни до закону про Інститут національної пам’яті, згідно з якими польське правосуддя кримінально переслідуватиме тих, хто приписує польському народові співучасть у Голокості, а також заперечує злочини українських націоналістів проти поляків у 1925–1950 роках. Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, але водночас відправив його на розгляд у Конституційний суд, який має вирішити, чи зміни не суперечать конституції країни. Суперечливий закон викликав дипломатичну кризу у відносинах Польщі з Ізраїлем та Україною. Свої застереження щодо цього закону, як такого що загрожує свободі слова та наукових досліджень, висловили у США.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG