Доступність посилання

ТОП новини
19 Грудень 2018, Київ 00:53

«Треба враховувати гебістський вплив на Путіна»: як Заходові зрозуміти Росію


Володимир Путін

У Франції, у видавництві Desclée de Brouwer, вийшла книжка під назвою «Зрозуміти путінізм» (Comprendre le poutinisme). Її автор, фахівець з історії СРСР і пострадянської Росії, професор університету Сорбонна Франсуаза Том аналізує суть нинішнього російського режиму, підкреслюючи, що Захід повинен цікавитися Росією, щоб уникнути дуже серйозних для себе наслідків.

Росію на Заході погано розуміють

– Моя мета – поліпшити розуміння путінської системи. Я вважаю, що Росію на Заході погано розуміють, тому що те, що там відбувається, іноді неймовірне для західної людини. Я спробувала дати якісь ключі для розуміння західній людині, для якої далека уся ця реальність путінської Росії.

– Ви починаєте вашу книжку з того, що говорите про вплив тюремного світу на сучасне російське суспільство. А в чому виражається цей вплив?

– Так, це вплив блатного світу, вплив зони. Російське суспільство багато в чому сформоване мікроспільнотами, простіше кажучи – бандами. Це те, що не дає сучасній державі вкоренитися в Росії. Тобто говорять про державу в Росії, але насправді можна радше говорити про протодержавні структури. Немає в Росії справжньої держави в сенсі сучасної концепції охорони права, права власності і так далі.

– А в який період історії Росії або Радянського Союзу, або, можливо, навіть Російської імперії склалася така ситуація?

Традиції Московської Русі відчуваються і зараз

– Дуже важко сказати. Можна дуже далеко зайти в минуле. Я думаю, що традиції Московської Русі відчуваються і зараз. Можна сказати, цар володіє всією державою. Це дуже давня традиція в Росії. І беззахисність суспільства перед владою, недорозвиненість суспільства – це теж дуже давня традиція. Ну, звичайно, більшовизм все посилив, більшовизм призвів до регресу. Тому що Росія великі успіхи робила у ХIX столітті, стала майже правовою державою, і все це було знищене більшовизмом.

– Раз уже ви заговорили про царя, варто поговорити про особистість Володимира Путіна. Коли описують його і характер його дій, часто застосовують цей самий блатний, тюремний жаргон. Його часто називають «паханом». Ті, хто вивчав біографію нинішнього російського президента, знають, що одним з його наставників був чоловік, який відсидів у в’язниці багато років за кримінальні злочини. Навіть ті, хто ставиться до нього з симпатією, підтримують, вживають знову ж тюремний жаргон, фрази на кшталт «пацан сказав – пацан зробив». На ваш погляд, бекграунд Путіна позначається зараз на російському суспільстві? Адже незважаючи на те, що в молодості, можливо, Путін і був цим «хлопчиком з ленінградського підворіття», але все-таки після цього він закінчив Ленінградський університет, працював за кордоном, нехай і в соціалістичній країні.

Треба враховувати гебістський вплив на Володимира Путіна. Гібрид гебістського елемента з блатним. Гебістський елемент, я б сказала, переважає

– Я думаю, що треба враховувати гебістський вплив на Володимира Путіна. Тобто це гібрид виховання вулиці, підворіття, як ви говорите, і виховання в гебістських школах. І результат той, який ми маємо. Тобто гібрид гебістського елемента з блатним. Гебістський елемент, я б сказала, переважає.

– На ваш погляд, менталітет російського суспільства, який склався, – чи можна його змінити, уникнувши при цьому серйозних потрясінь, соціальних потрясінь, революцій, кровопролиття?

Дуже важкий буде процес після Путіна, і про це треба думати, про те, що станеться після Путіна. Треба програму створювати для виходу з путінізму

– На це питання дуже важко відповісти. Я сподіваюся, що це можливо, але це можливо, тільки якщо влада зміниться. Дуже важкий буде, я думаю, процес після Путіна, і про це треба думати, про те, що станеться після Путіна. І треба російській опозиції готуватися до цього, треба програму створювати для виходу з путінізму. Це буде дуже важко, але треба бути оптимістом.

– І все-таки, владу змінити можна досить швидко, а чи можна швидко змінити менталітет суспільства?

– Якщо менталітет владного кола зміниться, то це вже буде великий плюс. Наприклад, вплив телебачення, який зараз такий сумний в Росії, можна змінити – і вплив пропаганди може розсіятися досить швидко. Тож можна діяти згори, якщо є таке бажання – очистити суспільство від наслідків нинішнього похмурого періоду.

– Чи розуміють на Заході, що зараз відбувається в Росії, хто такий Володимир Путін після 18 років його перебування при владі? І наскільки, на вашу думку, західні країни захищені від спроб Кремля впливати на них?

Усі події, які останнім часом там накопичуються, можна сказати, показують справжнє обличчя цієї влади

– Мені здається, що це розуміння, звичайно, зростає на Заході. Усі події, які останнім часом там накопичуються, можна сказати, показують справжнє обличчя цієї влади. Це, врешті-решт, має ефект на Заході. Заходові, як я сказала, дуже важко уявити те, що насправді відбувається, і це радше від нестачі, я б сказала, глибокої інформованості про Росію, від якогось невміння розуміти. І немає бажання зрозуміти до кінця – можливо, цього не вистачає теж на Заході. Але розуміння все-таки поліпшується.

Франсуаза Том
Франсуаза Том

– Ви пишете про те, що у путінського режиму немає переконань, він може взяти на озброєння будь-яку ідею, якщо вона йому підходить для утримання влади. Наскільки успішно цим Кремль вводить в оману західні країни?

Велика помилка для Заходу – вважати, що цей режим захищає, скажімо, традиційні цінності або щось таке. Немає розуміння саме цієї більшовицької риси

– Так, це факт. Я думаю, велика помилка для Заходу – вважати, що цей режим захищає, скажімо, традиційні цінності або щось таке. Тобто немає розуміння саме цієї більшовицької риси, що ідеї – це зброя, яка використовується для знищення ворога, а не відображення якихось переконань. Цього розуміння не вистачає тут.

– У Росії досить багато говорять про змову Заходу: проти всієї Росії, проти нинішнього режиму, проти російського народу. Зрозуміло, що образ зовнішнього ворога – це дуже зручний інструмент для внутрішньої політики. Народові можна показати, що є якийсь зовнішній ворог, потрібно мобілізуватися, і цим пояснюються зазвичай (як заявляє офіційна пропаганда) «тимчасові труднощі» країни. Нинішній путінський режим, по-вашому, вірить у цю змову, вірить в неї щиро? Чи просто це ще один з елементів пропаганди?

Причина цього параноїдального сприйняття світу – нерозуміння того, що таке свобода і що свобода існує

– Я думаю, що він вірить. Це, можливо, єдине щире переконання цього режиму. Він вірить, і з очевидної причини: тому, що він не розуміє свободи. Це саме результат цього гебістського виховання, про яке я говорила. Для Путіна, наприклад, якщо народ йде на демонстрацію десь в Україні, або в Росії, або в будь-якому місці, це не означає, що люди добровільно вирішили туди вийти, протестувати проти корупції і так далі. Ні, він впевнений, що хтось там їм платить, щоб вони вийшли, «Держдеп за цим стоїть». Тобто причина цього параноїдального сприйняття світу – нерозуміння того, що таке свобода і що свобода існує. Це головна причина непорозуміння між Кремлем і рештою світу.

Обкладинка книги «Зрозуміти путінізм»
Обкладинка книги «Зрозуміти путінізм»

– Ви сказали про те, що на Заході починають розуміти, чим є путінізм. А з іншого боку, в нещодавньому документальному фільмі, знятому російським державним каналом, Володимир Путін говорить, що він очікував санкцій західних країн у відповідь на анексію Криму, але вважає, що в довгостроковій перспективі все-таки Росія виграє. Як ви вважаєте, у західних країн вистачить терпіння не забути про таку проблему, як проблема Криму, не заплющити в якийсь момент очі на цю проблему, розуміючи, що без військового втручання Крим Україні не повернути?

Захід не забуде Крим, не забуде ці події. Тим більше, що Путін постійно нагадує про свою агресивність. Найголовніша проблема західних держав у відносинах Росією – в них мало наступності

– Я думаю, що Захід не забуде Крим, не забуде ці події. Тим більше, що Путін постійно нагадує про свою агресивність. Слабкість демократичних країн у тому, що керівні кадри змінюються, і нові лідери не мають того досвіду, який мають ті, хто відходить. І це використовується Кремлем постійно. Обама, наприклад, прийшов до влади і вважав, що він може поліпшити відносини з Росією, що попередньому американському президентові не вдалося, а йому, як він був упевнений, вдасться. Але нові лідери забувають досвід, який із великими труднощами збирала попередня команда. Це найголовніша проблема західних держав у відносинах Росією – в них мало наступності. І досвід відносин із Росією не передається, як його треба передавати.

Матеріал повністю на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG