Доступність посилання

ТОП новини
23 Липень 2018, Київ 09:27

«Конфлікт в Україні зробив придністровців гнучкішими» – експерт


Прем’єр Молдови Павел Філіп (ліворуч) та придністровський лідер Вадим Красносельський відкривають міст через Дністер між селами Гура та Бачілуй. 18 листопада 2017 року

Словом «заморожений» хибно позначають напівзаморожені неврегульовані конфлікти на пострадянському просторі. Але жоден із них не є цілком замороженим, особливо у Східній Україні та в Нагірному Карабасі, де люди й далі гинуть. У політичному плані не є замороженим і придністровський конфлікт – але, можливо, це й на користь. Справи просуваються підкилимно – причому в позитивному напрямку, пише експерт із пострадянського простору Том Де Вааль у статті на сайті європейського Центру Карнегі під назвою «Придністровський конфлікт: розмороження на користь?»

Коріння придністровського конфлікту сягає 1992 року, коли промисловий, переважно російськомовний лівий берег Дністра силою з допомогою радянських військ виокремився від Молдови, яка тоді здобула незалежність.

Від того часу триває запеклий ідеологічний конфлікт між двома сторонами з багатьох питань, але також має місце і співпраця поза лаштунками і майже відсутнє насильство, читаємо в статті експерта Тома Де Вааля.

Переговорний процес за формулою «п’ять плюс два», який включає Молдову, Придністров’я, а також Росію, Україну, США та ЄС, відбувається під егідою ОБСЄ. Але він загальмувався вже впродовж кількох років.

Минулого листопада цей процес серйозно відновився з відкриттям руху через давно зачинений міст Гура-Бачілуй, який з’єднує обидва береги Дністра.

Це розтопило лід і дозволило обом сторонам вирішити кілька інших проблем, включно з тими, які ОБСЄ вважало пріоритетними для врегулювання.

Серед цих питань – навчання молдовською мовою на латинській абетці у восьми школах у Придністров’ї.

А 28 лютого обидві сторони погодили механізм, який визнаватиме дипломи Тираспольського університету й Міністерство юстиції Молдови буде їх автоматично сертифікувати.

Том Де Вааль
Том Де Вааль

​Це дозволить європейським університетам брати на навчання придністровських студентів – навіть якщо вони не визнають університет у Тирасполі.

Але інші питання ще наразі не вирішені. Вони включають реєстрацію придністровських номерів на автівках, що дозволило б мешканцям лівого берега подорожувати в Європу автомобілями за згоди молдовської влади. Також серед невирішених – тема спільного телекомунікаційного ринку.

Посередники кажуть, що вирішення цих питань буде зразком, моделлю для угод про визнання адміністративних документів, а також економічне співробітництво, зазначає Том Де Вааль.

Український чинник

Деякі коментатори – в Україні й поза її межами – інколи попереджають, що підтримуване Росією Придністров’я може загрожувати Україні із заходу і що непокірні регіони у Східній Україні можуть стати «другим Придністров’ям».

У нас тут місія – створити зону стабільності, а не конфлікту
Віталій Ігнатьєв

Але Том Де Вааль не переконаний у цьому. Поговоривши з представниками обох берегів Дністра, він почув: Молдова відрізняється від України.

«У нас тут місія – створити зону стабільності, а не конфлікту», – сказав у розмові з експертом де-факто «міністр» закордонних справ Придністров’я Віталій Ігнатьєв, додавши, що Придністров’я дуже відрізняється від нині окупованої російськими гібридними силами частини Донбасу.

А спеціальний посланець Молдови щодо врегулювання придністровської проблеми Іон Ставіла також погодився, що ситуація в його країні відмінна від української, і запевнив, що конфлікт в Україні зробив придністровців гнучкішими.

Придністровці відчувають тиск через геополітичну ситуацію в регіоні
Іон Ставіла

«Вони відчувають тиск через геополітичну ситуацію в регіоні», – сказав Ставіла, якого цитує автор статті.

Том Де Вааль пише, що де-факто президент Придністров’я Вадим Красносельський прийшов до влади наприкінці 2016 року і є людиною фактично монопольної бізнес-групи «Шериф»,

«Шериф» має більш прагматичне, орієнтоване на бізнес, ставлення до конфлікту, аніж попередники», – говориться в статті.

Політична риторика відступила на тлі того, як економічні проблеми –еміграція, бідність, сильно орієнтований на соціальні виплати бюджет – почали загрожувати Придністров’ю, за висловом одного місцевого мешканця, «катастрофою».

Росія не альтруїст, але...

Ще однією причиною поступового прогресу у врегулюванні є те, що Росія – на відміну від українського конфлікту – підтримує переговори в форматі «п’ять-плюс-два».

Експерт зазначає, що Москва припинила пряме фінансування Тирасполя і, як виглядає, сказала Красносельському, що його уряд має домовлятися з Кишиневом про спеціальний статус у складі Молдови.

Але росіяни не альтруїсти, зазначено у статті, бо мають свій порядок денний, оскільки проєвропейські сили в Молдові затьмарені корупційними скандалами.

Ключове питання: якою державою бачить себе Молдова і як у цей державотворчий процес вписується Придністров’я?
Том Де Вааль

Москва, видається, зосереджена на підтримці декларативно проросійського президента Молдови, соціаліста Ігоря Додона, бо наприкінці 2018 року будуть парламентські вибори. Ці вибори також є причиною того, що в придністровському врегулюванні зацікавлений Кишинів.

Ключовим питанням, пише автор, є: якою державою бачить себе Молдова і як у цей державотворчий процес вписується Придністров’я?

Процес урегулювання тривалий. А між тим, запанував настрій реалізму і відчуття того, що не варто втрачати нагоду.

Автор підсумовує: «Це дає більше простору для міжнародного залучення у Придністров’ї і більше шансів на інтеграцію його економіки й населення із зовнішнім світом, від якого вони були ізольовані 25 років».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG