Доступність посилання

ТОП новини
20 Липень 2018, Київ 13:32

Меркель сподівається на прогрес у врегулюванні конфлікту на Донбасі (світова преса)


У міжнародній пресі є публікації про очікування канцлера Німеччини Анґели Меркель щодо поступу у врегулюванні конфлікту на сході України. Також є статті про те, якими можуть бути шляхи реінтеграції окупованих нині теренів Донбасу в Україну. І світова преса також розглядає можливі місця проведення майбутньої зустрічі лідерів США та Північної Кореї.

Сайт німецької телерадіомовної корпорації Deutsche Welle пише про плани канцлера Німеччина Анґели Меркель активізувати процес мирного врегулювання конфлікту в Україні після російських президентських виборів.

Стаття зазначає, що Меркель хоче дати новий поштовх мирному врегулюванню на тлі того, що сторони конфлікту не дотримуються Мінських угод.

«Оптимістичний тон заяви пролунав на тлі того, як ЄС продовжив санкції проти Росії через Україну», – говориться у статті.

Меркель сказала у понеділок, що має сподівання поновити мирні переговори щодо України після російських президентських виборів, говориться у статті.

«Я впевнена, що після виборів у Росії наступної неділі ми можемо мати новий поштовх, і ми можемо подивитися, як можемо здійснити якісний прогрес у мінському процесі», – сказала Меркель журналістам.

Мінські мирні угоди, яких досягли лідери України, Росії, Франції та Німеччини, не змогли покласти край війні у східній Україні, від якої вже загинули 10 тисяч людей і сотні тисяч стали переміщеними особами, зазначає стаття.

Меркель сказала, що підтримує розміщення миротворчої місії ООН у східній Україні.

Німецький канцлер додала, що без кроків до миру в Україні санкції ЄС проти Росії не будуть скасовані.

«Я б хотіла спочатку побачити кілька кроків, і потім ми можемо говорити про питання санкцій, але ці кроки мають бути значущими», – сказала Меркель.

У понеділок, нагадує стаття, ЄС подовжив на шість місяців санкції проти Росії за анексію Криму та підтримку нею бойовиків у Східній Україні.

«Інтеграція на перехресті: сценарії для реінтеграції Донбасу» – це заголовок статті на сайті московського відділення Центру Карнегі.

У статті говориться, що доля самопроголошених «республік» у Донецьку та Луганську (так автор тексту, російський політолог Олег Ігнатов, відповідно до кремлівської парадигми, називає незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», підтримувані Росією і визнані в Україні терористичними; в назвах цих угруповань є слово «республіка» – ред.) постійно виринає під час мінських переговорів, але жодна зі сторін конфлікту не має наразі дорожньої карти реінтеграції і мирного передання контролю за територією – включно з державним кордоном – від сепаратистів українській владі.

Центр Карнегі розглядає два головні сценарії. Згідно з першим, може відбутися мирний розпуск усіх регіональних структур, які є незаконними з точки зору українського законодавства, і це може статися до проведення місцевих виборів. За такого варіанту Київ дозволить нинішнім керівникам невизнаних «республік» (тобто угруповань «ДНР» і «ЛНР» – ред.) узяти участь у виборах, вважає автор. А в проміжку часу, коли структури сепаратистів вже не діятимуть, а нова українська влада в регіоні ще не буде обрана, – тоді в цей час вакуум влади може бути заповнений тимчасовою адміністрацією ООН, а відповідальність за безпеку може бути передана миротворцям ООН.

Другий можливий сценарій: добровільний розпуск усіх регіональних структур, які суперечать українському законодавству, але після проведення місцевих виборів. За цього сценарію буде співіснування паралельних владних структур протягом узгодженого проміжку часу і має бути погоджено окремо кожною стороною конфлікту та затверджене міжнародними посередниками.

За цього сценарію, будь-який добровільний розпуск буде здійснюватися після того, як Київ та влада, обрана згідно з українським законодавством, а також представники сепаратистів вирішають питання передання контролю над кордоном Україні, говорить стаття. Також при такому підході розпуск «республік» може здійснюватися протягом кількох фаз, а паралельно здійснюватиметься розширення повноважень Києва на нині окупованих територіях.

«Перший сценарій явно буде кращим для України і, на перший погляд, є легшим для втілення», – говориться в статті. Перший сценарій також передбачає «дуже сильні гарантії власної безпеки та політичного майбутнього в Україні» для сепаратистів, допоки не будуть проведені місцеві вибори. Київ також повинен буде дати якісь гарантії Росії, яка змушена буде натиснути на сепаратистів.

Один з аспектів врегулювання, як говориться в статті, є той, що Росія більше не може тиснути на керівників «республік», аби вони пристали та реінтеграційний план, який вигідний Україні, за умов, що в інтересах сепаратистських ватажків є збереження статус-кво. «Це могло статися в 2014 чи 2015 роках, але не у 2018-му і, звичайно, не буде можливим в найближчі кілька років», – читаємо в аналізі на сайті російського відділення Центру Карнегі.

Американський журнал Newsweek розглядає варіанти місця проведення можливого саміту між лідерами США та Північної Кореї Дональдом Трампом та Кім Чен Ином, який може відбутися до кінця травня.

Швейцарія має історію нейтралітету і досвід проведення ключових самітів, таких, як переговори між Рональдом Рейганом та Михайлом Горбачовим, що відбулися в 1985 році в Женеві. В цьому місті розташована низка міжнародних організацій і вже відбувались різні переговори між США, Китаєм та двома Кореями наприкінці 1990-х років.

До речі, зазначає стаття, північнокорейський лідер Кім Чен Ин може почуватися в Швейцарії як вдома, адже під іншим ім’ям він вчився в одній з міжнародних шкіл у Берні.

Швеція також запропонувала себе для проведення саміту. «Ми можемо бути каналом (комунікації) чи зробити все можливе для того, аби діалог був безпроблемним», – заявив прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен після зустрічі минулого тижня з Дональдом Трампом. Шведський лідер сказав, що його країна має довіру з боку Північної Кореї, яка вже давно має посольство у нейтральній Швеції. Стокгольм вже неодноразово був посередником для інших, хто мав проблеми з Пхеньяном.

Колишній президент Монголії запропонував столицю своєї країни, Улан-Батор, для американсько-північнокорейського саміту. «Монголія найкраще підходить, нейтральна територія. Ми сприяли важливим зустрічам, включно між Японією та Північною Кореєю», – написав Цахіаґійн Елбеґдорж у Твіттері.

А губернатор південнокорейського острова Чеджу, який занесений у світову спадщину ЮНЕСКО, запропонував острів для саміту.

Але військова база на острові та регулярні американсько-південнокорейські військові маневри можуть бути перешкодою для цього потенційного місця зустрічі на високому рівні.

Ну, й називають також Спільну територію безпеки – яка є частиною Демілітаризованої зони між двома Кореями, а село Пханмунджом там було вже місцем зустріч лідерів двох Корей.

Ну, і є – нехай і малоймовірною – можливість, що Дональд Трамп захоче поїхати до Пхеньяна. «Фірмова непередбачуваність Трампа залишає всі карти на столі», – мовиться в статті у часописі Newsweek.

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG