Доступність посилання

ТОП новини
11 Грудень 2018, Київ 16:17

Кличко і на мерській посаді – боєць (світова преса)


Німецька ділова газета Handelsblatt публікує статтю про міського голову Києва Віталія Кличка, називаючи його «національним героєм України», який бореться з корупцією. Американські ЗМІ пояснюють, чому США не запровадили нових санкцій проти Росії і однією з причин називають суперечності між Дональдом Трампом і Ніккі Гейлі, послом в ООН. Французька Le Figaro повертається до загадкової смерті російського журналіста, який одним із перших написав про «ПВО Вагнера».

«Віталій Кличко – боєць». Під таким заголовком німецька ділова газета Handelsblatt публікує статтю про міського голову Києва, називаючи його «національним героєм України, якому люди довіряють і який бореться з корупцією».

Стаття починається з подій Майдану кінця 2013 року, коли «навіть прапори Євросоюзу й України не дали загубитися в натовпі чемпіонові світу і найвідомішому опозиційному лідеру країни».

Автор статті Гельмут Штойєр змальовує Кличка як «двометрового чоловіка з квадратним обличчям та довжелезними руками, якими він протягом років кидав своїх супротивників на килим» і який від тих бурхливих часів Майдану керує столицею України. Автор називає його «носієм надії Майдану», якого «все ще шанує більшість українців».

Однак, мета, яку Кличко озвучував на початку – «ми хочемо демократичних реформ і нового політичного класу» – досі не досягнута. Нові випадки кумівства та корупції неодноразово виявляють в Україні.

Настрій оптимізму Майдану призвів до великого розчарування, і Кличко це знає: «Ми хочемо змінити всю корумповану систему. Але, звичайно, ця система не хоче змінюватися сама» – цитує автор статті нещодавнє інтерв’ю Віталія Кличка телепрограмі Tagesspiegel під час його візиту до Німеччини.

Як і колись у своїх боксерських матчах, він і зараз не здається, незважаючи на все нові корупційні скандали у своїй країні, мовиться у статті.

За словами автора, 46-річний «самотній вовк» сформував команду, яка має допомогти йому боротися з бюрократією та корупцією, а «перевага Кличка перед іншими українськими політиками в тому, що люди йому довіряють», він «не розколюється, як багато інших політичних соратників».

У статті розповідається, що Кличко народився в Киргизстані як син офіцера та вчительки, і щойно в шкільному віці він із братом Володимиром прибули до Києва.

Те, що він виріс, розмовляючи російською, відчувається й донині, каже автор, додаючи думку, з якою напевно могли би посперечатися мешканці столиці України: «На його щастя, більшість киян також розмовляють російською і не звинувачують його за незначні помилки».

Видання нагадує, що наступного року в Україні буде обраний новий президент. Чи буде Кличко змагатися з діючим президентом Порошенком, він ще не може відповісти. Перед тим, як ставити собі за ціль вищий політичний кабінет, він хотів завершити те, що він обіцяв киянам: краща інфраструктура, нові дитячі садки та школи, нові робочі місця. Треба, за його словами, завжди встановлювати мету, а потім всією силою своєї волі боротися за це.

Критики кажуть, що він часто занадто розпливчастий, хоче все робити правильно. «Батько трьох дітей, він визнає, що є другом компромісів. Однак, це не означає, що він не хоче нікого ображати», каже автор і наводить приклад «чіткої позиції Кличка» щодо нинішніх санкції проти Москви. «Поки Росія не змінює своєї політики, санкції потрібно посилити», – цитує автор Кличка із телепрограми Tagesspiegel.

«Санкції є одним із найважливіших засобів проти агресивної російської політики, і вони працюють», – додав Кличко.

Питання економічних санкцій проти Росії торкається газета The New York Times, намагаючись пояснити у своїй статті, чому президент Дональд Трамп не оголосив нові санкції проти Росії, попри обіцянку його радників.

Трамп відхилив новий пакет санкцій проти Росії, які планували запровадити у понеділок. Зміна курсу, як пише автор статті Пітер Бейкер, вказує на розкол між президентом і його командою, яка займається питаннями національної безпеки.

Газета нагадує, що в неділю постійний представник США при ООН Ніккі Гейлі оголосила, що адміністрація президента Трампа накладе нові санкції на російські компанії, що сприяють сирійській програмі хімічної зброї. Після повітряного удару по об’єктах у Сирії санкції були в числі подальших варіантів дій у відповідь на ймовірну газову атаку, в результаті якої тижнем раніше загинули десятки людей. Однак Білий дім у понеділок спростував слова Гейлі.

«Ми розглядаємо додаткові санкції щодо Росії, і рішення буде ухвалене найближчим часом», – заявила прес-секретар Білого дому Сара Сандерс. Пізніше в бесіді з журналістами на «борту номер один» Сандерс додала: «Президент чітко дав зрозуміти, що має намір бути жорстким із Росією, але в той же час йому все ж хотілося б мати з нею добрі відносини».

«Інший співробітник Білого дому, на умовах анонімності змалював внутрішні дискусії, сказавши, що Трамп вирішив не вводити санкції: він вважав їх непотрібними, тому що відповідь Москви на авіаудар була в основному струсом повітря», – повідомляє автор статті.

Він наводить думки аналітиків, які займаються питаннями Росії, про те, що чергова зміна планів Вашингтона знову підкреслює розбіжності в адміністрації, яка намагається знайти послідовний підхід у відносинах з Росією, яка протягом останніх чотирьох років анексувала Крим, вторглася у Східну Україну, намагалася вплинути на американські вибори в 2016 році, намагалась отруїти колишнього російського шпигуна, що живе у Великій Британії, і підтримує вбивства, які чинить у Сирії уряд президента Башара Асада.

«Трамп, мабуть, думає, що, якщо він буде погоджуватися з рекомендаціями радників по парних числах і відхиляти їх по непарних, в результаті вийде стратегія», – прокоментував науковий співробітник Ради з міжнародних відносин з Колумбійського університету Стівен Сестанович, який у 1990-х роках працював посланцем з питань колишніх радянських республік.

Трамп був незадоволений тим, що Ніккі Гейлі поквапилась, розповів The New York Times один зі співробітників адміністрації. Через рішення президента відхилити санкції її авторитет публічно виявився хитким.

«В адміністрації Трампа Гейлі – одна з найжорсткіших критиків дій Росії по всьому світу, і вона нерідко висловлюється набагато різкіше, ніж сам Трамп. Але її мало коли публічно карали таким чином», – наголошується в статті.

Конфлікти між командою Гейлі і Трампом, пов’язані з Росією, вже траплялися, нагадує інше американське видання – The Washington Post.

Повертаючись до статті у The New York Times, автор Пітер Бейкер пише, що за даними адміністрації Трампа, «рано чи пізно нові санкції все ще можуть бути введені, якщо Росія зробить кроки, які дають підстави для цього. Але чиновники не змогли пояснити, як за відсутності такого сценарію Трамп змусить Росію заплатити високу ціну за те, що вона дозволила Сирії використовувати хімічну зброю» проти мирного населення.

Ціла низка західних видань торкається теми загадкової смерті російського журналіста-розслідувача Максима Бородіна, який свого часу одним із перших написав про втрати приватної військової компанії «Вагнер» в Сирії.

Журналіст помер у лікарні в неділю, через кілька днів після того, як випав із вікна свого помешкання на п’ятому поверсі у Єкатеринбурзі.

«Убивство, суїцид, чи нещасний випадок? Увесь вікенд циркулювала суперечлива інформація про обставини смерті журналіста, в понеділок поліція почала розслідування», – пише кореспондент Емманюель Ґріншпан у французькій Le Figaro.

«Бородін працював у місцевому виданні «Новий день» і одним із перших опублікував розслідування про групу «Вагнер» – таємну напіввійськову організацію, близьку до російського Міноборони, що відправляла найманців в Україну і Сирію. Крім того, він детально змалював секретність довкола повернення на батьківщину тіл найманців, убитих в бою, і мовчання, якого вимагали від їхніх близьких з приводу поховань. Писати про групу «Вагнера», існування якої не визнане російською владою, небезпечно», – вважає Ґріншпан.

«Працюючи над іншими темами, які дратують владу в Росії, Бородін вже ставав жертвою нападу з залізним прутом 11 жовтня 2017 року, – тоді це закінчилось для нього короткою госпіталізацією», – нагадує автор статті.

Довголітній друг і правозахисник В’ячеслав Башков розповів у Facebook, що Бородін напередодні падіння з вікна зателефонував йому, щоб поділитися тривогою: «Він сказав, що його обклали силовики, на балконі людина зі зброєю і на сходовому майданчику люди в камуфляжі і масках. Максим припустив, що в найкоротший час вони до нього можуть вломитися з обшуком, а зараз, мабуть, чекають дозволу суду».

Однак, за словами автора статті, багато колег і друзі журналіста, які контактували з Le Figaro, визнають, що Бородін насилу справлявся зі своєю тягою до алкоголю та інших речовин і вів, як вони кажуть, «нездоровий спосіб життя».

«Якщо режим і вбив Бородіна, то він робив це поступово, позбавляючи його будь-якої перспективи, як і багатьох соціологів, політологів, адвокатів і економістів, засуджених до вибору між шматком хліба і своєю честю», – цитує автор статті Леоніда Волкова, опозиціонера, знайомого з Бородіним протягом багатьох років.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG