Медіа-відповідальність – головна тема номеру «Українського тижня». У статті «Ворожі коригувальники» видання стверджує, що українські медіа за часів незалежності прокладали шлях для наступу «русского мира». Спільний інформаційний простір із Росією до 2014 року на українських теренах вибудовувався значно успішніше, ніж економічна й політична інтеграція колишньої метрополії та колонії, наголошує тижневик. Якщо торгові та газові війни спалахували з певною періодичністю, а європейський вибір країни декларували всі без винятку українські президенти, то міф про єдиний народ на телебаченні кувався майже безперешкодно. Сьогодні українська медіа-спільнота так і не визнала прорахунки попередніх років і не деколонізувала інформаційний простір. Так, є нові правила гри, визнає дописувач. Але мода на «білоемігрантів» не минула. Є жорсткий бан на пропутінську публіку, однак російські ліберали продовжують гуртуватися в Україні. І часто-густо не для того, щоб успішно асимілюватися в Україні, а щоб використати її як плацдарм для побудови «другой России», зазначає «Український тиждень».
Мас-медіа країни, що веде війну, не можуть бути над ситуацією, наголошує в цьому ж числі «Український тиждень». Якщо країна веде бойові дії, де вирішується, бути їй чи не бути, без того, що «глобальні ліберал-гуманісти» називають «мовою ворожнечі», вона буде приречена на неминучу поразку. Адже говорити про ворога, якщо він веде проти тебе війну на знищення, категоріями «мови любові» – означає скоїти національний суїцид. Без «мови ворожнечі» ворога подолати неможливо. А з «мовою любові» перед ним можна тільки капітулювати, наголошує видання.
А в публікації «Дорогоцінні поклади» «Український тиждень» інформує, чому ринок небезпечних відходів досі перебуває в тіні, які там крутяться гроші та чим це небезпечно. Переробка небезпечних відходів в Україні –тіньовий сектор економіки й дуже замкнута система, стверджує видання. Такий собі клуб для своїх, який донедавна майже не контролювався державою, приносив гравцям шалені прибутки, не потребував інвестицій і взагалі якихось зусиль.
«Дзеркало тижня» пише, що популісти нескінченно надихають виборця твердженнями, що, мовляв, «справедливість є і за неї варто боротися», а також пропонують бажане – «стабільність і добробут» чи «життя по-новому», обіцяють і підкуповують. І хоча досвід вже багато чого навчив українців, вони знову і знову голосують не за справи, а лише за обіцянки. Український виборець – «політичний консьюмтаріат» – споживачі найнеймовірніших політичних обіцянок-побрехеньок, любителі патріотичних гасел, пліток і міфів, «політичної гречки» … Тому легко довіряють і безвідповідально голосують. Про наслідки йдеться в публікації «Між лукавством, месіанством і популізмом».
Українські політики надзвичайні щасливчики, констатує тижневик «Новое время». Їм завжди щастить з жінками, бізнесами і лотереями. А на життєвому шляху зустрічаються чесні і шляхетні люди, від яких можна отримувати мільйонні подарунки або позичати їм неймовірні суми. У цьому переконалися журналісти тижневика, уважно ознайомившись з електронними деклараціями топових українських чиновників, а також народних депутатів. В них вказані значні арсенали зброї, елітні колекції годинників і автопарки, а також мільйони гривень готівкою. Ніхто цього особливо не приховував, адже за невідповідність у статках і прибутках в попередніх деклараціях ніхто не постраждав. Докладніше про те, чим володіють найбагатші чиновники і депутати, тижневик розповідає в статті «Озброєні і дуже багаті».
Про кіберзагрози, актуальні для України найближчим часом, розповідає «Український тиждень». Найнебезпечнішими з них є об’єкти ядерної енергетики і промислові системи спостереження та керування. Експерт видання прогнозує, що в наступні кілька років у Європі та Україні відбудеться ще більше атак, особливо на підприємствах енергетичного сектору, зокрема ядерних. Ключова проблема в тому, що захисні системи працюють уже по 20-25 років, вони застарілі, і в разі кібератаки на об’єкт виникає майже гарантована вразливість «нульового дня». Україні, щоб захиститись від хакерських атак, потрібно розвивати систему ІТ-освіти, створити ІТ-хаб і запровадити політику для регулювання кіберсфери, наголошує експерт тижневика.
«Український тиждень» зазначає, що реалізація Кремлем обхідних газогонів становить очевидну загрозу енергетичній безпеці України, однак, замість працювати над її мінімізацією, влада пасивно спостерігає. У статті «Діяти, а не спостерігати» тижневик радить, які політичні рішення має найближчим часом ухвалити Київ.
Тема шкільного булінгу – цькування дітей і агресивного переслідування –розбурхує уми тих, хто причетний до проблеми освіти і виховання дітей, і нескінченно лякає батьків, констатує тижневик «Новое время». Всі тривожно шукають вихід, вигадують власні методи боротьби з незрозумілим зловісним явищем, згадуючи свій шкільний досвід. Але парадокс полягає в тому, що, радячи дітям звичні моделі поведінки, дорослі допускають катастрофічні помилки, стверджує видання. Експерт видання вважає, що сучасні батьки хочуть бути зручними і бажають ростити зручних дітей. Щоб мовчали, не нили, не плакали, не нервували. Про те, чим загрожує така поведінка дітей, йдеться в статті «Анестезія душі».
