Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2018, Київ 01:59

Чотири роки тому кілька тисяч кримських татар вирушили зустрічати свого лідера Мустафу Джемілєва, який за рішенням російської влади виявився «нев’їзним» до окупованого Криму. Їхню автоколону поблизу Турецького валу в Армянську заблокували бійці російського ОМОНу з бронетехнікою. Щоб побачити Джемілєва, колона активістів прорвалася через живий щит спецназу ОМОНу та попрямувала до пункту пропуску пішки. Там прибулі зустрілися з Мустафою Джемілєвим, якого так і не пустили до Криму. Подробиці того дня Крим.Реалії розповів учасник тих подій, кримськотатарський активіст Тимур Киримоглу, який нині живе у США.

Як пояснює Тимур, жодного насильства з боку кримських татар не було, проте, побачивши тисячі людей, які підійшли до кордону, хтось із російських солдатів почав стріляти в повітря.

Ми прорвали блокаду випадково ‒ просто почалася паніка, люди інстинктивно кинулися бігти

«Тоді люди, злякавшись, почали бігти в бік материкової України. По суті, ми прорвали блокаду випадково ‒ просто почалася паніка, люди інстинктивно кинулися бігти. Прорвавши російський псевдокордон, ми добігли до українського боку. Деякі українські прикордонники майже плакали, побачивши, як ми йдемо їм назустріч з українськими та кримськотатарськими прапорами. Вони не приховували радості, особливо на тлі російської пропаганди, яка запевняла, що практично все населення Криму налаштоване винятково проросійськи. Весь той час, що ми були біля кордону, вони морально підтримували нас», ‒ згадує учасник подій.

Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров та інші кримські татари на Турецькому валу під Армянськом. 3 травня 2014 року
Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров та інші кримські татари на Турецькому валу під Армянськом. 3 травня 2014 року

Після приїзду Мустафи Джемілєва кримські татари, які зустріли його, разом з ним спробували повернутися до російського боку адміністративного кордону, проте зробити це виявилося неможливим.

«За той час, поки ми його чекали, російська сторона скликала ще більше солдатів, залучила «кримську самооборону», нові частини ОМОНу та колишнього «Беркута», снайперів, БТРи та іншу військову техніку, й серйозно посилила блокаду. Якщо в той момент, коли ми перетинали кордон, охорони було порівняно небагато, то до моменту повернення назад там уже стояв потужний заслін. При цьому дорога до кордону була дуже вузькою, а щодо поля з її боків нас попередили, що воно заміноване. Тому пройти можливо було тільки асфальтом. Представники Меджлісу намагалися домовитися з російськими прикордонниками й домогтися дозволу повернутися, але ті навідріз відмовилися нас пускати. Я помітив, що з російського боку на кордон прибули співробітники ФСБ, і саме вони вели переговори з нами», ‒ розповідає Тимур.

За словами очевидця, переговори тривали досить довго, але безрезультатно.

«Врешті-решт, керівництво Меджлісу зв’язалося з міністром закордонних справ Туреччини, який, у свою чергу, почав переговори зі своїми російськими колегами. Тоді Москва поставила ультиматум: Мустафа Джемілєв має залишитися на материковій Україні. Щоб уникнути кровопролиття, він погодився на цю умову», ‒ розповів Тимур Киримоглу.

Кримські татари на Турецькому валу в очікуванні Мустафи Джемілєва. 3 травня 2014 року
Кримські татари на Турецькому валу в очікуванні Мустафи Джемілєва. 3 травня 2014 року

При цьому, за словами Тимура, довге очікування на кордоні в спекотний кримський день перетворилося для деяких учасників зустрічі на справжні тортури.

«Ми вирушили зустрічати Мустафу Джемілєва приблизно о 7:00. У буферній зоні між російським та українським кордоном немає жодних заправок і магазинів. Назад ми змогли повернутися лише близько 16:00‒17:00. При цьому того дня була нестерпна спека, а серед нас було багато людей похилого віку. Близько 12:00‒13:00 багатьом з них стало зле. Ми заходили до українських прикордонників, сподіваючись знайти хоч якусь воду. Зрештою, нам дали кілька пляшок з водою. Психологічно це теж було дуже важко, адже росіяни прямо говорили, що не пустять нас назад. Піти на територію (материкової) України люди теж не могли, бо не готувалися залишати Крим, просто не взяли з собою паспортів. Ми навіть не могли пройти через український «кордон» і купити їжі, застрягли в буферній зоні», ‒ згадує Тимур.

За допомогою солдатів і БТРів росіяни створили дуже вузький коридор, він був настільки вузький, що у них була можливість зафіксувати на камеру кожну особу

«Спочатку ФСБ вимагала, щоб родичі привезли нам паспорти й вони змогли б записати кожного, хто «незаконно перетнув кордон», але врешті-решт дозволили повернутися без паспортів, хоча вони все одно записали номери наших машин. За допомогою солдатів і БТРів росіяни створили дуже вузький коридор, яким ми проходили. Самі прикордонники тим часом сиділи на БТРах з відеокамерами й записували те, що відбувається. Коридор був настільки вузький, що у них була можливість зафіксувати кожну людину. Уже перейшовши російський «кордон» і діставшись до машин, ми потрапили в інший коридор, створений «кримською самообороною». Вони в прямому сенсі нападали на нас, били по машинах битами та палицями, виривали кримськотатарські прапори. Ми змушені були їхати дуже повільно, і весь цей час вони продовжували нападати й викрикувати образи через гучномовець. Декому подряпали та зламали машини», ‒ зазначає учасник подій.

Фіксація учасників події, що проводилася на адмінкордоні з Кримом, була потім активно використана російськими правоохоронцями. У «справі 3 травня» чотирьом людям були призначені умовні тюремні терміни та штрафи.

Першим заарештували Мусу Абкерімова. Його звинуватили у завданні ушкоджень середнього ступеня тяжкості бійцеві «Беркута». У травні 2015 року Армянський міський суд призначив Абкерімову покарання у вигляді чотирьох років і чотирьох місяців позбавлення волі умовно. Другим затримали Рустема Абдурахманова, третім ‒ Таїра Смедляєва, за ним ‒ Едема Ебулісова. Всі вони також отримали умовні терміни. Останній суд у «справі 3 травня» відбувся 11 грудня 2015 року.

До того ж після початку російської блокади на адмінкордоні з Кримом на знак солідарності зі своїми співвітчизниками кримські татари перекрили кілька трас на півострові. Зрештою, проти них порушили кримінальні справи, їм призначили штрафи розміром від 10 тисяч російських рублів (4100 гривень) до 40 тисяч рублів (16,5 тис. гривень). За оцінками кримськотатарського активіста Заїра Смедляєва, загалом оштрафували близько 100 осіб.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG