Доступність посилання

ТОП новини
23 Червень 2018, Київ 21:25

Від дерегуляції – до трансплантації: Верховна Рада проголосувала за зміни правил гри в кількох галузях


Дерегуляція валютного ринку та спрощення кредитування, поліпшення роботи Державного бюро розслідувань (ДБР), врегулювання трансплантації органів та захист прав українських заробітчан – такі зміни передбачає низка законопроектів, ухвалена 17 травня Верховною Радою у першому читанні. Попри це, за дужками опинилися зміни до виборчого законодавства та оновлення складу ЦВК, хоча напередодні в парламенті всерйоз обговорювали голосування за ці питання. І коаліція, і опозиційні фракції дружно проголосували за ті речі, щодо яких не мають розбіжностей, стверджують експерти. Натомість виборчі питання, на їхню думку, деякі сили хочуть відкласти на потім через страх перед достроковими виборами.

17 травня під стіни Верховної Ради вийшли представники декількох партій та громадських організацій, від демократичних до праворадикальних. Кількасот учасників пікету вимагали від депутатів ухвалити декілька важливих для України реформ, першою з-поміж яких вони називали зміну виборчого законодавства: з нинішньої мішаної на пропорційну, з нижчим прохідним бар’єром та відкритими партійними списками.

Під Верховною Радою протестують проти виборів за «законом Януковича» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:32 0:00

Однак саме це питання Верховна Рада винесла за дужки: виборчу реформу та оновлення складу ЦВК не включили навіть до порядку денного.

Натомість депутати протягом ранку підтримали за основу законопроекти, які можуть змінити правила гри одразу в декількох сферах.

Що саме зробили парламентарі?

Розблокували формування Державного бюро розслідувань

Державне бюро розслідувань, головний слідчий орган України, уряд створив своєю постановою на початку 2016 року. Але досі до складу ДБР призначили (через конкурс) лише директора та його заступників. Залишаються невирішеними питання як з регіональними представництвами, так і зі штатними працівниками та їхніми правами й обов’язками, зокрема з правом на оперативно-розшукову діяльність.

Немає визначеності навіть з приміщеннями для цього органу, наголосив депутат від «Батьківщини» Андрій Кожем’якін, голова парламентського комітету із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який презентував законопроект щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань.

За словами Кожем'якіна, законопроект, який погодив очолюваний ним комітет, прописує вимоги до посадовців регіональних управлінь та органів внутрішнього контролю ДБР, регламентує притягнення посадовців цього відомства до відповідальності, проте надає їм право на оперативно-розшукову діяльність. Законопроект навіть визначає порядок надання приміщень підрозділам бюро та їхнє розташування.

Рада прибрала частину перешкод для запуску ДБР (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:26 0:00

Роман Труба
Роман Труба

«Ми чекали 20 років для запуску ДБР. Це стало можливим лише у листопаді 2015 року, коли було ухвалено відповідний закон. Це було революційне довгоочікуване рішення. Але вже під час запуску (ДБР) виявилося, що закон містить деякі технічні прогалини. І ми не можемо ще 20 років чекати, щоб парламент вніс відповідні зміни!», – закликав директор бюро Роман Труба, виступаючи в парламенті.

На підтримку законопроекту виступили представники всіх фракцій і навіть «Опозиційного блоку», який переважно критично сприймає ініціативи парламентської коаліції. Зрештою законопроект набрав 265 голосів.

Дозволили трансплантацію за європейським зразком

Верховна Рада ухвалила законопроект про трансплантацію органів та «анатомічних матеріалів» людини.

Відтепер трансплантація може відбуватися за добровільної прижиттєвої згоди особи, і лише після того, як консиліум лікарів підтвердив її смерть і шансів на порятунок немає. Утім, кожен, хто погодився віддати свої органи після смерті, може у будь-який момент передумати, і до електронної бази даних внесуть відповідні зміни. Якщо людина до смерті не висловлювалася ні за, ні проти вилучення органів, то таке рішення можуть ухвалити її родичі. При цьому продаж або реклама органів для трансплантації суворо заборонена. Так само як і заборонено використовувати для трансплантації загиблих на війні, померлих дітей, сиріт, або тих, чия особа не встановлена.

Дозволяється і добровільна трансплантація в живих людей: коли ідеться про парні органи або частини органів, коли пересаджують їх від родичів до родичів, трансплантацію пацієнтові його власних тканин та органів, або коли два пацієнти надають матеріал для трансплантації одне одному.

Але законодавці уточнили, що обмеження не стосуються переливання крові, імплантації (наприклад, зубів), ембріонів або статевих залоз, стовбурових клітин тощо.

Закон почне діяти 1 січня 2019 року.

Подбали про заробітчан

Статус українських заробітчан за кордоном та робота фірм-посередників, що влаштовують їх на роботу, викликали набагато гостріші дискусії, ніж питання трансплантації.

Олег Ляшко
Олег Ляшко

Так, лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко під час обговорення законопроекту наголосив, що чинна влада не дбає про забезпечення українців роботою вдома, натомість робить Україну «сировинним придатком», внаслідок чого за останні роки на роботу за кордон виїхали ще два мільйони українців.

Максим Бурбак
Максим Бурбак

Зі свого боку, лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак відповів з трибуни парламенту, що документ не посилює проблему трудової міграції, при цьому ті, хто їдуть з України за вищими заробітками, залишатимуться під наглядом фірм-посередників та, опосередковано, українського уряду для того, щоб їхні права не порушувалися, та щоб вони не втрапили в халепу за кордоном.

Законопроект щодо господарської діяльності з «посередництва у працевлаштуванні за кордоном» надає Мінсоцполітики право стежити, чи виконують фірми-посередники ліцензійні умови, чи не кидають напризволяще вже працевлаштованих людей. А в разі порушення відомство може ініціювати адміністративну відповідальність для посередників, що порушують закон.

Паралельно Мінсоцполітики має моніторити ризики торгівлі людьми та дбати про їхню мінімізацію.

Продовжили лібералізацію валютного ринку

Зменшити державне втручання у валютний ринок, спростити інвестування невеликих сум валюти за кордон, а також створити умови для здешевлення кредитів – такі цілі мають два законопроекти, ухвалені Верховною Радою в цілому.

Проект закону «Про валюту» має замінити застарілі декрети про обмін валют 1990-х років, які морально застаріли і обмежують фінансову активність в Україні, пояснила перед голосуванням представниця «БПП» та співавтор законопроекту Ірина Луценко. У підсумку, за її словами, майбутній закон дозволить вільні валютні операції у межах певних лімітів, в тому числі трнаскордонні, за принципом «можна все, що прямо не заборонено законом». Водночас НБУ та інші органи контролю в цій сфері при потребі можуть запроваджувати тимчасові обмеження, якщо почнеться стрімке або ж навмисне масове виведення капіталу з України.

Другий законопроект вносить зміни до законодавства про кредитування, які мають на меті зменшити податковий тиск на позичальника, посилити несудові способи врегулювання кредитних спорів, але при цьому законопроект має усунути схеми незаконного виведення майна з-під застави, стверджують автори документа.

Серед новацій – врегульовуються прогалини у погашенні кредитів, якщо позичальник помер, а його майно перейшло у спадок. А також законодавці пропонують у випадку спору щодо іпотеки вважати недійсними будь-які нові вимоги кредитора, якщо спір уже був урегульований поза судом. Після цього право власності позичальника на житло, яке він придбав у кредит, не оскаржується, пояснюють автори законопроекту.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Верховна Рада проголосувала за ті законопроекти, щодо яких немає серйозних суперечок між фракціями або ж є кулуарні домовленості, інші ж – відклала на потім, так пояснив перебіг подій 17 травня у парламенті політолог Володимир Фесенко.

«Ще декілька днів тому була інформація щодо призначення нових членів ЦВК: мовляв, є побоювання «Народного фронту» та прем’єр-міністра, що оновлення складу Центрвиборчкому стане таким собі «негласним дозволом на дострокові вибори». Тому відклали на кінець червня. Що ж до нового виборчого кодексу – тут просто немає голосів. І я згоден з Ольгою Айвазовською, координатором мережі «Опора», що в таких умовах буде доцільніше внести точкові зміни у виборче законодавство, а не змінювати кодекс у цілому», наголошує Фесенко.

Щодо законопроектів про трудову міграцію, трансплантацію, фінансові ринки та ДБР, які знайшли підтримку сесійної зали, то, на думку експерта, вони належать до тих, у яких зацікавлена більшість фракцій. До прикладу, свідому підтримку представників «Опозиційного блоку» закону про ДБР політолог пояснює тим, що в межах опозиційної фракції сформувалася група депутатів які співпрацюють з коаліцією і підтримують значну частину її ініціатив.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG