Останніми місяцями Росія посилила провокативні дії щодо України в Азовському морі, стверджує газета «День». Відбувається фактична блокада портів Маріуполя та Бердянська. І завдає вона збитки не лише економічних, а й підвищує соціальну напругу в регіоні. Видання нагадує, що ще в квітні цього року окупанти почали перевіряти кожне судно, яке йде через Керченську протоку до портів Бердянська та Маріуполя. А вже в травні росіяни почали зупиняти і перевіряти судна за 10 кілометрів від Бердянська, тобто від українського узбережжя в Азовському морі. Натомість жодної реакції від офіційного Києва немає. Навіть ноти МЗС. Докладніше про ситуацію в Азовському морі, і про те, чого варто очікувати від Росії і як Україні потрібно реагувати, йдеться в статті «Морської політики в Україні немає».
Газета «Україна молода» стверджує, що майбутня літня посуха штовхає російських окупантів на відчайдушні кроки із забезпечення анексованого півострова питною водою. Без дніпровської води промисловість та сільське господарство у Криму терпітимуть крах, а от кошти, витрачені на будівництво опріснювальної станції, вже зараз обчислюються мільярдами рублів. Тому провокатори з Росії знову взялися розробляти план «Шатун» у Генічеському районі, що на Херсонщині, заради встановлення контролю над Північно-Кримським каналом. В окупантів є три варіанти, як роздобути стратегічно важливий об’єкт для забезпечення Криму прісною водою. Зважаючи, що просто так їм вентиль Північно-Кримського каналу ніхто не відкриє, окупанти спробують вирішити це питання або в юридичній площині, або силовим шляхом. Докладніше йдеться в публікації «Агресивна спрага».
«Українці доплачують Ахметову 1,6 мільярда гривень» – у статті під таким заголовком «Газета по-українськи» стверджує, що експортний бізнес найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова субсидується всією бідною країною. Його холдинг продає державному підприємству «Енергоринок» електроенергію на 40% дорожче, ніж в Європу. Це лягає тягарем на українських споживачів. Якби цієї дорогої електроенергії для експорту не було в прогнозному балансі, то споживачі платили б на 1,6 мільярда гривень менше. Відповідно, ці гроші є субсидіями для компанії Ахметова, стверджує видання. Крім того, якби відкрили імпорт електроенергії, то український бізнес отримав би загальну ціну на 13–14% нижчу. Але уряд і Національна комісія з регулювання енергетики більше піклуються про компанію Ахметова, аніж про економіку держави, стверджує газета.
Сьогодні гроші на старість відкладають 24 відсотки українців, інформує «Газета по-українськи». Видання наголошує, що основний показник успішної пенсійної реформи – це рівень заміщення трудових доходів пенсією. В Україні за останні 20 років він упав із 60 до 40 відсотків. Тобто людина, яка зараз виходить на пенсію, отримує 40 відсотків зарплати. Протягом наступних 20 років, як йдеться в публікації, ця цифра зменшиться ще вдвічі. Із січня 2019 року мають запустити обов’язковий накопичувальний рівень. Про те, що він передбачає, газета розповідає в статті «У держави завжди буде велика спокуса націоналізувати пенсійні кошти».
