Український художник Андрій Єрмоленко намалював серію плакатів, присвячених Чемпіонату світу з футболу-2018, який відбудеться в Росії. Графічним оформленням вони нагадують офіційну символіку чемпіонату, але на цьому схожість закінчується: кожен із плакатів присвячений події, яку Єрмоленко вважає достатньою підставою для бойкоту змагань – анексія Криму Росією, підтримка нею бойовиків на сході України, збиття «Боїнга» над Донбасом, бомбардування сирійського Алеппо, доля українських політв’язнів у Росії, отруєння Сергія і Юлії Скрипалів у Британії. Найпопулярніший малюнок художника, офіційний логотип чемпіонату, стилізований під череп, навіть показали у прямому ефірі на телеканалі «Росія-1».
В інтерв’ю Радіо Свобода Андрій Єрмоленко розповідає про свій проект і про те, чому, як він думає, світові держави так і не зважилися на бойкот ЧС-2018 у Росії.
– Каталізатором для створення цих плакатів стало оголошення Олегом Сенцовим голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів з російських в’язниць. Спочатку я почав малювати плакати про справу Олега Сенцова, і це мене вивело на чемпіонат. Знаєте, коли включається совість, її дуже складно заглушити і змусити замовкнути. Плюс до всього, я сподівався, що українське Міністерство інформаційної політики якось пожвавиться і підключиться, знаючи, що в Росії відбудеться чемпіонат світу, вони щось робитимуть. Але я побачив, що всі мовчать. Сам я мовчати не зміг.
– Ви помічаєте, що жодна держава світу не відмовилася від участі в Чемпіонаті світу з футболу?
– На жаль, світом правлять гроші, а не совість. А коли ти бачиш несправедливість, є два варіанти: або промовчати, або самому включитися, хоча б в одиночний пікет. Це – мій «одиночний пікет» проти тих великих державних сил, які нічого не роблять. Ми всі прекрасно знаємо, що Росія – це такий величезний гопник на карті світу, який дозволяє собі те, що інші держави не можуть собі дозволити, що дозволяє гопнику брати і «віджимати» гаманці? Бездіяльність поліції. Ми говоримо, що «світовий поліцейський» – це Америка. Але насправді Європа, Америка і всі інші країни не діють, ніхто по носі Путіну так і не дав.
– А як же санкції?
– Санкції – це дуже добре, і я теж сподіваюся, що вони коли-небудь спрацюють, але ці санкції на роки, на десятиліття. Ми пам’ятаємо, як працювали санкції з Радянським Союзом: це розтягнулося дуже надовго, поки Радянський Союз не розвалився. Загалом я сумніваюся, що Америці або Європі вигідний зовнішній ворог. Розвал Росії нікому невигідний.
Хочеться, щоб люди проявили ініціативу, хочеться змусити їх рухатися, змусити підняти дупу, роздрукували ці плакати і хоч щось зробити для порятунку того ж Сенцова. Замість того, щоб сидіти і хором рахувати дні, впродовж яких він голодує. Для мене це війна, ви розумієте! Великою мірою моя держава, навіть не держава, моя країна – бо дуже складно говорити зараз про «державу Україну» – моя країна зараз перебуває в стані війни, і ця війна повинна бути війною для кожного громадянина України, щоб зберегти незалежність, щоб зберегти кордони, які наша країна має.
Якщо ми байдуже будемо ставитися і нічого не робитимемо, то в врешті-решт нас розвалять і нас захоплять, а я цього не хочу. Це моя війна. Я вмію малювати. Якби в 2014 році у мене вистачило мужності, я б, напевно, був на передовій, але у мене не вистачило. У мене вистачає мужності робити те, що я можу, а я можу малювати.
– Ви говорите «зберегти кордон». Крим вже не повернути?
– Я хочу, щоб Крим повернувся в Україну, і я кажу, що Крим – це Україна. Це визнається всіма міжнародними інституціями, просто цього не визнає гопник, який у нас його вкрав, а зараз сидить і хихикає. Керченський міст – це жах, і мені досі незрозуміла позиція України з цього питання. Побудували Керченський міст і таким чином, фактично, закрили доступ всім вантажним суднам в Маріуполь і в Бердянськ. Це може фактично знищити ці міста. Україна мовчить, мовчить європейське і американське співтовариство. Для мене це страшно. Для мене страшно, що проти нас йде відкрита економічна агресія, а дуже багато тих, хто просто сидять і мовчать»
– Ви відчуваєте, що Україна кинули?
– Ні, я б не так сказав. Я відчуваю, що українці втомилися від війни, що українці варяться у власному соку. Я відчуваю, що до Європи треба апелювати мовою, яку розуміє Європа. Наприклад, потрібно виходити на акції, які відбуваються в Україні, із англомовними, франкомовними плакатами, які більш зрозумілі за кордоном. Ми повинні звертати на себе увагу. Якщо ми будемо сидіти і мовчати, тоді нас й справді забудуть. Поки що Європа нас не кинула. Просто зараз з нами дуже складно мати справу, коли Європа бачить, що в Україні дуже багато внутрішніх проблем. Я маю на увазі не війну, я маю на увазі корупцію, тотальне злодійство як у вищих ешелонах, так і в нижчих. Зараз Україна дуже слабка. Хотілося б, щоб нас захистили, але якщо нас ніхто не захищає – нам треба захищатися самим.
Після того, як мою ілюстрацію показали на російському телебаченні, я отримав дуже багато листів і повідомлень. Багато росіян написали, що у мене «криваві хлопчики в очах». Було кілька атак на мій фейсбук (зараз фейсбук заблокував акаунт Андрія Єрмоленка – ред.). Розумієте, мені зараз взагалі дуже складно говорити про Росію. Росія зараз, як країна, для мене ворог, це правда. Я не буду говорити про людей, які підтримують Україну, які не підтримують Україну, питання не в цьому. Як країна – це відкритий ворог, який веде проти України масштабну підривну діяльність. Дуже багато моїх друзів загинули через Росію. У 2014 році дуже багато футбольних фанатів пішли захищати Україну, а тепер в державі-агресорі відбувається чемпіонат світу, де зберуться фанати з різних країн. Я не можу мовчати з цього приводу. Росіяни мене ненавидять. Я вважаю, що це добре. добре, коли у тебе є відкритий ворог, а не ворог, який тебе хвалить, а потім усадить у спину ножа, як було в 2014 році з Україною.
Я люблю футбол, але чемпіонат світу дивитися не буду. І нікому не раджу, чесно кажучи. Тому що не можна спокійно спостерігати за дійством, яке замазане кров’ю, навіть якщо це дуже гарний концерт або дуже гарне шоу. За останні кілька років Росія показала себе як терорист, яка не дотримується взагалі ніяких міжнародних доктрин. Починаючи від хімічної зброї та закінчуючи втручанням у вибори в інших країнах. Це страшно! Ось про це я і говорю своїми плакатами.
Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
