Доступність посилання

ТОП новини
17 Липень 2018, Київ 03:37

Швейцарське періодичне видання Neue Zurcher Zeitung аналізує відновлення україно-російських переговорів у Нормандському форматі. Французька газета Liberation обговорює ухвалення рішення про створення антикорупційного суду в Україні. Британський часопис The Times розмірковує над поширенням пропутінського популізму у керівництві деяких країн Євросоюзу.

Авторитетне швейцарське видання Neue Zurcher Zeitung містить статтю «Росія та Україна повертаються за стіл переговорів».

Часопис вказує, що переговори у Нормандському форматі щодо врегулювання конфлікту у Східній Україні досі не дали майже жодних вагомих результатів.

Попри це, ці переговори відновлюються після майже 16-місячної перерви. Водночас, новий раунд переговорів має сконцентруватися на новому підході.

Міністри закордонних справ України та Росії знов сядуть за стіл переговорів за посередництва їхніх колег з Франції та Німеччини.

Швейцарська газета додає, що переговори відбуться 11 червня на ідилічній віллі «Борзіґ», що на березі Теґельського озера у Берліні.

Газета також підкреслює, що з німецького боку роботу на переговорах вестиме новий міністр закордонних справ Гайко Маас. При цьому наголошується, що дехто висловлює сумніви у продуктивності Мааса на цих переговорах, згадуючи його несподівано жорсткий підхід до Росії у перші тижні на посаді голови німецького МЗС.

Швейцарське видання пригадує, що у своїй першій промові на посаді міністра Гайко Маас відверто звинуватив Росію у причетності до агресії в Україні.

Водночас Маас, перебуваючи у Києві, також заявив українському керівництву, що не заспокоїться доки конфлікт на сході України не буде вирішено.

Далі газета пише, що одним з центральних питань переговорів у Берліні поставатиме можливість розміщення миротворчих «блакитних шоломів» ООН у зоні бойових дій на Донбасі. Втім, як додає швейцарський часопис, не очікується, що це питання дістане своє вирішення на берлінському раунді переговорів з причини доволі відмінного погляду на місію миротворців ООН з Києва та Москви.

Насамкінець цюрихська газета ставить питання руба: чи ж Москва взагалі зацікавлена у вирішенні конфлікту на сході України?

Теоретично, підсумовує видання, коли у Росії розпочнеться Чемпіонат світу з футболу у четвер цього тижня, Кремль, принаймні, не мав би бути зацікавленим в ескалації цілого конфлікту на українській території.

Переклад твіту: «Росія та Україна повертаються за стіл переговорів»:

​Французьке періодичне видання Liberation друкує статтю «Україна зацікавлена у боротьбі з корупцією».

Газета пише, що у країні, де корупція постає всеосяжною, нарешті світло дня побачить антикорупційний суд.

Цей крок, на думку французького часопису, став першою відповіддю Києва на вимоги міжнародних донорів, від фінансової допомоги яких залежить українська влада.

Liberation нагадує, що український парламент проголосував за створення сталого антикорупційного суду, що попередньо відкладалося вже кілька разів.

Видання також зазначає, що в Україні вже існувало антикорупційне бюро (НАБУ), втім, на думку українських антикорупційних активістів, його діяльність було навмисне уповільнено владою, що вилилось у надзвичайно низьку кількість судових справ проти тих, кого було звинувачено у корупції. Не кажучи вже про те, що повсякденні випадки так званої корупції побутового рівня відбуваються цілковито поза «радарами» НАБУ.

Liberation пише, що упродовж багатьох років міжнародні організації, які допомагають розвитку української економіки, вимагали від влади у Києві врешті створити антикорупційний суд в Україні в обмін на подальші фінансові вливання.

Президент України, як зазначає французька газета, якого його опоненти часто звинувачують у приналежності до корупціонерів, попервах пручався створенню антикорупційного суду, мотивуючи це тим, що подібна структура не існує у жодній іншій країні.

Згодом президент Порошенко вже привітав всіх з ухваленням рішення про заснування подібного суду, а прем’єр-міністр Гройсман взагалі погрожував піти у відставку, у разі, як це голосування у парламенті буде провалено знов.

Видання додає, з посиланням на одного з депутатів парламенту, що міжнародні фахівці відіграватимуть вирішальну роль у призначенні суддів антикорупційного суду, чому завжди пручався офіційний Київ.

Але, як підсумовує паризький часопис, залежність від міжнародної економічної допомоги залишає Україні мало вибору.

2014 року Міжнародний валютний фонд ухвалив рішення надати Києву пакет фінансової допомоги на 17,5 мільярдів доларів, який Україна отримує траншами в обмін на виконання низки передумов.

Переклад твіту: «Україна зацікавлена у боротьбі з корупцією»:

Поважний британський часопис The Times публікує статтю «Європейські виборці обирають пропутінські уряди».

Автор статті – відомий оглядач з питань Росії та Східної Європи Едвард Лукас пише, що Росія, яка почала поводити себе зухвало за часу правління Володимира Путіна, використовує протиріччя і неузгодженість між країнами-членами ЄС, зокрема відносно новими членами зі сходу Європи, на свою користь.

Москва дуже неохоче прийняла поширення Західного блоку на свою колишню комуністичну імперію, яку завжди розглядала, як власне подвір’я.

І от, за нинішніх умов, Кремль докладає максимальних зусиль аби посіяти розбрат і суперечності всередині НАТО і ЄС.

Далі автор наводить приклад Угорщини та лідера тієї країни Віктора Орбана, який завжди був палким прихильником демократії західного зразка і євроатлантичної інтеграції.

Нині Орбан вже грає за зовсім іншими правилами, переслідуючи у путінському стилі вільні ЗМІ, обмежуючи свободи, і маючи сумнівні оборудки з Росією.

Проте Лукас вказує, що найбільшою загрозою ідеям західної демократії постає не Угорщина Віктора Орбана, а саме Росія Володимира Путіна.

Британське видання далі наводить приклад президента Чехії Мілоша Земана, одного з найбільших популістів Центральної Європи, який доволі неприховано провадить у життя політику Кремля.

Його безпосередній помічник керує чеською філією великої російської енергетичної компанії. У сусідній Словаччині місцевий уряд виступив проти санкцій щодо Росії за вторгнення в Україну, відмовившись долучитися до Британії та інших країн Заходу, які вислали російських шпигунів через отруєння Сергія та Юлії Скрипаль нервово-паралітичною речовиною.

Автор матеріалу, з посиланням на контррозвідку НАТО, додає, що посольство Росії у столиці Словаччини Братиславі постає просто справжнім російським шпигунським центром. Втім, як зазначає Лукас, хвиля пропутінських настроїв іягнеться далі аніж кордони колишніх комуністичних держав Східної Європи.

Крайньоправа австрійська Партія Свободи, менший партнер в урядовій коаліції, вимагає зняття санкцій з Росії.

Проте, на думку Лукаса, найпомітнішим здобутком Кремля на Заході нині постає Італія. Саме у цій країні нова урядова коаліція є відверто промосковською, що у значній мірі ускладнює позицію франко-німецького альянсу, який хоче і надалі чинити тиск на Кремль і підтримувати Україну.

У цій ситуації, як пише британський фахівець, єдиною стороною, яка від усього того зискатиме, за умов роздрібненої і поділеної позиції ЄС, буде саме путінська Росія.

Переклад твіту: «Лише подивіться-но як колишні опоненти самі сідають на коліна Росії»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG