Доступність посилання

ТОП новини

За «лагідну українізацію» гроші брати не можна – режисер фестивалю «Дунайська січ»


Рок-група TaRuta і її лідер Євген Романенко
Рок-група TaRuta і її лідер Євген Романенко

Три дні українського року чекає південь Одеської області наприкінці червня – в Ізмаїлі вп’яте відбудеться фестиваль «Дунайська січ». Фестиваль заснували спеціально для підтримки української культури в багатоетнічному регіоні, каже музикант Євген «Їжак» Романенко. Потрібно там підтримувати українську культуру, каже засновник гурту «TaRuta» і режисер «Дунайської Січі». В інтерв’ю Радіо Свобода Романенко розповів про нове наметове містечко за європейськими стандартами, анонсував групи з Естонії і Білорусі і пояснив, чому фестиваль триденний, хоча виступи заплановані лише на два дні.

– Коли відбудеться наступний фестиваль? Що чекає слухачів?

– 28–29 червня в Ізмаїлі буде проходити вже вп’яте міжнародний рок-фестиваль «Дунайська січ». Він розпочинався з невеличкого концерту п’яти гуртів на сходинках паласу культури імені Тараса Шевченка і за п’ять років виріс до великого дводенного фестивалю. Насправді фестиваль триденний, але третій день ми граємо лише для військових. Акустичні концерти проведемо у військових частинах Ізмаїла, Кілії, на острові Зміїний і так далі. І у військових будемо грати, і у прикордонників, і у нацгвардійців.

Головний організатор фестивалю – громадська спілка «Музичний батальйон». Наша головна мета – підтримка бойового духу Збройних сил України і добровольчих батальйонів, отже, не забуваємо про них і під час фестивалю.

Фестиваль "Дунайська Січ"-2018
Фестиваль "Дунайська Січ"-2018

Цієї весни ми також проводили туристичну конференцію в Ізмаїлі, запросили туди одеських туристичних операторів. Ми дійшли певного консенсусу, і тепер наш фестиваль є в програмах кількох операторів. Отже, до нас будуть організовано вести людей автобусами. Нам також поставили декілька вимог, одною з яких була організація в Ізмаїлі справжнього наметового містечка. І цього року в нас вперше буде справжнє європейського рівня наметове містечко – із душовими кабінками, із рукомийниками, із місцем для підзарядки гаджетів тощо. Містечко ми робимо разом із Ізмаїльським державним гуманітарним університетом.

Програма фестивалю
Програма фестивалю
У Бессарабії треба розвивати українську культуру, показувати якісну сучасну українську музику, підіймати патріотичний дух
Євген Романенко

У 2014 році там намагалися зробити «Бессарабську народну республіку», і ми як волонтери вирішили, що це необхідний для нас регіон. Там треба розвивати українську культуру, показувати якісну сучасну українську музику, підіймати патріотичний дух. Патріотів там багато, їх просто треба підтримувати.

– Фестиваль комерційний? На які гроші ви організуєте концерти?

– Вхід на фестиваль безкоштовний. Це була принципова позиція – як можна проводити «лагідну українізацію», якщо за це ще й брати гроші? Відповідно, оскільки фестиваль безкоштовний, в нас, звісно, є певна проблема із «хедлайнерами» – до нас не приїжджає «Океан Ельзи» на фестиваль, тому що в нас банально немає на них грошей. Сцену, світло і звук покриває держава – частково за рахунок обласного бюджету, частково за рахунок Міністерства молоді і спорту, частково – місцевий бюджет. Решту грошей шукаємо. Ось просто зараз треба терміново знайти того, хто оплатить транспортні видатки. Минулого року нашим партнером була «Укрзалізниця», везли музикантів безкоштовно. Тоді генеральним директором підприємства був Войцех Бальчун – польський рокер, і він нам завжди допомагав. А цього року вже інший начальник, і в підтримці нам відмовили.

Вхід на фестиваль безкоштовний. Як можна проводити «лагідну українізацію», якщо за це брати гроші?
Євген Романенко

– Якщо фестиваль міжнародний, з яких країн приїдуть цього року?

– Приїде з Естонії класний гурт. Вони називаються, ну тобто перекладаються, «Свята ватра». Там всі естонці, крім лідера групи – Руслан Трочинський українець і колись грав у групі «Гайдамаки». І свого часу, коли «Гайдамаки» приїжджали із туром в Естонію, він там залишився. Одружився, в нього вже четверо дітей, має нагороди від президента Естонії за розвиток культурних зв’язків із Україною. Пісні в «Святої ватри» двома мовами – естонською і українською.

Буде класний гурт із Білорусі – «The Superbullz». Його заснували музиканти з гуртів «Trubetskoy» і «Brutto». Це просто «розрив» – хлопці із духовою секцією міцно валять «ска» і «реггі». Хотілося б більше закордонних колективів, але поки ось так. Ми постійно спілкуємось із потенційними спонсорами, але поки їх не цікавить їхати до Ізмаїла.

– Що ще цікавого привезете?

– Ми кожного року привозимо не тільки музикантів, а також ще музичну збірку українських народних пісень про Дунай. Її друковану версію ми зазвичай робимо для музичних шкіл, університетів і закладів культури – із нотами, з акордами, з партитурами для хорового співу. В цих піснях ідеться про життя українців на Дунаї.

І ми просимо всіх наших виконавців переспівувати ці пісні, і кожного року ми безкоштовно роздаємо людям записи цих пісень. Таким чином ми показуємо місцевим жителям, що там завжди була Україна. Життя українців на берегах Дунаю оспівується понад 500 років.

– А які українські гурти приїдуть цього року?

– Обов’язково будуть гурти, які починали цей фестиваль п’ять років тому – «Гайдамаки», «Тінь сонця», «Друже Музико», «Oleum» і місцевий гурт «Geronimo». З Хмельницького приїде гурт «Чумацький шлях», з Одеси приїдуть молодіжні колективи. Ми хочемо дати можливість новим колективам себе показати. Ще цього року привеземо молодий гурт з Києва – «MniShek», в них вже пісні крутять по радіо, а кліпи – на М2. Вони поєднують рок-музику із автентикою.

– Скільки людей збирає фестиваль?

– Важко сказати. Ми не продаємо квитків, тому облік не ведемо. Проте цього року буде можливість порахувати, скільки людей зареєструвалося в наметовому містечку.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG