Доступність посилання

ТОП новини
25 Вересень 2018, Київ 09:54

Менше українців попросило притулку в ЄС в 2017. Чому?


У 2017 році кількість поданих заяв із України знизилася: якщо у 2016 році в ЄС отримали від українців 12 635 заяв, то у 2017-му – 10 300

У новому звіті Європейського офісу підтримки прохачів притулку (EASO) повідомляється, що у 2017 році країни Євросоюзу (а також країни «шенгену», що не входять до ЄС) отримали 728 470 заяв на міжнародний захист. Це на 44% менше, ніж у 2016 році, але все ж вище, ніж показники напередодні міграційної кризи. При цьому кількість заяв з України також знизилася. Грузії ж, навпаки, зростання кількості заяв на притулок загрожує припиненням безвізового режиму із ЄС. Чому ж українці стали менше просити про міжнародний захист?

У звіті EASO зазначається, що найбільша кількість заяв на отримання притулку у 2017 році в ЄС (включно із Норвегією, Швейцарією, Ліхтенштейном та Ісландією) надійшла від прохачів із Сирії, Іраку та Афганістану. За ними – Нігерія, Пакистан, Еритрея, Албанія, Бангладеш, Гвінея та Іран.

Німеччина вже шостий рік поспіль залишалася першою країною ЄС за кількістю отриманих заяв на притулок. За нею – Італія, Франція, Греція та Велика Британія.

У 2017 році кількість поданих заяв із України знизилася: якщо у 2016 році в ЄС отримали від українців 12 635 заяв, то у 2017-му – 10 300.

Тим часом із Грузії, наприклад, кількість заяв на отримання міжнародного захисту зросла: якщо у 2016 році 8 835 грузинів попросили притулку, то у 2017 ця кількість досягла 12 000.

Стосовно цієї тенденції в Євросоюзі вже неодноразово висловлювали занепокоєння: зростання кількості шукачів притулку в ЄС з-поміж громадян Грузії називають загрозою безвізовому режимові для Тбілісі.

Та Україні, яка, як і Грузія, отримала безвізовий режим із ЄС у 2017 році, ця проблема, судячи із статистичних даних, поки що не загрожує.

Чому знизилася кількість заяв з України?

Аналітик незалежного аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян у коментарі Радіо Свобода пояснила, що із початком війни на сході України у 2014 році багато українців намагалося отримати притулок в ЄС.

Розгляд справ займав багато часу через міграційний наплив із країн північної Африки, і, зрештою, в ЄС ухвалювали рішення, що українці все ж не потребують додаткового захисту, адже більшість не переслідується нинішньою владою, і в самій Україні також є безпечні місця.

Тому багато українців зрештою змушені були повертатися назад.

«Тобто люди спочатку подавали заяви, і не тільки з Донецької і Луганської областей, а також і трудові мігранти і їхні діти, які сподівалися, що в такий спосіб зможуть легалізуватися. Після цього періоду ми час від часу моніторили ситуацію, і не бачили зростання. Підозрюю, що ця тенденція продовжується», – зауважує Слободян.

Але чи можливо таке, що українці просто почали залишатися нелегально в країнах ЄС, порушуючи правила перебування у цих країнах?

Аналітик незалежного аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян
Аналітик незалежного аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян

Із запровадженням безвізового режиму Слободян зв’язків не бачить: мовляв, і до нього отримати візу для того, щоб потрапити до країн ЄС, було не настільки складно.

Краще працевлаштуватись легально, ніж прикидатися біженцем

Але аналітик наголошує: справа в тому, що сьогодні для українців з’явилося чимало шляхів виїхати з країни і в легальний спосіб. Мова передусім йде про кваліфіковану робочу силу. Наприклад, у Польщі досить лояльне законодавство, і багато українців користуються «безвізом» для того, щоб виїхати та пошукати собі відповідні умови працевлаштування, зауважила Слободян.

Директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий у коментарі Радіо Свобода погоджується, що зменшення кількості заяв від українців на отримання притулку в ЄС пов’язане саме із тим, що європейські країни, і зокрема Польща, запровадила сприятливі умови працевлаштування.

«Заяви на отримання притулку – це був такий прихований спосіб оформити можливість працевлаштування. А якщо роблять реальну можливість влаштовуватися на роботу, то я так розумію, відпадає необхідність подавати такі заяви», – пояснив Лісничий.

Директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий
Директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий

Експерт також наголосив, що наразі всередині ЄС йде конкуренція за робочу силу. Наприклад, поляки та чехи самі виїжджають у західні європейські країни через більшу заробітну плату. Тому в результаті в самій Польщі робочої сили немає – і вони її компенсують якісною українською робочою силою.

Грузія: є сподівання, що проблема тимчасова

А ось у ситуації із Грузією справи складаються дещо інакше. Про те, що різке зростання кількості шукачів притулку в ЄС із-поміж громадян Грузії є загрозою безвізовому режимові, почали говорити ще раніше.

Швейцарія навесні навіть ініціювала проведення дискусій із цього приводу. Та, як пояснювала у березні керівниця швейцарського відділу Amnesty International Деніз Ґраф, це проблема перехідного періоду.

«Як тільки певна кількість заявників отримає негативну відповідь, ця тенденція знову зміниться», – каже вона.

Однак не всі погодилися з такою думкою – депутат парламенту Швейцарії Пірмін Бішоф тоді висловив стурбованість, кажучи: «Насилу можу уявити собі, щоб грузинів вдома переслідували і їм щось загрожувало».

Президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі заявляв, що Тбілісі готовий докласти більше зусиль для збереження режиму візової лібералізації.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG