24 роки тому Леонід Кучма вперше став президентом України. Як це позначилось на майбутньому України, аналізує газета «День». Видання переконує, що відтоді країна пішла хибним шляхом. «Кучма почав служити «червоному директорату», який чекав і був зацікавлений у приватизації підприємств», – цитує газета слова Левка Лук’яненка, сказані ним ще у 2011 році. Як наслідок, в Україні почалася приватизація, яку перетворили на «прихватизацію». Причому, все це відбувалося під керівництвом або з благословення Кучми, стверджує видання. Другу величезну шкоду, яку він зробив, – це запровадження системи злочинно-карного добору кадрів. Це за Кучми почали продавати міністерські посади, а потім узагалі – призначати тих, на кого в прокуратурі було заведене досьє. Газета переконує, що сьогодні проблема якраз в тому, що суспільством так і не зроблені висновки. Кучма не просто не відповів за свою політику, а й досі впливає на процеси в Україні (участь у мінському процесі). І доки залишатиметься така ситуація, старі проблеми не відпускатимуть країну, яка втрачатиме і далі, переконує газета у статті «Висновків не зроблено досі».
«Україна вже була зацікавлена в членстві в Альянсі 2002 року… Сьогодні потрібно надолужити втрачене», – наголошує в газеті «День» директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова. Вона нагадує, що приєднання до НАТО – дуже довготривалий процес. Для більшої частини країн, які вже є членами Альянсу, це забрало в середньому 10 років. Це також і болючий процес, адже критерії оцінки НАТО дуже суворі. В політично-військовому Альянсі потрібна така риса, як довіра один до одного, і стаття 5 статуту НАТО стосується саме колективної оборони. Україна повинна показати, що вона здійснює свої реформи, готова і здатна сприяти безпеці НАТО, наголошує Маронкова.
Народні депутати цього тижня зосередяться на законопроектах, до яких не дійшли руки раніше, констатує газета «Україна молода». Серед них має бути ухвалене рішення, яке має запобігти екологічній катастрофі в Україні, а саме: утилізація та переробка відходів. Видання пише, що в усьому світі на смітті заробляють мільярди доларів. В Україні ж на кожному кутку – сміттєзвалище. Чому під ногами валяються мільярди доларів і ніхто цього не вирішує? Сьогодні є інвестори, які хочуть зайти в Україну з сотнями мільйонів доларів, побудувати підприємства, дати робочі місця, а ніхто на це не звертає увагу. Тому, на думку деяких депутатів, «екологічний» пакет документів щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії, має бути проголосований уже цього тижня. На цьому наголошується в статті «Останній ривок перед канікулами».
У цьому ж числі «Україна молода» знайомить із проблемами бджолярів, які вже завтра можуть позначитись на всіх українцях. У статті «Вимруть бджоли – загинуть і люди» видання стверджує, що в країні продовжується мор бджолиних роїв. Попри суспільний резонанс, який мав би змусити основних винуватців екологічної трагедії – агрофірми, що застосовують небезпечні хімічні речовини, – ретельніше обирати препарати. Адже відомо, що основна причина загибелі бджіл – отруєння пестицидами. І хоча в Україні існують законодавчі норми, які регулюють питання обробки сільськогосподарських посівів, однак фермери до них ставляться зневажливо – використовують пестициди, як їм заманеться, бо відчувають свою безкарність. Навіть маючи дані прокуратури про застосування шкідливих препаратів, покарати недобросовісних агровиробників дуже складно. Для того, щоб зібрати доказову базу, потрібно зробити експертизу, і ще до цього необхідно зібрати близько двох десятків документів. Пасічники вимушені робити таку експертизу за власні гроші, а це коштує тисячі гривень. Газета нагадує слова Альберта Енштейна про те, що якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього загинуть і люди. Бо завдяки запиленню комахами рослинних культур людство отримує третину від усього обсягу всіх продовольчих ресурсів.
