Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2018, Київ 23:57

​Роми не покинули табори на Львівщині після вбивства і нападу на стихійне поселення поблизу Львова


Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова

Міський голова Львова Андрій Садовий ще 20 липня цього року від імені міста підписав Декларацію держав-членів Ради Європи проти дискримінації ромів. А Львівська державна обласна адміністрація, після кількох нападів на ромів у регіоні, створила робочу групу, яка б мала напрацювати пропозиції щодо вирішення проблем, пов’язаних зі стихійними поселеннями ромів. На сьогодні, за офіційними даними обласної влади, у Львівській області дев’ять стихійних таборів ромів. Однак, за оцінками експертів, відсутня співпраця між усіма державними органами. Чи є можливість соціалізувати осіб ромського походження і чи вони готові до цього? Радіо Свобода вдалось порозмовляти з мешканцями одного з таборів.

Мешканці дев’яти стихійних таборів на території Львівської області, про які відомо поліції, не покинули свої тимчасові місця проживання після нападу на ромський табір поблизу Львова у ніч на 24 червня. Хоча більшість ромів, які оселились в області, мають закарпатську реєстрацію і мігрують із місця на місце у пошуках кращих заробітків. Роми пояснюють, що вони не мають куди повернутись, бо не мають на Закарпатті роботи. А на Львівщині чоловіки і діти зі стихійних таборів збирають металолом, равликів, викопують хрін, працюють на зборі ягід у приватних фермерів, виконують будівельні роботи.

Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова
Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова

У тимчасовому ромському таборі, розташованому за 30 кілометрів від Львова, проживають близько 20 осіб, із яких 7 діти (Радіо Свобода не вказує місце розташування табору з метою безпеки його мешканців, як і змінило імена спікерів). Одна сім’я живе у таборі 4 роки поспіль, решта мігрують із місця на місце, у холодну пору року покидають цю територію і, як розповіли, повертаються у Закарпатську область.

«Це наша кухня і кімната», показує укриття, зроблене з різних підручних матеріалів, 4-річний Іван. Хлопчик тут живе із батьками та чотирма братами і сестрами. Його 42-річний тато Руслан розповідає, що навчався у школі-інтернаті, що його дитиною покинула мама.

Коли захворів, то продавці мені у борг дають продукти. Мене знають, я вже тут роки. Нема непорозуміння з місцевими людьми

«У мене хати немає, я не маю куди їхати. Беру баян, йду о 8-й на електричку, так і заробляю співом. Місцева громада приємно ставиться. Я щойно зійшов з електрички, а тепер у крамницю йду по продукти. А коли захворів, то продавці мені у борг дають продукти. Мене знають, я вже тут роки. Нема непорозуміння з місцевими людьми. Діти йдуть в школу і кричать «Дядьку, добрий день», – каже мешканець ромського табору Руслан.

Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова
Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова

Усі діти Руслана народились у стихійному таборі, в антисанітарних умовах, і найбільшою проблемою є отримати на них документи. Нещодавно одна дитина померла і чоловік мав клопоти з похованням.

Є проблема з документами, неможливо оформити свідоцтво про смерть, бо немає медичних виписок, проблема з реєстрацією, обліком

«Ми не заперечуємо, щоб ромів ховати на місцевому цвинтарі, там є відведена ділянка. Громада не заперечує і вже там три їхні поховання. Є проблема з документами, неможливо оформити свідоцтво про смерть, бо немає медичних виписок, проблема з реєстрацією, обліком таких дітей. Дехто має українські паспорти з реєстрацією у Закарпатській області. А де реєструвати дітей? Автоматично роми втрачають соціальні пільги, бо дитина не зареєстрована. Маса проблем. Вони нікому не шкодять, не заважають, ми знаємо, що вони тут є», – пояснив Радіо Свобода сільський голова у місцевості, де розташовується ромський табір.

Руслан і його родина належать до категорії осілих ромів. Наприкінці квітня цього року його тимчасове житло хтось підпалив. Справі про напад на цей ромський табір намагались не надавати розголосу. У чоловіка згорів паспорт, деякі речі.

Я стараюсь не конфліктувати з людьми. Мені тут місцеві люди допомагають одягом, продуктами, самі приносять

«Іван кинувся у палаючий намет, щоб витягувати баян, добре, що малий сам не згорів. Не знаю, хто це тоді зробив. Я стараюсь не конфліктувати з людьми. Мені тут місцеві люди допомагають одягом, продуктами, самі приносять. Є отець, який навідується до нас, памперси привозить, продукти. Те, що трапилось у Львові з ромами, це було дико, неочікувано дуже. Я не боюсь тут бути, а що вже боятись», – говорить Руслан.

Чи оселився б Руслан із жінкою та дітьми в якійсь хаті в селі, чи хотів би, щоб його діти відвідували школу, бо через 2 роки це буде актуально? Каже, що так, але лиш би будинок був неподалік залізничної колії.

Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова
Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова

Двом родинам ромів на Львівщині надали житло

На Львівщині вже є приклади, що у двох селах надали ромам приміщення для проживання – покинутий будинок і колишню будівлю колгоспу – і вони працюють, а діти відвідують школу.

«У нас немає комунального майна, де ніхто не проживає, скрізь є спадкоємці. Маємо на балансі два нежитлових будинки», – говорить сільський голова з місцевості, де у стихійному таборі живе Руслан і його сім’я.

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Оксана Стоколос наголосила в коментарі Радіо Свобода, що з сім’єю Руслана соціальні працівники порозмовляють і постараються допомогти, якщо він із жінкою справді погодиться змінити спосіб життя.

Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова
Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова

У нас в області проживають осілі, мігруючі і вже асимільовані роми, діти яких відвідують школи, навчаються у коледжах і вишах, люди мають свої будинки
Оксана Стоколос

«У нас в області проживають осілі, мігруючі і вже асимільовані роми, діти яких відвідують школи, навчаються у коледжах і вишах, люди мають свої будинки. Найскладніше з тими, хто мігрує з місця на місце. Після трагічного випадку з нападом на табір ромів поблизу Львова, медики хотіли оглянути дітей, то в одному стихійному таборі впустили лише за третім разом, в іншому відмовились. Медицина, документи, освіта – це три невирішені проблеми щодо ромів. На сьогодні більше питань, аніж відповідей. Це загальноукраїнська ситуація», – наголосила Оксана Стоколос.

У стихійному таборі, де проживає Руслан, є чоловік із хворими ногами, який не піднімається. Медичний огляд всіх мешканців стихійного табору дуже важливо провести. Врегулювання питань ромської етнічної меншини потребує координованої співпраці усіх державних органів, вважає експерт фонду «Відродження» Оксана Дащаківська.

Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова
Тимчасовий ромський табір, розташований за 30 кілометрів від Львова

Чіткої координації у ромському питанні не вистачає. Головним чином тому, що і влада, і громада, і роми мають дуже багато стереотипів щодо можливої співпраці
Оксана Дащаківська

«Нам бракує чіткої карти дій та інформування між державними установами. Адже з ромами повинна працювати не лише поліція, а лікарі, соціальні служби, освіта. Було б добре, якби був напрацьований алгоритм дій – від медика, який контактує з пацієнтами, соціальних служб, поліції зі залученням інших інституцій за потреби (наприклад, центрів для безхатьків, служби у справах дітей тощо). І хоча діюча нормативно-правова база не заперечує співпраці, разом з тим чіткої координації у ромському питанні не вистачає. Головним чином тому, що і влада, і громада, і роми мають дуже багато стереотипів щодо можливої співпраці», – зауважила експерт.

Поліція після вбивства поблизу Львова 24-річного чоловіка ромського походження і нападу на стихійний табір у ніч на 24 червня посилила патрулювання біля місць, де розташовані місця тимчасового проживання ромів, щоб недопустити наступних трагедій і провокацій, повідомили у прес-службі Головного управління поліції у Львівській області.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG