Доступність посилання

ТОП новини
15 Листопад 2018, Київ 08:35

Море проблем: Азов перетворюється на «порохову бочку»


Військова напруженість зростає в Азовському морі

Над Азовським морем згущаються хмари російсько-українського протистояння. Після анексії Криму та захоплення українських морських територій навколо окупованого півострова в районі Чорного моря, Росія посилює свою військову присутність в Азовському морі. Виникла загроза перекриття українських портів в регіоні, обмеження риболовлі та іншої економічної діяльності в Азовському морі. Як це позначається на житті людей на узбережжі Азовського моря та про те, як реагує Київ, розповідає кореспондент Радіо Свобода Крістофер Міллер, який нещодавно повернувся з поїздки регіоном.

Ми маємо бути завжди напоготові
Артем Поляков

Літнього ранку в шести морських милях від Маріуполя несе чергування український військовий катер «Любомир», «малюк», як його з ніжністю називають українські військові моряки.

Один з них пильно вдивляється в лінію горизонту, інший стоїть на нижній палубі, тримаючи напоготові важкий кулемет. «Ми маємо бути завжди напоготові», – говорить речник морських прикордонників Артем Поляков.

Патрульний катер «Любомир» на варті морського кордону України
Патрульний катер «Любомир» на варті морського кордону України

Цього ранку російські кораблі не з’явились. Але такі ранки швидше стали винятком, ніж правилом – російська військово-морська присутність з березня посилилася і створює реальні проблеми як для людей і бізнесу в регіоні, так і для влади, яка не визначилася, як боротися з цією новою проблемою.

Російські кораблі готові у будь-який час напасти з моря
Галина Однорог

«Російські кораблі ходять зовсім поруч, готові у будь-який час напасти з моря. Кожна провокація може перерости у війну. Ми живемо на пороховій бочці», – говорить співзасновниця Маріупольського громадського руху Галина Однорог.

Галина Однорог (архівне фото)
Галина Однорог (архівне фото)

Протистояння в Азовському морі почалося з затримки українськими прикордонниками українського рибальського судна, яке йшло з Криму під російським прапором. Російська сторона назвала епізод діями «сомалійських піратів» і з того часу арешти і затримки українських кораблів в Азовському морі стали масовими.

Російські прикордонники, які є частиною служби безпеки Росії, затримують українських рибалок і звинувачують їх у тому, що вони ловлять рибу в російській ексклюзивній економічній зоні. За українськими офіційними даними, лише з травня подібні звинувачення пред’явили 148 українським та іноземним торговим суднам.

Найгірше для України, за словами Полякова, те, що Росія може робити це безкарно, не лише спираючись на військову силу, але і на угоду з Україною від 2003 року, підписаною Леонідом Кучмою. Згідно з нею, Азовське море є внутрішнім морем України і Росії і на нього не поширюються міжнародні конвенції. Незважаючи на війну, ця угода і нині чинна, і українське керівництво, за словами головного українського прикордонника Олега Слободяна, не хотіло б її скасування, бо побоюється, що це могло б спровокувати Росію.

Морська блокада

Та саме ця угода призвела до того, що Росія має можливість заблокувати вихід України до Азовського моря.

Морська блокада, яку запровадила Росія, перш за все веде до економічних збитків для України
Олексій Мельник

«Морська блокада, яку запровадила Росія, перш за все веде до економічних збитків для України, по-друге, вона створює більшу напруженість у таких містах, як Маріуполь, у менших містечках та селах, де добробут людей залежить від рибальства та морської торгівлі», – пояснює безпековий аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник.

Олексій Мельник (архівне фото)
Олексій Мельник (архівне фото)

Маріуполь і Бердянськ – два великих порти на Азовському морі, через які Україна експортує сталь та зернові – головні свої експортні товари. Крім того, вздовж узбережжя працюють сотні дрібних рибальських компаній, які дають працю близько 20 тисячам моряків.

З часу побудови Керченського мосту, який перегородив шлях великим кораблям, 144 кораблі не змогли дістатися до Маріупольського порту. Малі рибальські судна перестали віддалятися від українських берегів через побоювання переслідування з боку ФСБ. Все це, за офіційною статистикою, зменшило прибутки порту на 30%. Щоб не звільняти людей, порт перевів деяких зі своїх майже трьох тисяч працівників на чотириденний робочий тиждень.

Київ розгублений

Українська влада, за словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна вважає ситуацію «стабільною», хоч міністр і визнає падіння на 10% заходів кораблів до Маріуполя та сусіднього Бердянська. Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль в інтерв’ю «5-у каналу» заявила, що скарг від судновласників не надходило, тож «питання Азову» має «штучно створене загострення в інформаційному полі», а росіяни мають повне право зупиняти цивільні судна для догляду.

Проте людей в Маріуполі така позиція Києва дивує і розчаровує. «Є проблема з реакцією влади, тобто з її відсутністю», – говорить Галина Однорог.

Антон Шапран, директор маріупольської фірми Maritime Logistics, яка надає послуги 70 кораблям в Азовському морі, говорить, що власники «кількох» кораблів скаржилися йому на те, що їхні судна затримували, команду допитували співробітники ФСБ, що призвело до збитків від 3 до 13 тисяч доларів.

Деякі кораблі затримували більше ніж на три дні і затримки продовжують зростати, говорить головний редактор порталу BlackSeaNews, голова наглядової ради фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко.

Андрій Клименко (архівне фото)
Андрій Клименко (архівне фото)

Це, на його думку та на думку представників Маріупольського порту, призведе до того, що судновласники не захочуть брати на себе додаткові ризики і покидатимуть Маріупольський порт.

Чого домагається Москва?

Українські та закордонні експерти можуть лише здогадуватися про справжні наміри Москви. Дослідник із Фонду Карнеґі Балаш Ярабік вважає, що Москві йдеться не так про «економічне покарання» Києва, як про спробу натиснути на українське керівництво, щоб те поновило водопостачання до Криму, який висихає швидкими темпами. Андрій Клименко каже, що Москва перевіряє, чи є якась реакція з боку України та міжнародної спільноти, перед тим, як прийняти рішення про повну морську блокаду України як в Азовському, так і в Чорному морі.

Це може означати початок анексії Азовського моря
Андрій Клименко

«Якщо Україна не посилить патрулювання, не продемонструє свою готовність дати відсіч російським кораблям, то це може означати початок анексії Азовського моря», – вважає Клименко.

Всередині липня українське військове керівництво почало реагувати збільшенням патрулювання. Командувач Об’єднаних сил на Донбасі генерал-лейтенант Сергій Наєв повідомив, що наземні сили проводитимуть регулярні навчання з метою не допустити висадки російського десанту.

Президент Петро Порошенко заявив, що Росія посилює військову присутність в Чорному та Азовському морях та наказав військовим суднам супроводжувати в разі необхідності цивільні кораблі.

Проте можливості українського морського флоту є дуже обмежені, особливо після того, як він втратив 80% своїх кораблів з анексією Криму. Нині, за словами речника охоронців морського кордону Артема Полякова, на патрулювання і Чорного, і Азовського морів Україна має лише 70 кораблів.

Український патрульний катер поблизу Маріуполського порту
Український патрульний катер поблизу Маріуполського порту

Міжнародна допомога не поспішає

Відчуваючи зростаючу проблему, Київ звернувся до міжнародних партнерів. Проблему Азовського моря було включено у заключну декларацію після самміту з ЄС. До ОБСЄ було надіслано листа з проханням включити в обов’язки спостережної місії фіксувати порушення не лише на суходолі, але і в територіальних водах України. Чи взяла до уваги міжнародна організація ці побажання, залишається невідомим, бо на прохання кореспондента Радіо Свобода прокоментувати це питання відповіді не надійшло.

Київ подав до суду на Росію в кілька міжнародних судових інстанцій. Цього місця президент Порошенко заявив, що буде створено новий державний орган, який займатиметься саме цим – фіксуванням та підготовкою матеріалів до суду у справі відшкодування збитків за анексію Криму та війну на Донбасі. Та міжнародні суди тривають роками, експерти ж занепокоєні тим, що протягом цього часу розмір українських збитків лише зростатиме. Особливо, за словами Полякова, може бути небезпечний наступний 2019 рік, рік президентських виборів в Україні, коли Росія намагатиметься збільшити нестабільність в Україні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG