Доступність посилання

ТОП новини
15 Листопад 2018, Київ 01:31

Чим цікаві полкові міста і козацькі столиці Гетьманщини?


Собор Різдва Богородиці у Козельці – православний собор у смт Козелець Чернігівської області. Збудований у 1752–1763 роках на замовлення родини Розумовських. Поряд із собором стоїть дзвіниця, зведена у 1766–1770 роках

Нещодавно відбулася історична експедиція по містах, містечках і селищах, які у XVII-XVIII століттях були центрами козацьких полків Гетьманщини. Про історичну спадщину Лівобережжя Радіо Свобода поговорило з учасником експедиції, істориком і радіоведучим Олександром Алфьоровим.

– Було щонайменше 10 лівобережних полків. Але деякі полкові міста, як Стародуб, тепер не в Україні.

Новгород-Сіверський – сотенне місто Стародубського полку, який замінив нам Стародуб

– Стародуб нам не вдалося відвідати. За п’ять днів експедиція відвідала 10 міст. На кожний день ми запланували два міста. Стартували з Києва, але центр Київського полку знаходився у місті Козелець, тож ми відвідали його, потім Чернігів. Потім у нас була поїздка у Новгород-Сіверський – сотенне місто Стародубського полку, який замінив нам Стародуб.

Олександр Алфьоров
Олександр Алфьоров

Експедиція складалася з восьми людей, дехто з нас – учасники АТО, тому в Росію нам їхати просто неможливо. Тож ми відвідали Новгород-Сіверський, а потім Ніжин, Лубни, Прилуки, Переяслав, Полтаву, Миргород, Гадяч. Також ми заїхали у Великі Сорочинці, тоді просто Сорочинці, де був певний час центр Миргородського полку, коли там був Данило Апостол.

Катерининська церква (козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини УПЦ КП) в місті Чернігові. Пам'ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам'яної української архітектури Лівобережжя XVII–XVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба
Катерининська церква (козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини УПЦ КП) в місті Чернігові. Пам'ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам'яної української архітектури Лівобережжя XVII–XVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба

– Адміністративним центром Київського полку був Козелець, деякий час центром Стародубського полку був Новгород-Сіверський; Миргородського – Сорочинці, Лубенського – Ромни, Переяславського – Вороньки. Чому полк називався одним містом, а адміністративний центр був у іншому?

– Це складна історія утворення полків та їхнього керування. Зокрема, в Києві були настільки гонорові місцеві мешканці, що вони навряд чи дозволили б козакам рівноправ’я в їхньому місті. Водночас у Києві була московська залога, яку козаки за гетьмана Виговського невдало штурмували. Тож були усі передумови, що у Києві Київський полк почував би себе некомфортно. Зрештою, Київ мав перейти до Польщі, згідно з польсько-російським Андрусівським перемир’ям.

– Але все-таки не перейшов. А щодо інших тимчасових центрів – чому Сорочинці чи Ромни?

Сорочинці – це не тільки Гоголівська спадщина і ярмарки. Хто приїде туди – побачить залишки справжніх козацьких валів, відкриті до цього часу підземелля

– Сорочинці були династичним містом полковників миргородських. Сорочинці – це не тільки Гоголівська спадщина і ярмарки. Сорочинці унікальне місто. Хто приїде туди – побачить залишки справжніх козацьких валів, відкриті до цього часу підземелля. Вони заблоковані, але метрів 30 можна пройти по мощеному цеглою підземному ходу, який має цікаві повітропроводи.

– Із Сорочинцями у нас асоціація, що це велике село з великим ярмарком. А звідки ж там підземелля?

– Данило Апостол, гетьман, і перед тим полковник миргородський зробив там свій замок. Апостоли розбудували там свої маєтності. У часи Гетьманщини Сорочинці не поступалися Миргороду за населенням, укріпленнями. Це справді був центр, можна порівняти як на 50 років раніше Ярема Вишневецький виїхав з Вишнівця і заснував свою столицю у Лубнах. Вона мала настільки потужний оборонний комплекс, що козаки, коли брали Лубни, мали знищити його, щоб захопити місто.

Православний Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир, у якому освячувались гетьмани України. Був заснований поряд із містом Лубни у 1619 році
Православний Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир, у якому освячувались гетьмани України. Був заснований поряд із містом Лубни у 1619 році
Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир
Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський монастир

– Козаки на початку Хмельниччини багато чого знищили. Лубни – це столиця володінь князя Яреми Вишневецького у першій половині XVII століття. До речі, у XVII-XVIII століттях на Лівобережжі було цілих три козацьких столиці: спочатку це був Гадяч, потім Батурин і Глухів. Якщо взяти весь цей комплекс полкових міст і столиць, де, на вашу думку, варто побувати? Що б ви запропонували відвідати в першу чергу?

– Якщо їхати з Києва, то це однозначно Козелець-Чернігів або Козелець-Батурин. Водночас у нас дуже не розвинутий напрямок Глухова, бо він відносно далеко.

У Козельці залишилася двоповерхова полкова канцелярія – прекрасна архітектурна пам’ятка. У ній зараз бібліотека, яка тримає ці стіни. Також там садиба Дараганів із вежею і в’їзною брамою.

Полкова канцелярія в Козельці
Полкова канцелярія в Козельці

– Козелець ніби й маленьке містечко, але там дуже величний собор, збудований за гетьмана Кирила Розумовського, відомим архітектором Квасовим. Здається, гетьман туди імператрицю возив.

​– Брат гетьмана Олексій Розумовський возив туди свою дружину – російську імператрицю Єлизавету Петрівну.

Якщо їхати просто так подивитись, то неймовірні краєвиди в Гадячі: там величезна замкова гора, залишки укріплень, валів.

Собор Різдва Богородиці у Козельці
Собор Різдва Богородиці у Козельці
Собор Різдва Богородиці у Козельці
Собор Різдва Богородиці у Козельці

– Гадяч був столицею за гетьмана Брюховецького. Там на місці цього замку зараз навчальний заклад, здається, пов’язаний із бджільництвом.

Брюховецький офіційно переслідував відьом в Україні, після певної трагедії у сім’ї

– Навчальний заклад, там і залишилися певні садиби. Але варто згадати постать Брюховецького. Це гетьман, який офіційно переслідував відьом в Україні, після певної трагедії у сім’ї. Він із чистою вірою, що є відьомські закляття, страчував відьом. Оповідання «Конотопська відьма» – це про Гадяч насправді, в такому колоритному зображенні. Тому, як буваєте в Гадячі, згадуйте, що це не тільки гетьманська столиця, а місто, де полювали за жінками.

– Це єдиний в історії Гетьманщини такий випадок, коли спалювали відьом?

– Єдиний зафіксований. Але якщо Гоголь писав про свої певні відьомські знання, то на відьом полювали постійно. Просто тут офіційно володар держави полював на жінок.

У містах на території Гетьманщини ми часто бачимо давньоруське поселення, вали, які козаки використовували в якості своєї фортеці

Також у Гадячі є три підземні ходи з часів Гетьманщини, вони різні за побудовою: є пробиті у глиняній породі, як київські Лаврські печери, є цегляний, а є з дерев'яними накатами. Останні підземні ходи датуються, здається, серединою XVIII століття. Вони до цього часу відкриті, але їх нормально не досліджують. Провалля у самому Гадячі іноді трапляються. Але перші підземні ходи Гадяча, як і в інших містах, це залишки давньоруської фортифікації. У містах на території Гетьманщини ми часто бачимо давньоруське поселення, вали, які козаки використовували в якості своєї фортеці.

Дзвіниця Вознесенського собору на території Вознесенського монастиря в Переяславі-Хмельницькому. Вознесенський монастир – один із найвизначніших архітектурних ансамблів доби Гетьманщини, пам'ятка архітектури національного значення
Дзвіниця Вознесенського собору на території Вознесенського монастиря в Переяславі-Хмельницькому. Вознесенський монастир – один із найвизначніших архітектурних ансамблів доби Гетьманщини, пам'ятка архітектури національного значення

У Переяславі є залишки такого валу 19 метрів заввишки, а ширина рівчака понад 30 метрів. Там козаки сіли в давньоруську фортецю. Вони її відновили й це була неймовірна за своїм розмахом фортифікація. Переяслав був третім містом Русі. Це була достатньо велика потужна фортеця, і козаки її відновлювали.

– Що ще порадите побачити?

– Достатньо потужно виглядає Ніжин. Це місто необхідно відвідати, бо ми його зовсім не знаємо або знаємо виключно за якимись ніжинськими огірками, чи завдяки грецькій колонії.

Всіхсвятська церква або Храм Всіх святих у Ніжині– побудований у 1782 році, на місці дерев’яного грецького храму що існував на цьому місці з 1696 року. Замовник і організатор будівництва «Ніжинське грецьке братство» за сприяння Івана Мазепи. Нині Всіхсвятський храм – другий кафедральний собор Чернігівської єпархії, УПЦ КП
Всіхсвятська церква або Храм Всіх святих у Ніжині– побудований у 1782 році, на місці дерев’яного грецького храму що існував на цьому місці з 1696 року. Замовник і організатор будівництва «Ніжинське грецьке братство» за сприяння Івана Мазепи. Нині Всіхсвятський храм – другий кафедральний собор Чернігівської єпархії, УПЦ КП

Всіхсвятська церква або Храм Всіх святих у Ніжині
Всіхсвятська церква або Храм Всіх святих у Ніжині

Свято-Миколаївський собор у Ніжині – споруда часів раннього українського бароко. Могутній, спрямований вгору центричний об'єм споруди заввишки 55 метрів, із щільно стуленими п'ятьма банями, став в українській бароковій архітектурі прототипом мурованих хрещатих п’ятибанних храмів. Будівництво: 1653 рік
Свято-Миколаївський собор у Ніжині – споруда часів раннього українського бароко. Могутній, спрямований вгору центричний об'єм споруди заввишки 55 метрів, із щільно стуленими п'ятьма банями, став в українській бароковій архітектурі прототипом мурованих хрещатих п’ятибанних храмів. Будівництво: 1653 рік

– Ця грецька купецька колонія й забезпечила у значній мірі архітектурну своєрідність Ніжина.

Ніжин, як полкове місто – унікальний, там залишилися будівлі, церковна архітектура унікальна. Є будинки зі своїми легендами про чорних вдів і відьом

– Так. І Ніжин, як полкове місто – унікальний, там залишилися будівлі, церковна архітектура унікальна. Є будинки зі своїми легендами про чорних вдів і відьом. У Ніжині ці моменти зафіксовані. Ніжин досі не став туристичною перлиною, бо з певних причин затьмарений відновленим Батурином.

– Але в Батурині мало автентики. Там збудували історичний макет у натуральну величину. А у Ніжині збереглися саме автентичні будівлі.

– Так, величезна автентика і залишки оборонних укріплень, церковні комплекси. Тому туди варто поїхати однозначно.

І взагалі говорячи про маршрут Гетьманщини, ми у цій експедицій мали кілька цілей. Перша – історична, об’єднати фізично маршрутом усі ці міста. Друга – просвітницька, ми із собою возили виставку артефактів козацької доби. Третя ціль – сакральна: у кожному полковому місті ми просили священиків Київського патріархату здійснити панахиду по гетьманах і полковниках цих міст. Четверта – ми брали із собою квадрокоптер і знімали з висоти пташиного лету усі залишки козацької доби.

Місто Батурин
Місто Батурин
Цитадель Батуринської фортеці. Реконструкція
Цитадель Батуринської фортеці. Реконструкція
Цитадель Батуринської фортеці. Реконструкція
Цитадель Батуринської фортеці. Реконструкція

– Досліджуючи ці залишки ви зіштовхувались із чимось недослідженим, таємним? Що вас вразило?

– Безперечно. Наприклад, у Полтаві знайти козацький вал змогли тільки завдячуючи директору музею, який показав нам шість метрів залишків історії: забудований у ХІХ сторіччі якимось сараєм зберігся невеличкий пагорб – залишки валу.

Виявляється, перший поверх, який заштукатурений – це кам’яниця 1670-1680 років!

А в Новгород-Сіверському місцеві краєзнавці показали будівлю Пенсійного фонду із сучасної білої цегли і поштукатуреним цоколем. Виявляється, перший поверх, який заштукатурений – це кам’яниця 1670-1680 років!

– Це радше не таємниці й загадки, це занедбаність пам’яток. А щось недосліджене, потаємне?

Існує багато переказів – у кожному місті є певні місця сили, енергії, розповідають про привидів, які з'являються у замкових місцях

– Підземелля. У кожному полковому місті нам говорили про те, що провалюється земля, показували підземельні маршрути. Існує багато переказів – у кожному місті є певні місця сили, енергії, розповідають про привидів, які з'являються у замкових місцях. Ці речі треба піднімати й на туристичних маршрутах розповідати. Бо насправді є величезний фольклорний матеріал. Є загадки, пов’язані з самими цими місцями. Про це треба говорити. Легендам потрібно дати нове життя.

– З ваших слів я зрозумів, що підземелля у більшості міст занедбані. Наскільки дорого їх відновити і наскільки привабливими вони можуть стати туристичними об’єктами?

– У нас на дорогах нема стрілочки, наприклад, «Лубни – полковий центр козаччини» або «Центр Яреми Вишневецького». Починати треба з таких табличок. Наприклад, ми хочемо заїати у Качанівку, де маєток, який належав Тарновському, то вказівників немає. Траса гола.

Палац родини Тарновських у Качанівці Чернігівської області (сучасний вигляд)
Палац родини Тарновських у Качанівці Чернігівської області (сучасний вигляд)

Треба починати з дорожньої інфраструктури. Тоді почнуть відкривати підземелля, почнуться реконструкції, реставрації. Те, що здійснив Віктор Ющенко, коли відновив Батурин, це невеличкий фрагмент нашої історії.

Палац гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського (1728–1803) в Батурині
Палац гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського (1728–1803) в Батурині
Палац гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського (1728–1803) в Батурині
Палац гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського (1728–1803) в Батурині

– У Батурині стараннями Ющенка відновлений палац Розумовських, збудована цитадель. А наскільки Глухів зберігся?

– Глухів зазнав кілька колосальних пожеж. Глухів достатньо потужне культурне місто, в яке потрібно так само вкладати гроші. Залишилися церкви часів Гетьманщини, залишилася в’їзна брама. Але, як козацька столиця, Глухів занедбаний. Може Мішель Терещенко, чинний міський голова Глухова, якось приверне увагу.

– Чи достатньо в полкових містах і козацьких столицях місцевого ентузіазму, щоб цим займатися? І чи є інтерес у людей з Києва, які займаються туристичним бізнесом, якось це розвивати?

– У кожному місті є свої ентузіасти краєзнавці, які намагаються утримувати це інформаційне поле: друкують книжечки, проводять конференції. Є потужні краєзнавчі осередки, наприклад, як Новгород-Сіверський.

Колишній Будинок бурси в Новгород-Сіверську. Будівля 17-го століття
Колишній Будинок бурси в Новгород-Сіверську. Будівля 17-го століття

– Чи готовий хтось у це інвестувати?

– Думаю, що ні, тому що великих грошей відразу на цьому не заробиш.

Мапа України французького військового інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана 1680 року (на основі генеральної карти 1648 року)
Мапа України французького військового інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана 1680 року (на основі генеральної карти 1648 року)
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG