Доступність посилання

ТОП новини
16 Листопад 2018, Київ 05:16

Путін даремно чекає на наступного президента України


Мішень у вигляді портрета президента Росії Володимира Путіна в розпал війни України з Росією. Стрільбище у Львові, 31 серпня 2014 року (ілюстраційне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

Під час свого виступу на Валдайському дискусійному клубі президент Росії Володимир Путін заявив, що про якусь нормалізацію відносин з Україною може йти мова тільки вже з наступною українською владою після закінчення виборчого циклу 2019 року. Отже, із чинним українським президентом Петром Порошенком Путін ні про що ані розмовляти, ані домовлятися не збирається – і це слід знати всім, хто цікавиться, чи вдасться розв’язати конфлікт на Донбасі, ввести миротворців і навіть зібрати «нормандський» саміт.

Зліва направо: канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін, Франція, 6 червня 2014 року
Зліва направо: канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін, Франція, 6 червня 2014 року

Такий російський підхід не є чимось новим. 1994 року у Москві не приховували, що не збираються ні про що домовлятися з чинним президентом Леонідом Кравчуком і відкрито висловлювали підтримку його головному конкуренту Леоніду Кучмі. Коли Кучма переміг на виборах, його протягом декількох років шантажували, відкладали підписання «великого договору» між двома країнами і державний візит Бориса Єльцина – тільки щоб Київ погодився на збереження російської військової бази у Севастополі. Незважаючи на близькі особисті стосунки Кучми з сім’єю Єльцина і Віктором Черномирдіним, «різновекторна» зовнішня політика другого президента України викликала в Кремлі вічні підозри.

Тільки наприкінці правління послабленого скандалами Кучму вдалося змусити підписати угоду про входження України до Євразійського економічного простору – але документ був негайно заблокований урядом на чолі з «наступником» Віктором Януковичем. Проте, Москва за підказкою своєї довіреної особи Віктора Медведчука чекала на перемогу Януковича – щоб про все з ним домовитися.

Путін особисто приїжджав до Києва агітувати за Януковича, а коли через Майдан 2004 року не дочекався – вирішив бойкотувати нового президента Віктора Ющенка і домовлятися з його наступником. Наступник – той же Янукович – з’явився 2010 року і його відразу стали шантажувати цінами на газ, щоб домогтися продовження терміну збереження російської військової бази в Севастополі.

Однак в повну залежність від Москви Янукович потрапив тільки на тлі Майдану 2013–2014 років і розкрадання української економіки і скарбниці власним оточенням. Але ця повна залежність привела до краху самого Януковича. І тепер Путіну залишається тільки бажати поразки Порошенка – щоб домовлятися вже з його наступником.

Три колишні президенти України Леонід Кучма (ліворуч), Леонід Кравчук (посередині) і Віктор Ющенко (праворуч) під час спільної прес-конференції щодо створення української помісної православної церкви. Київ, 8 травня 2018 року
Три колишні президенти України Леонід Кучма (ліворуч), Леонід Кравчук (посередині) і Віктор Ющенко (праворуч) під час спільної прес-конференції щодо створення української помісної православної церкви. Київ, 8 травня 2018 року

Путін не дочекається, змінитися повинна Росія

Проте цей короткий історичний огляд переконує, що Росія ніколи ні з ким в Україні домовлятися взагалі-то не збиралася. Кремль або домагався свого шантажем і підкупом – або чекав наступника, щоб його шантажувати або корумпувати. Ніякого іншого уявлення про домовленості з Україною в Москві просто не існує, як не існує і розуміння того, що Україна – це держава, а не бунтівна територія самої Росії.

Саме тому ніяких «домовленостей» з наступним українським президентом Путін не дочекається – тому що йому потрібні не домовленості, а капітуляція. Для домовленостей передусім потрібна взаємоповага, для домовленостей не Україна повинна змінитися, а Росія – її влада і її суспільство.

Між іншим, я не пишу зараз нічого нового. Я стверджую цю просту істину ось уже 27 років. І помилився я тільки одного разу, в часи Януковича, коли теж стверджував, що ніяких реальних засад для російсько-українського взаєморозуміння просто не існує, тому що Путін вимагає від Януковича не узгодження позицій, а капітуляції.

Янукович «домовився» – тобто капітулював. І за кілька днів був уже в Ростові.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG