Доступність посилання

ТОП новини
18 Квітень 2019, Київ 15:22

У Польщі занепокоєні відтоком українців з польського ринку праці (світова преса)


Польські фахівці вважають, що порятунком може стати помітне підвищення ставок для українців, які працюють у Польщі.

Польське періодичне видання Rzeczpospolita непокоїть проблема відтоку української робочої сили з польського ринку праці. Каталонський часопис La Vanguardia пише про повернення ув’язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова до творчої діяльності за ґратами. Італійська газета La Stampa повідомляє про посилення кордону Естонії з Росією роботами-прикордонниками у намаганні Естонії захиститися від потенційної загрози зі сходу.

Польське видання Rzeczpospolita публікує статтю «Кошмар польських працедавців. Привид відпливу українців». Часопис пише, що саме цей привид відтоку українців з польського ринку праці завис над Польщею. Наслідки цього, як вказує видання, можуть бути досить драматичними. З усіх 569 тисяч іноземців, які легально працюють і сплачують податки у Польщі, переважну більшість, або ж 426 тисяч становлять українці. До цього також сміливо можна додати тисячі українців, які працюють у тій країні, так би мовити, «на чорно».

Відтак, йдеться, за підрахунками часопису, про десь під мільйон осіб з України, задіяних нині на польському ринку праці. Зголодніла до працьовитих рук через відплив польських заробітчан до країн Заходу, польська економіка лише виграє від цієї кількості українців, тоді як економіка українська ці руки втрачає. Згідно з офіційними даними, від 2015 року Україну залишило понад 7% від загальної кількості її робочої сили. На думку польського видання, ці показники можуть становити значно більший відсоток, бо ж нині українці радо користаються безвізовим режимом з європейськими країнами Шенгенської угоди.

Rzeczpospolita додає, що згідно з даними Міжнародної організації з міграції, 12% українців знайшли роботу в інших країнах Європи, або вже планують виїзд туди найближчим часом. Ба більше, як пише польське видання, населення України, за підрахунками ООН має зменшитись з 44,2 млн до 36,4 млн 2050 року. Польський часопис зазначає, що такі великі показники трудової міграції українців можуть становити вже найближчим часом помітну загрозу для економічного зростання України і стабільності цін на українському ринку.

Звісно, міграція українців до Польщі носить економічний характер, бо ж пересічно місячний заробіток українця у Польщі становить показник більш ніж удвічі більший за те, що вони можуть заробити за такий самий час в Україні. Видання пише, що зараз чи не щоп’ята польська компанія працевлаштовує у себе українців. Але саме на цьому тлі, з’являється інформація про відплив українських трудових мігрантів з Польщі до Німеччини.

Згідно з даними статистичної компанії Work Service, все це може призвести до виїзду з Польщі до Німеччини 59% працьовитих українців. І як наслідок цього постає серйозна загроза польській економіці з прогнозами 10-відсоткового падіння промислового виробництва. Польські фахівці у царині ринку праці вважають, що порятунком у цій ситуації може стати помітне підвищення ставок для українців, які працюють у Польщі.

«Кошмар польських працедавців. Привид відпливу українців»

Провідний часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia публікує матеріал, присвячений українському кінорежисерові Олегу Сенцову, який перебуває у російському ув’язненні за сфабрикованими росіянами звинуваченнями. Каталонський часопис повідомляє, що у Росії з’явились повідомлення, що ув’язнений український митець після припинення голодування набрав певну вагу. Російські офіційні представники, згідно з іспанським виданням, заявили, що стан здоров’я українського політичного в’язня у Росії є «задовільним». Газета додає, що Сенцов повернувся до своєї творчої діяльності в ув’язненні, і пише кілька книжок, а також п’єсу на теми стосунків у сучасних родинах. Сенцов також, за словами каталонського часопису, контактує з постатями світу культури щодо можливості постановки його п’єси у театрі. Нещодавно Олег Сенцов оприлюднив заповіт і просить його приятеля Євгена Враді поставити на сцені його п’ять робіт, три з яких були написані за ґратами.

La Vanguardia пише, що президент України Петро Порошенко висловив своє переконання, що присудження Європейським парламентом Сенцову міжнародної премії імені Сахарова пришвидшить той час, коли українського митця буде звільнено з російської неволі. Каталонське видання нагадує, що Україна вимагала звільнення Сенцова від самого часу його арешту у травні 2014 року, закликаючи міжнародну спільноту чинити тиск на Кремль з вимогами звільнення кінорежисера і надання йому змоги повернутися до його країни, якою є Україна. Але, як пояснює барселонське видання, Росія заявляє, що позаяк Олег Сенцов народився на Кримському півострові, який анексувала Росія, він, нібито, автоматично став громадянином Росії, отож його не може бути видано Україні.

Насамкінець видання нагадує, що Сполучені Штати, Європейський Союз та міжнародна правозахисна організація «Міжнародна Амністія» неодноразово висували вимоги звільнення Олега Сенцова з російського ув’язнення, проте президент Росії Володимир Путін і надалі не бажає визнавати наявність політичних в’язнів у його країні.

«Волю Сенцову»

Італійська газета La Stampa містить статтю «Сенсори і дрони для захисту від росіян. Естонія збільшує мур на кордоні». Часопис пише, що нині кордон Естонії з Росією має 136 кілометрів інфрачервоних камер, підземних сенсорів, фотоелектричних камер, дронів, які запускаються від руху біля прикордонного муру, позиції прикордонників що 500 метрів та тонку сітку, якою обнесено перепускні пункти на кордоні. На додаток існує ще й підводний мур у річках Нарва та Пейпсі.

Туринське видання додає, що в Естонії було заарештовано 17 російських шпигунів упродовж останніх 10 років. Побоювання російського вторгнення та шпигунської діяльності змушує Естонію постійно шукати шляхи вдосконалення безпеки на своєму кордоні з Росією. Одним з найостанніших компонентів посилення прикордонних підрозділів естонського війська стала розробка спеціального робота, який пересуваючись вздовж кордону, надсилав би інформацію дронам у повітрі, низці сенсорних пристроїв та, власне, прикордонним патрулям.

La Stampa зазначає, що втім не оприлюднюється подробиць щодо того, чи матимуть естонські прикордонні роботи на собі якісь види озброєння. Згідно з інформацією спеціального відділу інновацій міністерства оборони Естонії, прикордонні роботи мають стати надійним і ефективним побратимом естонських прикордонників під час несення бойових чергувань на кордоні з Росією.

Туринське видання додає, що на розробку програми прикордонних роботів в Естонії скеровуються кошти Європейського фонду оборони. Йдеться про суму у 30-40 мільйонів доларів на здійснення цього проекту. Принагідно видання вказує, що проект вироблення прикордонних роботів на естонсько-російському кордоні постає відповіддю на подібний проект виробництва бойових роботів «Уран-9», який було започатковано у Росії. При цьому Москва вже використала конфлікт у Сирії аби випробувати там цей великий за розміром керований робот-танк.

Втім, за словами російських учасників проекту, випробування виявились невдалими, бо ж робота було складно контролювати і радіус його дії становив лише 500 метрів. Загалом, як підсумовує італійський часопис, Естонія постає неочікуваним піонером технологій з використанням роботів, і приклад проекту естонських роботів – прикордонників постає реальним свідченням цього факту.

«Сенсори і дрони для захисту від росіян. Естонія збільшує мур на кордоні»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG