Доступність посилання

ТОП новини
17 Листопад 2018, Київ 01:00

Самоспалення проти русифікації України і радянської окупації. Знайдено лист Василя Макуха


На вечорі пам’яті Василя Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року

Дніпро – У Дніпрі на вечорі пам’яті Василя Макуха, першого українця, який вчинив акт самоспалення, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади в Україні і введення радянських військ до Чехословаччини, оприлюднили новий документ. Це останній лист Василя Макуха, нещодавно віднайдений в архівах спецслужб й досі невідомий науковцям. За словами дослідників, документ дуже цінний і проливає світло на мотиви вчинку Василя Макуха. Шостого листопада виповнюється рівно 50 років з дня його трагічної смерті. Він помер після самоспалення на Хрещатику наступного дня у лікарні від важких опіків. Текст листа, де він висловлює протест проти русифікації України й пояснює свій крок, досі не був відомий навіть рідним.​

Іван Дремлюга, голова Дніпропетровського обласного товариства політв’язнів та репресованих, під час виступу на вечорі пам’яті Василя Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року
Іван Дремлюга, голова Дніпропетровського обласного товариства політв’язнів та репресованих, під час виступу на вечорі пам’яті Василя Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року

«КПУ, як та собачка, виконує добросовісно всі примхи московського господаря, а Ви, шановний секретар ЦК КПУ, говорите, що її утворення у складі єдиної РКП(б) знаменувало собою новий етап у будівництві нашої… Так, це був новий етап ворожих підступів після Переяслава, за що український народ поплатився мільйонами своїх найкращих людей», – це рядки з останнього листа Василя Макуха, якого називають «першим українським смолоскипом волі».

Фотокопія частини листа Василя Макуха до ЦК КПУ
Фотокопія частини листа Василя Макуха до ЦК КПУ

Десять рукописних аркушів адресовані до ЦК КПУ, особисто першому секретареві Петру Шелесту. Лист із підписом «Макух В. З Дніпропетровська», але без дати. На штемпелі одного з київських поштових відділень вказано – 5 листопада 1968 року. Це саме той день, коли Василь Макух, обливши себе бензином в одному з під’їздів столичних будинків вибіг на Хрещатик, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!»

Лист 50-річної давнини

Цінний документ, який довгий час замовчувався, був віднайдений і став відомий громадськості тільки зараз завдяки зусиллям дніпрянина Михайла Рябцева. У серпні нинішнього року дослідник біографії Макуха звернувся до центрального архіву СБУ із запитом, а у вересні надійшла відповідь.

Михайло Рябцев, дослідник біографії Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року
Михайло Рябцев, дослідник біографії Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року

Що існував такий лист, було відомо, але самого листа не було. А це дуже важливий доказ його героїзму
Михайло Рябцев

«Мені повідомили по телефону. Для мене це велика радість була, що є такий лист, що він зберігся. Що існував такий лист, було відомо ще з тих часів, але самого листа не було. А це дуже важливий доказ його героїзму… Дивіться, він пише – «товаришу Шелесту». Він вважає його українцем, пише «шановний». Він дає аналіз української історії від Богдана Хмельницького і зв’язує її зі своїм сьогоденням, аналізує виступ Шелеста до 50-річчя КПУ, говорить про пригноблення української нації», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Михайло Рябцев.

Іван Дремлюга, голова Дніпропетровського обласного товариства політв’язнів та репресованих
Іван Дремлюга, голова Дніпропетровського обласного товариства політв’язнів та репресованих
Лист достатньо довгий і написати його за один вечір було не можна. Лист показує хід його думок, його знання історії України
Іван Демлюга

Голова Обласного товариством політв’язнів та репресованих Іван Демлюга зауважує: у тогочасних звітах КДБ йшлось про те, що перед актом самоспалення Василь Макух надіслав листа до ЦК КПУ, однак текст самого листа був невідомий. Він показує фотокопію, що надійшла зараз з галузевого архіву СБУ. Цінним є навіть конверт.

«Що цікаво, на конверті є зображення і написано: «Санаторий «Хрустальный дворец, Трускавец». Тобто він писав цього листа ще перебуваючи на своїй батьківщині, на Львівщині, у родичів. Лист достатньо довгий і написати його за один вечір було не можна. В ньому відчувається такий момент тривоги, напруження. Лист показує хід його думок, його знання історії України», – зауважує Іван Дремлюга.

Фотокопія конверта листа Макуха до ЦК КПУ
Фотокопія конверта листа Макуха до ЦК КПУ

«Я спалю себе в жертву не Вам, а нашому народові»

У своєму листі до ЦК КПУ Василь Макух не акцентує увагу на введенні радянських військ до Чехословаччини, проти якого протестував, спалюючи себе на Хрещатику. Водночас багато говорить про проблему русифікації в Україні, згадує про зросійщення української культури й освіти, про утиски й переслідування українців.

Фотокопія частини листа Василя Макуха до ЦК КПУ
Фотокопія частини листа Василя Макуха до ЦК КПУ

«А чи не пора з укр. шкільних підручників вимести це сміття русифікації? Всюди культ «Великоруського преобладания»!»

«Чому, як тільки хтось з передових людей скаже слово національної правди, не лизне лакейські п’ятки Кремля, відразу він «націоналіст український»? І як тільки не зневажають гідність української людини. Звичайно, ворог хоче очорнити наших славних предків і сьогоднішніх передових людей, вирвати з нашого народу…»

«Чому нас називають молодшими братами тоді, коли Київська держава, а ми, українці, – її спадкоємці, існувала на два століття раніше, ніж Московська?.. Ви самі пишете, що кожен п’ятий воїн Червоної Армії на фронті – це були українці. А славу пожинають росіяни? І так весь час вони обкрадають нас – в науці, в літературі, в мистецтві…»

Фотокопія частини листа Василя Макуха до ЦК КПУ
Фотокопія частини листа Василя Макуха до ЦК КПУ

І, що найважливіше для дослідників, в останньому листі Василь Макух пояснює мотиви свого вчинку.

«Протестуючи протів кривд, заподіяних російськими окупантами – пийте ще й мою кров (я спалю себе в жертву не Вам, а нашому народові, щоб молоде покоління сміло, відважно продовжувало святу справу боротьби)» – йдеться в останніх рядках листа.

Передрук листа Василя Макуха до ЦК КПУ
Передрук листа Василя Макуха до ЦК КПУ

Усвідомлений акт самопожертви

Оцей лист показує, що Макух – це був великий українець, політичний діяч. Цей лист – це його програма, це його маніфест
Леся Степовичка

Рядки документа справили велике враження на учасників вечора пам’яті. Самоспалення вчинене не під впливом моменту, це був заздалегідь спланований, зважений і усвідомлений акт самопожертви, «останній бій патріота», зауважували вони.

«Моя подруга нещодавно спитала: «В якому стані перебував Василь Макух, коли він це вчинив? Все-таки суїцид – це ненормальний стан. Може, він переживав посттравматичний синдром після ГУЛАГу, був не в собі?». Люди мають право сумніватись. Але оцей лист показує, що Василь Макух – це був великий українець, політичний діяч. Цей лист – це його програма, це його маніфест. Це вражаюче», – зазначила, зокрема, дніпровська поетеса Леся Степовичка.

Леся Степовичка, поетеса. Дніпро, 6 листопада 2018 року
Леся Степовичка, поетеса. Дніпро, 6 листопада 2018 року

«Ми дуже вдячні, що про нього згадують, цінують» – донька

Копію останнього листа передали нащадкам Василя Макуха – для сімейного архіву. Його донька Ольга Батюк розповіла Радіо Свобода, що цього року вона вперше мала змогу ознайомитись з матеріалами кримінальної справи свого батька. Однак текст його останнього листа досі їй був невідомий.

Ольга Батюк, донька Василя Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року
Ольга Батюк, донька Василя Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року

Ми були з донькою в архіві, довго сиділи, читали, там дуже багато всього, дещо ми фотографували
Ольга Батюк

«Мені було тоді 10 років, а братові ще менше – 8 років. У пам’яті практично нічого не залишилось. Про тата я знаю зі слів мами. Ми не були присутні на похороні. Тоді ми нічого не розуміли. Ми були з донькою в архіві, довго сиділи, читали, там дуже багато всього, дещо ми фотографували. Я багато чого з цього й не знала… Ми дуже вдячні, що про нього згадують, цінують. Бо це пам’ять», – сказала Ольга Батюк.

На вечорі пам’яті Василя Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року
На вечорі пам’яті Василя Макуха. Дніпро, 6 листопада 2018 року

Вшанування пам’яті і неприсвоєне звання

Три роки тому міська влада Дніпра в рамках «декомунізації» перейменувала вулицю Краснопартизанську на честь Василя Макуха. Та пам’ятник Макухові в місті, який ініціювала громадськість, поки не встановлений.

«Завуальована відмова», зазначають ініціатори, надійшла й на подання щодо присвоєння Василеві Макуху звання Героя України.

Могила Василя Макуха і його дружини у Дніпрі, 14 листопада 2017 року
Могила Василя Макуха і його дружини у Дніпрі, 14 листопада 2017 року

Довідка для сайту: Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни воював у лавах УПА, за що був засуджений радянською владою до 10 років каторжних робіт. Відбувши покарання, разом з дружиною Лідією оселився у Дніпрі. Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав на Львівщину відвідати сестру, а звідти – до Києва. Там, на Хрещатику, 5 листопада він вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!». Помер у лікарні наступного дня від отриманих опіків.

НА ТЕМУ ПРОТЕСТУ-САМОСПАЛЕННЯ: Всиль Макух і Олекса Гірник

«Його зброя – це жертва». 50 років тому вчинив самоспалення Василь Макух

У Празі на честь українського дисидента Василя Макуха назвали міст​

Проти окупації і русифікації України: 40 років від самоспалення Олекси Гірника

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG