Міністерство оборони «оцивільнюється». Глава відомства Степан Полторак уже більш ніж півтора місяця, як пішов з військової служби і тепер є цивільним міністром, нагадує газета «День». Нещодавно такий же процес відбувся і щодо державного секретаря міністерства. Загалом до кінця року все керівництво Міноборони стане цивільним. Очільники департаментів, управлінь уже звільнені, і зараз триває конкурс на заміщення вакантних посад. Відповідно до кращої світової практики, у міністерстві залишиться не більше, ніж 18% військових. Саме це передбачено законом «Про національну безпеку України». Розповідаючи про реформування і проблеми в ЗСУ України глава оборонного відомства Степан Полторак наголошує, що для адекватної жорсткої відповіді на дії Росії в Азовському морі потрібно мати достатній комплект сил, якого зараз бракує. Понад 20 років Україна не вживала заходів щодо військово-морської присутності на Азові. За ці роки лише один раз корабель ВМС заходив в Азовське море. Україна зараз фактично починає з «чистого аркуша», зосередивши першочергові зусилля на обороні морського узбережжя, утворивши комплект сил морської піхоти й берегової артилерії, спроможний не допустити висадки десанту противника. Докладніше йдеться в публікації «Про чесні взаємини з армією».
Приклад України засвідчує: недовіра людей до влади, яка була прогресивною у 2013-2014 роках, сьогодні тягне країну назад. Те, що витягло Україну із пащі дракона чотири роки тому, може знову кинути її в цю пащу, наголошує тижневик «Країна». Українська переконаність, що будь-яка влада є окупацією, – це добре, коли треба зруйнувати злочинну систему, але погано, коли треба будувати. Сьогодні, як переконує видання, таки варто вірити у щось і в когось, але не бути фанатиком. Бути критичним, але не циніком. Мати силу, але не любити насильство. Це складні компроміси, але вони можливі. Українцям сьогодні як ніколи потрібне відчуття власної держави. Не тільки країни чи громадянського суспільства, – а й держави. І розуміння, що вона все-таки в небезпеці. А європейцям і американцям як ніколи потрібно відчуття, що демократія не вічна і їхні держави – теж. І що вони потребують захисту.
«Кремль пішов на загострення, бо зрозумів: санкції не скасують. Найближче оточення Путіна, найімовірніше, вже убезпечило свої фінансові активи. Адекватну відповідь Росії можуть дати тільки США. Військово-політичний істеблішмент там займає жорстку позицію. Єдиний виняток – Трамп», – переконує в тижневику «Країна» російський політолог Андрій Піонтковський.
Газета «День» розповідає про перші підсумки засідання міністерської зустрічі в Брюсселі за участі міністрів закордонних справ України та Грузії. Загалом за підсумками міністерського саміту не було досягнуто рішення щодо конкретних заходів, які могли б стримати Росію та змусити її у першу чергу повернути полонених моряків та затримані українські кораблі, а також відновити свободу мореплавства в Азовське море. Зрозуміло, що заяв НАТО із засудженням дій Росії чи сильних меседжів на підтримку України не достатньо, щоб Росія припинила свої агресивні дії проти України. До позитивів цього міністерського саміту газета зараховує те, що у Північноатлантичному альянсі знайшли формулу залучення України до засідань з участю союзників та партнерів НАТО, уникаючи блокування Угорщиною засідання Комісії Україна-НАТО. А це означає, що Київ має можливість при необхідності реалізувати право виносити для обговорення на рівень Північноатлантичної Ради питання щодо безпеки. На цьому наголошується в статті «Чи не запізно НАТО збирається «відновити стримування Росії».
«Справжня декомунізація – це інше ставлення до людини як до основної цінності». – У публікації під таким заголовком тижневик «Країна» стверджує, що Закон «Про декомунізацію» – половинчастий. Він обумовив послаблення для комуністів, які воювали у Другій світовій війні. Індульгенцію отримали ті, хто служив у сталінських військах. Серед них убивці, прокурори, спецслужбісти. Радянський спадок лукавий, тонко вживлений у людську психіку. Потрібно пояснювати: за все добре в СРСР сплачено жахливу ціну. Чи можна отримувати дешевий хліб або безкоштовну освіту обманом, убивствами, пониженням у правах мільйонів людей? Якщо Київ впровадить такий імператив, то знищить будь-який натяк на демагогію про швидке щастя за рахунок інших. Зможе морально очиститися і стати українською християнською нацією. 10 заповідей – це хороший антикомуністичний заповіт, наголошує видання.
Українці мають подолати свою меншовартість, переконує в тижневику «Країна» дисидент Йосиф Зісельс Він вважає, що поки українці живуть спогадами «Не все було погано». Забувають про десятки мільйонів жертв цього минулого. У радянські часи постійна брехня і тиск стали наркотиками. Після 1991 року багатьом цього не вистачає. На початку незалежності комуністи ставали під синьо-жовтий стяг, бо їм важливо було залишатися начальниками, не важливо де. Українці 1990-го пережили колишніх комуністів, далі правили колишні комсомольці, зараз у владі піонери. Залишилося пережити жовтенят. Ті, хто виросли при комунізмі, мають відійти, переконаний дисидент.
