Доступність посилання

ТОП новини
10 Грудень 2018, Київ 13:47

Томос для України і об’єднавчий собор: до цього українці йшли 100 років (огляд преси)


Хресна хода Української православної церкви Київського патріархату з нагоди відзначення Хрещення України-Руси. Київ, 28 липня 2017 року

Майбутній об'єднавчий собор українських церков, який відбудеться 15 грудня, – це тест для всієї української православної громади на здатність об’єднатися, наголошує в «Газеті по-українськи» релігієзнавець Андрій Юраш. Він вважає, що треба довести Константинополю, усьому світу та Російській православній церкві, що українські православні мають спільну мету. Будь-які суперечності є другорядними в такому процесі, як автокефалія. Ми йшли до цього 100 років – достатній час, щоб об’єднатися заради того, що справді важливе. Головною метою країни має бути єдність та компроміс. Між українськими церковниками немає суттєвих протиріч. Можливі лише тактичні дискусії. Наприклад, щодо того, яким буде статут помісної церкви. Для цього і скликають собор. Висловлять свої точки зору. Більшістю голосів оберуть найбільш прийнятний варіант. На об’єднавчому соборі кожна церква може представити свого кандидата. Їх обговорять та прямим голосуванням оберуть предстоятеля. Будь-який єпископ може претендувати на посаду голови церкви. Навряд чи на соборі буде багато претендентів. Висуватимуть найавторитетніших, знаних представників кожної з трьох церков. Предстоятелем має стати особа, яка зможе об’єднати українське православ’я, зазначає експерт. Воєнний стан і заборона в’їзду чоловікам-росіянам від 16 до 60 років допоможуть уникнути провокацій з боку Росії, зазначає експерт.

Ввести кораблі НАТО в Азовське море запропонував президент Петро Порошенко. Військові сили країн Північноатлантичного альянсу можуть патрулювати акваторію спільно з українськими. Утім, як переконує експерт «Газети по-українськи» політолог Олег Саакян, очікувати введення кораблів НАТО не варто. Мова про символічний крок. Бо прихід кораблів Північноатлантичного альянсу означатиме ескалацію конфлікту. Такою заявою президент спонукає країни-члени НАТО до активніших дій і деякою мірою розв’язує їм руки. Показує, що можуть діяти жорсткіше, захищаючи інтереси України. Це перехід у фазу гострішого протистояння між Росією і НАТО в точці кипіння, якою є Азовське море. Перспективи протистояння в Азовському морі складні, зазначає газета. Росія в кілька разів переважає Україну у військовому потенціалі. Однак Київ недавно завершив випробування протикорабельних ракет «Нептун» (їх випробували 5 грудня в Херсонській області). Вони можуть переламати ситуацію на користь України. Але високий ризик, що Москва розв’яже повномасштабну війну в українському Причорномор’ї. Київ має шукати нестандартні підходи для ведення господарської діяльності в Азовському морі, зазначає газета.

Верховна Рада проголосувала за припинення дії Великого договору між Україною та Росією. Треба було давно денонсувати цей договір, переконує експерт газети «День», юрист-міжнародник Юрій Василенко. Відповідно до Конвенції про право міжнародних договорів, одностороннє розірвання договору, чи як реакція на його порушення, чи то в силу інших надзвичайних ситуацій, не впливає на норми відповідного договору, якщо в ньому визначається визнання кордонів між державами. Росія системно й капітально порушувала кордони держави Україна і, відповідно, згаданий договір. Попри це, вона залишається зв’язаною нормами загального міжнародного права, й за це вона несе відповідальність, переконаний юрист. Стаття називається «Не друг. Офіційно».

Глобальна економіка додає все нових факторів для падіння ціни на нафту. Відтак, як пише газета «Україна молода», Київ чекає дешевших бензину, пропан-бутану і газу для населення. Але для більшості українців найцікавішим є дещо інші наслідки нинішнього зниження вартості нафти. Адже, наприклад, плани влади упродовж двох наступних років підвищити вартість роздрібних газо- та електротарифів виглядає доволі абсурдно. Експерти видання сподіваються, що влада перегляне плани підвищення – і українці зможуть платити за блакитне паливо менше: завдяки світовій економіці і зовсім без втручання політиків–популістів. Для більшості українців, які є побутовими споживачами газу та електроенергії, – це, безумовно, гарна новина. Але зовсім не такою вона виглядає для влади: корекція ціни, якщо на неї підуть, вимагатиме змін у Держбюджеті. І в цьому випадку Кабмін буде змушений думати, як закрити «фінансову діру», що утвориться внаслідок недоотриманих коштів. Якщо, наприклад, лише за рентні платежі у наступному році планують виручити до бюджету майже 9 мільярдів гривень. Із нижчими цінами сума, безумовно, буде меншою. На цьому наголошується в матеріалі «Нижче, ще нижче...»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG