Оприлюднення соціологічних рейтингів тих чи інших кандидатів у президенти чи парламентських партій часто використовується виборчими штабами як політичні технології. В цьому можна переконатися, порівнявши дані різних соціологічних компаній, коли рейтинг конкретного кандидата чи партії може суттєво відрізнятися. Це, як стверджує газета «День», фактично є такою самою маніпуляцією думки виборців, як і, наприклад, популістські заяви політиків заради того, щоб наростити собі рейтинг підтримки. А отже, будь-які соціологічні дані кандидатів – це не привід для сприйняття їх як даність, а необхідність задуматися над правильною оцінкою виборчого і політичного процесу. Експерт видання керівник Департаменту виборчих технологій Агентства моделювання ситуацій Валерій Гончарук стверджує, що олігархи розкладають свої ризики і можливості в різні кошики. Фірташ робитиме ставку на Бойка як на основного кандидата. У Ахметова це декілька кандидатів – Ляшко, Вілкул... Пінчук досі активно підтримував Вакарчука, але в подальшому робитиме ставку на Гриценка. Коломойський тягне Шевченка, однак не виключено, що надалі підтримуватиме Тимошенко. Водночас, на думку експерта, ні Фірташ, ні Ахметов, ні Пінчук не будуть серйозно «воювати» проти Порошенка. На відміну від Коломойського, який підтримуватиме всіх, хто виступатиме проти чинного президента. Про це йдеться в статті «Хто нав’яже свій «порядок денний»?»
Комітет з регламенту Парламентської асамблеї Ради Європи пом’якшив санкції, що можуть бути застосовані до країн-учасниць цього органу. Згідно з цим рішенням, усі делегації, попри санкції, зможуть голосувати на виборах високопосадовців ПАРЄ. Про загрози від змін, згідно з якими Росія зможе обирати керівників Парламентської асамблеї, розповідають експерти газети «День». Так, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко переконаний, що це повзуча спроба повернення Росії бодай у якийсь спосіб, щоб відновити її участь у роботі ПАРЄ. Однак це не те переможне повернення в Раду Європи, про яке мріяли в Росії, коли диктували їй свої умови, висували ультиматуми та грюкали дверима. Це до певної міри компроміс, який має задовольнити всіх, звичайно, крім України і тих кількох делегацій, які виступали за рішучіші санкції щодо Росії. Найімовірніше доведеться під час чергової сесії влаштовувати демарші. Також треба продовжувати роз’яснювати західним союзникам, що з такою Росією домовлятися ні про що не можна. Про це йдеться в статті «Ще одна спроба російського лобі».
МВФ трохи затримує надання Україні чергового траншу кредиту, але це не заважає фінансовому ринку: гривня зміцнюється і НБУ навіть рятує від «обвалу» долар, констатує газета «Україна молода». Видання пише, що вже котрий день держава Україна перебуває у тремтливому очікуванні чергового траншу Міжнародного валютного фонду. Транш для України – надзвичайно важливий, адже, з одного боку, він гарантує безпроблемне входження у 2019 рік, на який припадають пікові зовнішні виплати. З другого боку, транш має частково і геополітичне значення, демонструючи, що Україна не випала з діалогу із Заходом навіть у момент запровадження воєнного стану і що партнери підтримують Україну. Позитивне очікування мало вкрай сприятливий вплив на курс національної валюти, яка останнім часом укріплюється – попри всі негативні прогнози щодо впливу воєнного стану на українську економіку, наголошує видання.
Про визначних українських учених, технологів та інженерів, які визначили образ ХХ століття, розповідає газета «День». Видання пише, що за радянських часів активно розповсюджувались стререотипи, в яких колоніальна влада заохочувала лише фольклорно-етнографічну самобутність «нації сержантів». Так-сяк Москва мирилася з фактом існування української літератури (ретельно, її втім, «очищуючи» і в фігуральному, і в буквальному сенсі цього слова). А от про визначних українських учених, технологів та інженерів згадували лише крізь зуби. Тому сьогодні варто частіше згадувати про цих достойників, наголошує газета. Адже, попри все – терор «компетентних органів» і дебілізм номенклатури – українці завжди були нацією, здатною успішно розвивати найпередовіші напрями пізнання світу, роблячи значний внесок у світову науку й технологію.
Газета «Україна молода» розповідає, які пастки криються за «швидкими кредитами», що їх роздають на кожному кроці. Газетярі інформують, що упродовж року в Україні стається близько тисячі самогубств, десятки тисяч людей працездатного віку змушені терміново шукати хоч якийсь заробіток за кордоном. І більшість випадків пояснюється тим, що люди взяли мікрокредити та через грабіжницькі умови не можуть їх повернути... Українці винні бандюкам понад 8 мільярдів гривень, і це є фінансовим терором, а влада ніби нічого не помічає, обурюються журналісти. Такого свавілля фінансових злочинців іще не було за всі роки незалежності. Почали ж вони грабувати народ завдяки парламентарям, які ухвалили сумнозвісний закон «Про споживче кредитування» 2016 року. Закон вийшов зі статтею 3, яка, як стверджує газета, фактично нищить українців, як Великий терор, тільки – фінансовий. Оскільки ця стаття зазначає, що дія Закону не поширюється на договори, укладені терміном до одного місяця. Саме ця лазівка й спричинила масове створення так званих мікрокредитних установ, які й договори всучують найдрібнішим шрифтом, і паспорт кредиту не надають, і грабіжницькі проценти ставлять (до 800% річних). Тому депутатам потрібно якнайшвидше внести зміни до статті 3 Закону України «Про споживче кредитування», і уточнити, що дія Закону поширюється на всі договори споживчого кредитування. Про це йдеться в матеріалі «Фінансовий терор народу».
