Доступність посилання

ТОП новини

Чи зможуть українці розставити пріоритети на виборах президента? (Огляд преси)


Голосування на виборах президента України. Київ, 25 травня 2014 року
Голосування на виборах президента України. Київ, 25 травня 2014 року

Чи вдасться українцям розставити пріоритети під час президентських виборів? Про це розмірковують журналісти газети «День». Насамперед вони намагаються зпрогнозувати – чи пробачать українці помилки чинному президенту заради томосу? А пробачати є що, вважають газетярі. Передусім це збереження старих правил у країні, а також неефективна боротьба з корупцією, посилення розриву між багатими і бідними, відсутність реальних реформ тощо. Схожою думки дотримуються й експерти газети. Зокрема, політолог Володимир Фесенко вважає, – те, що може додати томос до рейтингу Порошенка, може з’їсти підвищення ціни на газ, комунальні тарифи, опалення, електрику. Соціальне незадоволення може перемогти патріотичну риторику. Це головна небезпека і проблема для чинного президента, вважає експерт. Адже в Україні сприймають президента як головного начальника в країні, який за все відповідає. Певною мірою і на певний час суспільство висловлює претензії до уряду, в компетенції якого перебувають згадані сфери. Але все одно для народу головною відповідальною особою в країні є президент.

Були очікування більш радикальних перетворень у країні після Майдану. Тобто є певні групи населення в яких накопичились особливі претензії до Порошенка. Найбільш широкий сегмент серед них – це соціальні претензії. Політолог переконаний, що на виборах будуть маніпуляції. Інше, що українське інформаційне середовище теж конкурентне. Різні телеканали виступають на боці різних кандидатів з різною риторикою. Тому аудиторія виборців розпорошена між різними політичними сегментами. В Україні не може бути такого, як в Росії, щоб маніпуляції відбувались на користь однієї персони. Однак виборець так і не навчився обирати раціонально. Він мислить емоційно, що й зміщує його акценти з глибоких висновків до імпульсів. З думками інших експертів «День» знайомить у статті «Вороги» президента Порошенка і один великий друг...».

Після отримання томосу електорат Петра Порошенка трохи розшириться. Церква стане ключовою у його президентській кампанії. Однак за всі проблеми з автокефалією критикуватимуть саме президента, – наголошує в «Газеті по-українськи» політолог Вадим Карасьов. Крім національних і релігійних, залишаються питання економічні. А також – соціального самопочуття, відірваності влади від суспільства. Але тут президентові похвалитись нічим. Виборці, які вважають себе частиною православної української церкви, оцінять дії Порошенка, переконує інший експерт газети політолог Віктор Таран. Він вважає, що у першому турі голосуватимуть за інших кандидатів. А в другому – згадають про Порошенка. Отримання томосу вже вплинуло на виборчу кампанію. Порошенко зміг влучити у ті цільові групи, до яких довго не міг дістатися. Однак суспільство втомилося від війни, повільних реформ, українці не задоволені економічною ситуацією. Вважають, що країна йде в неправильному напрямі. Хоча президент не відповідає за економіку, ці негаразди пов’язують саме з ним. Люди пам’ятають, що колись Крим був українським, а долар – по вісім. І тягнуться до тих, хто може це пообіцяти. Голосуватимуть будь-якою ціною на знижену ціну за газ. Попри те, що повернути стару ціну за долар і знизити тарифи неможливо.

Дописувач «Газети по-українськи» письменник Ян Валетов наголошує, що демократія – це не завжди все, як хочеться. Тому необхідно ставитись з повагою до будь-якого президента, якого обере більшість. У статті, що так і називається «Більшість обере президента, решта мають змиритися», письменник зазначає, що час збагнути: при демократії люди можуть проголосувати за будь-кого. За Тимошенко, за Рабіновича, за Трампа. Головне – вибори повинні бути чесні. Їхній результат може подобатися або ні, але решта має погодитися з вибором більшості. Якщо люди цивілізовані. В українців ще є шанс прищепити до пострадянського кривого дерева гілки демократії. Важливо його не проґавити. Тому не варто воювати одне з одним, наголошує письменник. Треба шукати однодумців, а не можливість плюнути в опонента.

«Українська церква і московські міфи» – у статті під таким заголовком газета «Голос України» розповідає правду про УПЦ (МП), яка відкрила антиукраїнський фронт задовго до військової агресії Росії на сході. Коли на Донеччину та Луганщину з території Росії зайшли диверсійні групи, які брали участь у захопленні обласних та районних адміністрацій, вони спиралися на підтримку не лише агентури, а й церкви. «Українська православна церква, орієнтована на Московський патріархат, опинилася в дуже складній ситуації, – каже релігієзнавець, який майже два роки перебував у підвалах угруповання «ДНР» Ігор Козловський. – З одного боку, священнослужителі МП вітаються на окупованих територіях, оскільки, з точки зору тієї сили, яка захопила владу, УПЦ фактично є інструментом, який освячує ці дії. Вони беруть участь в освяченні, демонстраціях, парадах, відкритті різних пам'яток. Фактично вони стають співучасниками. Відмовитися від цього складно. Але деякі з них щиро зорієнтовані на Росію. А ось капелан Сергій Дмитрієв наголошує, що єпархії Московського патріархату, які орієнтуються на країну-агресора і стали інструментом її політики, мають піти з України «зі своїми хрестами, іконами і політичною та релігійною пропагандою, бо все це складова окупації та агресивного вторгнення в Україну».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG