Доступність посилання

ТОП новини
21 Квітень 2019, Київ 03:26

Супербактерії перемагають: що потрібно знати про цю загрозу для людства і як бути з антибіотиками


Колонія бактерії E. Coli (кишкова паличка). Вона зазвичай нешкідлива, але деякі її штами викликають серйозні захворювання і мають стійкість до різних антибіотиків

Микола Щетько

У пресі все частіше говорять про нібито близьке страшне майбутнє, коли можна буде загинути від нешкідливого порізу: всі ліки будуть безсилі проти навіть найпростішої інфекції. Апокаліптичні сценарії ще далекі від реальності, але проблема антибіотикорезистентності – стійкості бактерій до ліків – з кожним роком стає все гострішою.

На минулому тижні в Давосі британський міністр охорони здоров'я Метт Генкок закликав «запобігти жахливому майбутньому», в якому люди опиняться беззахисні перед бактеріями з множинною стійкістю до ліків (їх іноді називають «супербактеріями» або «супермікробами»).

Представляючи свій план боротьби, Генкок порівняв масштаб проблеми антибіотикорезистентності з війнами і зміною клімату. Схожими формулюваннями оперує Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) і фахівці у всьому світі.

Наскільки все погано?

Ситуація поки не критична, але дуже серйозна. Бактерії навчилися протистояти навіть найсильнішим і рідко вживаним лікам ( «антибіотикам резерву», таким, як колістин), при цьому з 1980-х років принципово нових антибіотиків практично не з'являлося. Дослідження тривають, але вони занадто тривалі й дорогі – а бактерії виробляють невразливість проти антибіотиків набагато швидше. Ситуація ускладнюється і простотою подорожей: супербактерії отримують можливість легко поширюватися світом.

Автори британського дослідження антибіотикорезистентності (2016 рік) оцінювали, що кількість смертей від таких супербактерій в світі може зрости приблизно з 700 тисяч на рік до 10 мільйонів щороку до 2050 року – це більше за кількість жертв онкологічних захворювань (на момент публікації). Втрати ВВП при такому сценарії досягнуть 100 трильйонів доларів.

Наразі не існує систем, що дозволяють повноцінно відстежувати світову ситуацію з антибіотикорезистентністю в світовому масштабі. Проект ВООЗ під назвою GLASS стартував у 2015 році і станом на кінець 2018 року охоплював лише 71 країну. В останній звіт (опублікований у січні 2019 року) увійшли дані про антибіотикорезистентність всього із 49 країн, при цьому їх якість поки не дозволяє порівнювати між собою ситуацію у різних державах і регіонах.

Країни Євросоюзу за вісім років (2007-2015) зафіксували більш ніж двократне зростання кількості загиблих від інфекцій, викликаних невразливими для антибіотиків мікробами, йдеться в недавньому дослідженні. За кількістю втрачених років здорового життя в перерахунку на 100 тисяч населення (170) подібні інфекції практично зрівнялися з сумарним ефектом ВІЛ, грипу та туберкульозу (183). Найбільше до таких інфекцій в ЄС схильні діти до року і люди старші за 65 років.

Хоча в ще одній нещодавній публікації великий госпіталь Марселя показав, що за 15 років (2001-2016) у них ситуація з резистентністю до антибіотиків не погіршилася. До того ж, судячи з публікацій у світовій пресі, поки невразливі до всіх антибіотиків інфекції все ж не носять масового характеру: найголосніше обговорювали звіт дворічної давності про 70-річну американку, яка померла від невразливої для всіх антибіотиків бактерії (її вона, швидше за все, підхопила в Індії, куди потрапила в лікарню з переломом).

Які саме організми називають супербактеріями?

Супербактерії (супермікроби) – це мікроорганізми, що володіють стійкістю відразу до кількох антибіотиків. Іноді – до всіх, що існують.

У 2017 році ВООЗ опублікувала список із 12 бактерій, для боротьби з якими терміново потрібні нові антибіотики. Критично важливі ліки, здатні впоратися зі стійкими до карбапенемів (carbapenems) ентеробактеріями (наприклад, кишковою паличкою E.Coli), синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa) і ацинетобактером (Acinetobacter baumannii). Найчастіше саме ці збудники викликають так звані «внутрішньолікарняні інфекції», з якими лікарям особливо складно боротися через множинну стійкість бактерій і погіршений стан хворих.

Також в список ВООЗ потрапили ванкоміцин-резистентні ентерококи (Enterococcus faecium), нечутливий до метициліну та ванкоміцину золотистий стафілокок (methicillin-resistant staphylococcus aureus, MRSA), цефалоспорин- і фторхінолон-резистентний гонокок, кларитроміцин-резистентний гелікобактер і інші бактерії. Вони викликають серйозні захворювання: зараження крові, менінгіт, пневмонію, інфекції сечовивідних шляхів і гонорею.

Часто в матеріалах про антибіотики фігурують поняття «грам-позитивні бактерії» і «грам-негативні бактерії». Останні (наприклад, кишкова паличка) володіють двома клітинними мембранами: з ними складніше боротися, і ефективних проти них антибіотиків у світі менше.

Як діють антибіотики і з'являється резистентність?

Антибіотики або «протимікробні препарати» – особливі речовини, що зупиняють ріст клітин бактерій або знищують їх. Для цього є кілька механізмів: як правило, антибіотики атакують клітинну стінку, заважають синтезу білка або ДНК бактерій.

Резистентність до антибіотиків виявили незабаром після їх появи. Перший у світі антибіотик – перевернув медицину ХХ століття пеніцилін – Олександр Флемінг відкрив у 1928 році, але масово застосовувати його почали лише в 1942-му. Ще до цього, в 1940-му стало відомо про стійку до пеніциліну кишкову паличку.

Бактерії постійно змінюються, щоб стати несприйнятливими до дії антибіотиків: «вигідні» мутації передаються бактеріями один одному. Мікроби пристосовуються до антибіотиків навіть у величезній концентрації вкрай швидко. Подивіться на відео, як всього за 11 днів кишкова паличка адаптується до тисячоразової дози (в центрі) антибіотика:

Головними «інкубаторами» супербактерій є лікарні: там, де постійно застосовуються потужні антибіотики, ростуть популяції несприйнятливих до них мікробів. Сприяє розвитку стійкості бактерій і сільське господарство: там антибіотики широко застосовують для профілактики захворювань і прискорення росту тварин.

Чи смертельною є зустріч із супербактеріями?

Для здорової людини з нормальним імунітетом – ні. Але найчастіше такі мікроби зустрічаються у лікарнях, куди потрапляють люди, вже ослаблені тією чи іншою недугою. Для пацієнтів (наприклад, які перебувають на штучній вентиляції легенів) зустріч із супербактеріями може запросто стати фатальною.

Зараз без антибіотиків неможливі складні хірургічні операції, трансплантації та боротьба з раком за допомогою хіміотерапії. Остання зазвичай значно послаблює імунітет: для таких хворих навіть звичайнісінька інфекція може стати смертельною, не кажучи вже про спричинену супермікробами.

При цьому з інфекціями від мультирезистентних бактерій, поки на них діють хоч якісь антибіотики, можна жити, нехай навіть це і буде пов'язано зі стражданнями.

Емілі Моріс розповіла, що супербактерії в її сечовому міхурі виявили в підлітковому віці і відтоді їй довелося перепробувати безліч антибіотиків, в тому числі «препарати резерву», на зразок карбапенемів.

Під час вагітності вона була змушена приймати антибіотик, що не перевірявся на вагітних, її новонародженій дитині довелося відразу пройти курс терапії антибіотиками. «Це було дуже страшно», – розповідала 24-річна Моріс журналу New Scientist в 2017 році.

32-річна Кетрін Вільямс вже понад 10 років постійно приймає антибіотики через захворювання сечовивідних шляхів, спричинену супербактеріями.

«Щоразу, коли закінчується курс прийому антибіотиків, хвороба повертається, – говорила вона в інтерв'ю BBC. – Біль просто приковує тебе до ліжка до наступного курсу прийому антибіотиків. Те, що мені доведеться приймати антибіотики все життя, мене дуже лякає».​

Чому так довго не з'являються нові антибіотики?

За останні десятиліття арсенал медиків практично не поповнювався антибіотиками принципово нових класів. Причин тому кілька.

Розробка таких ліків – це складне і витратне заняття, що обходиться у сотні мільйонів або мільярди доларів. Для фармакологічних компаній воно не завжди цікаве з комерційної точки зору: курси антибіотиків зазвичай короткострокові, на відміну від ліків для хронічних захворювань (антиретровірусна терапія, наприклад, людям з ВІЛ необхідна все життя). До того ж, через швидке виникнення резистентності зростає ризик знецінення інвестицій у розробку нових препаратів.

Проте останнім часом увійшли в ужиток потужні антибіотики, отримані на основі старих відкриттів – в першу чергу, «Лінезолід» («Зивокс»). Та й представники існуючих класів весь час удосконалюються і нерідко можуть посилювати ефект при спільному використанні.

Що робити?

ВООЗ рекомендує використовувати антибіотики тільки за призначенням лікаря (а лікарям – розумно їх призначати) і завжди повністю проходити курс лікування, а не зупиняти прийом антибіотиків відразу після поліпшення самопочуття.

Також рекомендується не зберігати, не використовувати заново і не передавати іншим дози ліків, що залишилися.

Важливо не намагатися лікувати вірусні захворювання антибіотиками, вакцинуватися, зміцнювати власний імунітет і ретельно дотримуватися правил гігієни, рекомендує ВООЗ.

Також є сенс, якщо є можливість, уникати лікарень у регіонах, де санітарна ситуація далека від ідеальної. В першу чергу – в Азії і Африці. За даними британського звіту, там до 2050 року буде найбільше загиблих від інфекцій, викликаних супербактеріями.

Якщо у вас або у близьких є підозра на таку інфекцію, домагайтеся консультації фахівця з інфекційних хвороб. Нещодавнє дослідження показало, що це ​може на 50% знизити смертність від інфекцій, ​викликаних бактеріями з множинною стійкістю до ліків.

Чого чекати в майбутньому?

ВООЗ в 2015 році схвалила глобальний план боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Різні країни проводять власні комплекси заходів у боротьбі зі стійкістю бактерій до антибіотиків. Зазвичай вони враховують інформування пацієнтів і лікарів про розумне використання препаратів, обмеження на застосування антибіотиків у сільському господарстві і сприяння розробкам нових класів антибіотиків.

МОЗ України прозвітувало про результати проведення публічного громадського обговорення проекту розпорядження КМУ щодо затвердження Національного плану дій боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів

Незважаючи на всі труднощі, такі розробки вже йдуть і з'являються окремі багатонадійні результати. Наприклад, теїксобактин – принципово новий антибіотик, відкритий у 2015 році групою вчених з США, Німеччини і Великої Британії.

В кінці 2017 року його навчилися ефективно синтезувати, а в 2018-му дію синтетичного теїксобактину успішно перевірили на мишах. Але до появи ліків для людей ще далеко: за оцінками вчених, 6-10 років.

Вони можуть і зовсім не з'явитися: наприклад, багатонадійний платенсиміцин, представлений в 2006 році, так і не дійшов до повноцінних клінічних тестів через його неефективність при введенні стандартними методами. Однак дослідження принципів роботи платенсиміцину дозволяють сподіватися на появу нових, більш ефективних розробок.

На початку 2018 року вчені Рокфелерівського університету в США представили ще один принципово новий клас антибіотиків – малацідіни, але до появи ліків на основі них знадобиться ще більше часу.

Розглядаються й інші варіанти терапії проти супербактерій: цілеспрямоване зміцнення імунітету, антимікробні пептиди, синтетичні речовини, запозичені від вірусів, додавання особливих елементів до вже існуючих антибіотиків для підвищення ефективності та інші методи. Однак всі вони поки перебувають на різних стадіях готовності й для масового клінічного застосування не схвалені.

Оригінал – на сайті «Настоящее время», спецпроекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG