Щороку в Україні повторюється одна і та ж сама проблема: навесні та восени невігласи спалюють суху траву і листя, чим завдають неабиякої шкоди навколишньому середовищу, іншим людям і собі самим. У чому полягає небезпека та чи є альтернатива?
«Пурєдні галичани спалили все від Сокільник до Львова». Протягом усього останнього тижня відео із таким підписом активно поширювали у соцмережах.
На ньому можна побачити, як узбіччям автомобільної траси інтенсивно поширюється неконтрольоване полум’я.
«Страшна картина!», «Саджати за грати за таку діяльність!», «І ядерної бомби не треба...самі себе знищимо». Ці та інші репліки під дописом почали залишати обурені коментатори.
«Ця традиція тісно пов'язана з осіннім варіантом галицького фестивалю «Burning Man», проте є більш агресивною і має на меті закріплення стереотипів про сільських рагулів!», – пише фотограф Юрко Дячишин. Він теж зафіксував жахливі наслідки щорічного «ритуалу» українців підпалювати суху траву та листя.
Одними з тих, хто страждає в результаті подібних підпалів, є тварини, птахи і комахи, які не встигають «евакуюватися» під час таких пожеж.
Декого із них вдається врятувати таким небайдужим, як, наприклад, Христина Шуткова. Аби наочно продемонструвати жахливі наслідки подібних підпалів, вона виклала у мережу фото врятованого її родиною їжака.
Пізніше постраждалу тварину віддали до реабілітаційного центру.
А це – фотографії обпеченого в результаті подібного підпалу зайченяти. Їх опублікувала Державна служба з надзвичайних ситуацій.
У ДСНС наголошують: жертвами такої безвідповідальності можуть стати не лише невинні тварини, але і самі палії.
Згідно з офіційною статистикою рятувальників, від початку 2019-го в Україні уже зафіксовано понад 6,5 тисяч пожеж у природних екосистемах та на відкритих територіях. А за перші два тижні березня надзвичайникам довелося кожного дня ліквідовувати у середньому по 260 підпалів сухостою, чагарників та сміття.
Тим часом у Міністерстві та природних ресурсів акцентують увагу на тому, що такими діями люди неабияк шкодять навколишньому середовищу. Окрім небезпеки для фауни, серед негативних наслідків виділяють, зокрема, – забруднення повітря та зниження родючості ґрунтів, а також зміну клімату внаслідок додаткового викиду парникових газів.
«На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи», – зазначають у Всесвітньому фонді природи.
Небезпека є і для самих паліїв та тих, хто їх оточує, адже внаслідок горіння сухостою виділяються шкідливі речовини, які можуть викликати не лише респіраторні, але і онкологічні захворювання.
Забруднене димом та сажею повітря призводить до нападів астми, погіршує самопочуття дітей та людей похилого віку, не дає можливості провітрювати помешкання.
Окрім того, дим застилає великі території і ускладнює видімість на дорогах, що нерідко призводить до аварій.
А ще є загроза того, що неконтрольований вогонь може перекинутися на домівки.
У разі виявлення подібних підпалів фахівці радять звертатися до поліції або ж до регіональних Державних екологічних інспекцій, адже за такі дії паліїв можна притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Наразі небайдужі українці запустили у соцмережах флешмоб під хештегом #НеПалітьТраву. Публікуючи світлини трагічних наслідків подібних підпалів вони намагаються привернути увагу до цієї проблеми.
Як альтернативний спосіб боротьби із сухою травою і листям, українцям радять не палити сухостій, а прикопувати його. Це корисно з усіх боків: повітря чисте, грунт збагачується, а небезпеки виникнення пожеж зникають.
