Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 02:36

Ветеран АТО: «Те, що ми робимо у Veterano Brownie, – це наша підтримка ветеранів і переселенців»


Співзасновники кондитерської Veterano Brownie (Київ) Роман Набожняк і Юлія Кочетова-Набожняк

Ніжні брунатні десерти «брауні» з бананом або вишнею конкурують з … «анти-брауні», ніжним тістечком на основі білого шоколаду. Понад десять різновидів «брауні» виготовляють у «Ветеранській браунарні» у Києві (Veterano Brownie), яку відкрили ветеран бойових дій Роман Набожняк і фотожурналіст, волонтер Юлія Кочетова-Набожняк. Про війну, брауні-проект і плани на майбутнє подружжя розповідає Радіо Свобода.

Роман Набожняк: Для мене війна почалась із окупації Криму. Я не усвідомлював масштабу подій на півострові, мені здавалось, що все швидко закінчиться. Не закінчилось, іще більше «розгорілось»… Усвідомлення того, що російсько-український конфлікт не обійдеться без моєї участі, спало мені на думку десь у серпні 2014 року. Я збагнув, що не буду тікати з України, і з кількома друзями почав готуватись до можливої участі у бойових діях. Ми почали займатись базовою тактичною підготовкою, бігали по пляжах зі страйкбольними приладами.

Тоді ж і познайомилися з бійцями батальйону «Айдар», які пройшли передову від Половинкина і до Луганська. Я почав допомагати цьому підрозділові: щомісяця переказував хлопцям гроші, а в якийсь момент збагнув, що треба самому до них їхати. Війна тривала і перспективи її закінчення немає, бійці втомлювались і їх мав хтось замінити. Так я опинився у Збройних силах України.

Юлія Кочетова-Набожняк: Після активної фази Майдану я мала відчуття згарища, що на ньому щось будуть будувати. Коли ж побачила новини, що Кримом «гуляють» «ввічливі зелені чоловічки», – я швидко зібрала речі, включно із стареньким майданівським бронежилетом, і наступного ж дня зголосилась на пропозицію університетської подруги поїхати у Крим. Там ми жили у місцевих українських активістів, які дуже переживали, що влада у Києві може «злити» Крим і «віддати» його Росії.

Я вголос не коментувала нічого, але була впевнена, що, найімовірніше, так і буде. Я тоді ще татові зателефонувала і сказала, що, схоже, буде в Україні війна. Як все було надалі, ви самі знаєте…

– Повернімось до «браунарні». Хто першим вимовив слово «брауні»?

Юлія Кочетова-Набожняк: Роман, незабаром після того, як повернувся з війни. Рома добре куховарить, але десерти, солодке – не його «фішка»… До нас тоді часто приходили друзі, котрі Ромка не бачили 14 місяців, коли він служив. Аж якось я приходжу додому, а Роман інформує: «Я приготував «брауні». Виявляється, промінь світла впав на рецепт американського brownie і Роман його приготував, а вночі ми вдвох з’їли перший наш «брауні-кілограм».

Певний час зайняв процес оформлення смачної ідеї у бізнес. Друзі наминали брауні, хвалили Романа, аж одна знайома запитала, чому ми не хочемо ці кулінарні вироби продавати. Запитання потрапило, сказати б, у благодатний ґрунт…

Юлія Кочетова-Набожняк. Veterano Brownie, Kyiv
Юлія Кочетова-Набожняк. Veterano Brownie, Kyiv

Роман Набожняк: Повернувшись із війни, я зайнявся реабілітацією, ремонтував машину, яка у нашому підрозділі була, щоб повернути її хлопцям назад. А у грудні 2016 року ми з Юлею полетіли до Азії, треба було «змінити картинку» і відпочити. Квитки я купив в один бік – у Катманду, де ми провели понад два місяці, потім була Індія. Тоді я й почав оформлювати бізнес-ідею: лежав на пляжі у Гоа і складав якісь таблиці по інгредієнтах тощо.

А докупи план склався, коли одне на одне «нашарувались» думка, чим займатись по поверненні додому, питання подруги щодо продажу брауні та пост у Facebook-у засновника Pizza Veterano Леоніда Остальцева щодо того, що «якщо ви ветеран та якщо маєте класні ідеї, – давайте їх робити і розвивати справу». Так і почали ми свою справу і почали накреслювати, готувати, створювати, тепер її розвиваємо.

– Чим для вас важливий проект Veterano Brownie (окрім того, що це ваш бізнес, ваші заробітки)?

Роман Набожняк: Мені подобається те, чим я займаюсь. Мені цікаво експериментувати зі смаками наших тістечок brownie – наприклад, ми готуємо «brownie blonde», це своєрідний «анти-брауні», він зроблений не за класичною рецептурою, яку подають у різних кулінарних книгах.

Мені подобається команда, з якою я працюю. У нас немає професійної кулінарної освіти, і все, що ми робимо, – це наше бачення того, як має виглядати, функціонувати наш заклад. Ми любимо ходити по закладах харчування дивитись, як працюють люди і що б ми зробили по-своєму, тощо.

Зауважте також: те, що ми робимо у «браунарні» – це наша допомога ветеранам бойових дій і переселенцям.

Юлія Кочетова-Набожняк: Наразі нашому «брауні-проекту» два роки, а «браунарня» у Києві запрацювала на початку 2019 року. Наша найбільша цінність, на мою думку, – це наша команда ветеранів, ветеранок, переселенців і переселенок із Криму й Донбасу, і кожен з них має свій досвід війни. Вони всі прийшли сюди, тому що повірили нам із Романом, і тому, що хочуть бути успішними.

Коли два роки тому ми запускали цей бізнес, в інформаційному просторі України бракувало позитивної історії про ветерана нинішньої війни, тим часом негативних повідомлень про наших ветеранів вистачало. Мені здається, треба голосно говорити і давати говорити ветеранам, які повертаються додому і створюють щось нове, важливе й корисне для українського суспільства.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG