Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 06:23

«Пласт» замість «піонерів». Парламент України законодавчо закріпив підтримку скаутського руху


Члени національної скаутської організації України «Пласт» під час урочистостей з нагоди 107-ї річниці заснування «Пласту» та 30-ліття відновлення «Пласту» у Львові, 13 квітня 2019 року

Верховна Рада України ухвалила закон про державне визнання і підтримку «Пласту» – Національної скаутської організації України, яка займається вихованням дітей та юнацтва. Чому саме «Пласт»? Що означає «державна підтримка»? І як може вплинути цей закон, у разі його підписання президентом, на формування системи виховання?

У перші роки після здобуття Україною незалежності й відміни обов’язкового заідеологізованого виховного ланцюжка – «жовтеня-піонер-комсомолець», виникла потреба в альтернативних формах колективної взаємодії, виховання та фізичного загартування. І тоді в Україні почав відроджуватися пластовий рух, який виник ще на початку 20-го століття, але потім був повністю витіснений із теренів СРСР радянською владою.

У «Пласті» виховувалася переважна більшість українців світової діаспори, а в Україні тепер нараховується 137 осередків цієї організації. Під час протистояння України гібридній агресії проти її суверенітету та територіальної цінності загинуло 5 вихованців «Пласту».

Меморіал загиблим пластунам. Івано-Франківськ, 12 квітня 2012 року
Меморіал загиблим пластунам. Івано-Франківськ, 12 квітня 2012 року

Що таке «Пласт»?

«Пласт», як український аналог скаутського руху, з’явився в Україні у 1911 році. Це неполітична і позаконфесійна молодіжна організація, яка займається всебічним вихованням та самовихованням молоді, формуванням їх як свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот.

Основні принципи виховання:

  • добровільність членства в організації;
  • повага до кожного і рівність;
  • виховання і навчання через гру та працю;
  • поступовість у програмі занять і випробувань;
  • гурткова система самоорганізації;
  • пізнання природи і життя серед природи;
  • підтримка зацікавлень і здібностей дітей та молоді

Днем заснування українського «Пласту» вважають 12 квітня 1912 року, коли у Львові вихованці одного з засновників «Пласту», Олександра Тисовського, вперше склали Пластову Присягу. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола.

Наразі осередки «Пласту» є у 23 областях України, вони об’єднують 8 тисяч пластунів різного віку – від наймолодших 6-річних до найстарших пластунів-сеньйорів, які допомагають у виховній праці.

Пластуни, 26 квітня 2014 року
Пластуни, 26 квітня 2014 року

«Пласт» щороку організовує табори і в Україні, і за кордоном. Кожен табір має свою спеціалізацію (летунський, морський, військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та інші).

Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування – спортивні змагання спартакіади, змагання «Стежками героїв» та «Осінній рейд», Фестиваль пластової творчості «День пластуна», міжнародний скаутський захід «Вифлеємський Вогонь Миру», мистецько-інтелектуальні змагання «Орликіада» та інші.

Хто з відомих людей виховувався у «Пласті»?

За понад століття існування українського скаутського руху через виховання у «Пласті» пройшли кілька поколінь українських діаспорян. Серед них багато людей досягли видатних успіхів. І кожен із них обов'язково наголошував на особливій ролі «Пласту» в його житті та здобутках.

Любомир Романків

Любомир Романків
Любомир Романків

Любомир Романків – один із небагатьох винахідників, чий портрет розміщений у Залі національної слави США разом зі Стівом Джобсом. Українець розробив революційну технологію – спосіб запису інформації магнітною голівкою на твердий диск. Із цим винаходом пов’язують початок ери персональних комп’ютерів. Працював в IBM понад 50 років, запатентував 65 винаходів, написав понад 150 наукових статей, отримав тільки від IBM 25 нагород. Любомир Романків був багаторічним керівником «Пласту» – начальним пластуном.

Читайте тут: «Вмикаєте комп’ютер, і мій винахід починає свою роботу» – Любомир Романків

Хайдемарі (Хайді) Стефанишин-Пайпер

Місія STS-115 Стефанишин-Пайпер у відкритому космосі. NASA 14 вересня 2006 року
Місія STS-115 Стефанишин-Пайпер у відкритому космосі. NASA 14 вересня 2006 року

Американська астронавтка Хайдемарі Стефанишин-Пайпер народилася в українській родині і стала восьмою жінкою-астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос. Вона закінчила Масачусетський технологічний інститут. У 1996 році була відібрана кандидатом в астронавти. У вересні 2006 року брала участь в космічному польоті як фахівець, провела 12 днів в космосі, з яких 13 годин 8 хвилин провела у відкритому космічному просторі на міжнародній космічній станції.

Хайді розповіла, що слухала в космосі українську музику і брала з собою маленький український прапор. На одному із публічних заходів Стефанишин-Пайпер заспівала гімн «Пласту».

Читайте тут: Перша українка, яка побувала в космосі, вперше гостює в Україні

Любомир Гузар

Кардина УГКЦ Любомир Гузар. Київ, 27 квітня 2016 року
Кардина УГКЦ Любомир Гузар. Київ, 27 квітня 2016 року

Кардинал Любомир Гузар, голова Української греко-католицької церкви, філософ і мудрець. Він народився у Львові 1933 року, але у 1944 році його родина змушена була залишити Україну і виїхати у США. Єпископом Любомир Гузар повернувся в Україну в 1993 році і став громадянином України, відмовившись від американського громадянства.

26 січня 2001 року Любомир Гузар був обраний головою УГКЦ і проводив велику роботу із порозуміння і примирення між людьми. Кардинал Любомир Гузар був одним з ініціаторів групи «Першого грудня», він підтримав Майдан. Мав беззаперечний авторитет. Помер Любомир Гузар у 2017 році.

Читайте тут: «Допоможіть біженцям, і вони будуть апостолами єдності України» – Любомир Гузар

Богдан Гаврилишин

Богдан Гаврилишин, економіст, філософ. 17 серпня 2012 року
Богдан Гаврилишин, економіст, філософ. 17 серпня 2012 року

Богдан Гаврилишин – український економіст зі світовим ім’ям, фундатор економічного форуму в Давосі, колишній радник трьох українських президентів, член ініціативної групи «Першого грудня» і Римського клубу. У 2010 році він заснував благодійний фонд «Богдана Гаврилишина», завданням якого є підготовка молодих українців, які допоможуть на основі успішного досвіду найкращих країн Європи трансформувати Україну.​ Помер 24 жовтня 2016 року.

Читайте тут: Богдану Гаврилишину 90 років. Що значить бути українцем?

Євген Подолянчук

«Це – гідне життя, це – гідна смерть» – дружина кіборга (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:45 0:00

​Вихований у «Пласті» командир групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький) Євген Подолянчук відіграв особливу роль в організації оборони Донецького аеропорту. Вирізнявся особливою сміливістю, стратегічним мисленням та тактичною кмітливістю. Попри свій молодий вік користувався великою повагою побратимів. Загинув 14 вересня 2014 року.

Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня та Залізним Пластовим хрестом «за заслуги у національно-визвольній боротьбі в утвердженні Української держави».

Читайте ще: Події на Донбасі спонукають юнаків вивчати військову справу

Що вирішила Верховна Рада?

30 травня 2019 року Верховна Рада з подання парламентського Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму віддала 228 голосів за ухвалення Закону про державне визнання і підтримку «Пласту» – Національної скаутської організації України.

Закон «визнає історичний внесок Пласту у громадянську освіту дітей та молоді, здобуття і становлення української державності і вшановує сотні пластунів і пластунок, які полягли у боротьбі за здобуття незалежності України у XX столітті та під час агресії Російської Федерації на сході України, починаючи з 2014 року».

Тим самим парламент України підтримав понад столітню безперервну традицію «Пласту», який виховав десятки тисяч активних громадян – освітян і науковців, підприємців, лікарів, журналістів, церковних діячів, військових і визначив засади державної політики щодо підтримки «Пласту», як українського пластового (скаутського) руху в Україні та світі.

Якщо Закон буде підписаний президентом Володимиром Зеленським, то «Пласт» отримуватиме фінансову або іншу матеріальну підтримку із державного чи місцевого бюджетів і буде зобов'язаний звітувати про цільове використання державних коштів і матеріальних цінностей у встановлені законодавством строки.

Мета державного визнання «Пласту» – інституційна підтримка «Пласту», «щоб Пласт став доступним для кожної дитини і молодої людини в Україні, а пластовий рух був доступний для всіх дітей та молоді, що постійно проживають за межами України (української діаспори)».

При цьому, не допускається втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб у діяльність «Пласту». Окрім випадків, передбачених Конституцією України та законами України.

Читайте ще:

Нобелівська премія миру і науковець з України – син діяча ОУН-УПА

Як українці в Філадельфії вже понад століття зберігають українські традиції та мову​

Чи потрібні Україні «Національні дружини»?​

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG