Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 06:46

Субвенція на соцеконом. У чому проблема і що з цим робити?


Будівля парламенту України

(Рубрика «Точка зору»)

Субвенція на соціально-економічний розвиток окремих регіонів. Які прості, але дуже солодкі слова. Особливо для тих, хто здобуває на них електоральні переваги.

Тепер про все по черзі.

Для початку, субвенція – це форма грошової допомоги місцевим бюджетам з боку державного бюджету, яка призначена для конкретно визначеної цілі (цілей).

Субвенції бувають різними: медична, освітня, на формування інфраструктури ОТГ. Проте нас зацікавила саме субвенція на соціально-економічний розвиток. Чому?

Відповідь дуже проста – через непрозорі механізми її розподілу і те, що парламентарі використовують її в агітаційних цілях.

Про які суми йдеться

У 2016–2018 роках Кабміном був здійснений розподіл майже 12 мільярдів гривень. Ще майже 2 мільярд розподілили вже у 2019 році.

Як відбувається процес

Головним розпорядником субвенцій є Міністерство фінансів України. Саме до нього свої пропозиції щодо об'єктів, які варто профінансувати, подають обласні та Київська міська державна адміністрації, а також народні депутати. У 2017 році при Мінфіні була створена Комісія для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій. Ця комісія фактично є центром ухвалення рішень щодо того, на які об'єкти повинні бути виділені бюджетні кошти. Саме на підставі її рішення Мінфін подає Кабміну для затвердження пропозиції щодо розподілу субвенцій.

Проте тут є декілька проблемних моментів:

  • Розподіл субвенцій відбувається «в ручному режимі», бо відсутні критерії, на основі яких ухвалюються рішення щодо вибору об'єктів, які варто фінансувати.
  • Не проводяться публічні консультації щодо тих об'єктів, які потрібно фінансувати у першу чергу.
  • Робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції не висвітлюється, її засідання не анонсуються. Абсолютну більшість у Комісії мають депутати, що може негативно вплинути на підготовку пропозицій щодо розподілу субвенцій. Наприклад, це може проявлятися у тому, що, обираючи об'єкти для фінансування за рахунок субвенцій, її члени будуть керуватися не економічною доцільністю, а політичними інтересами.

Які наслідки

Відсутність чітких критеріїв при виборі об’єктів, які повинні бути профінансовані, сприяє розпорошенню фінансів між напрямками сумнівної пріоритетності, що унеможливлює досягнення довготривалого ефекту від субвенцій. Перелік профінансованих проектів вражає прикладами «дріб’язкових» витрат. Зокрема, мова йде про придбання дзеркал, принтерів, ноутбуків, меблів, велосипедів, сценічних костюмів, кухонного обладнання, тенісних столів, спортивних майданчиків тощо. У 2018 році 37% профінансованих державою об'єктів склали менше від 50 тисяч гривень, у 2016-му – 13%. Виходить, що чим ближче до парламентських виборів, тим більше бюджетних коштів витрачається на дрібні об'єкти.

Разом з тим проблема полягає не так у тому, що кошти витрачаються на дрібні об’єкти, як у тому, що народні депутати використовують бюджетні кошти у цілях передвиборчої агітації. І фактично за рахунок цих коштів хочуть знову пройти до парламенту. Якщо говорити про суми, то це у середньому 50 мільйонів гривень на округ у рік. Погодьтеся, що бонус приємний. А особливо, коли ці гроші витратити на дрібні об'єкти і цим самим можна охопити «хорошими» справами весь округ. Круто ж, коли ти відвідуєш кожен населений пункт і даруєш всюди по умовному принтеру в місцеву школу.

Що стосується прикладів, то їх чимало. Проте, наведемо декілька. Наприклад, у 2017 році в окрузі позафракційного Тараса Батенка (Львівська область) було встановлено 119 майданчиків загальною вартістю 6,6 мільйона гривен. Депутат або члени його команди були присутні на відкриттях цих майданчиків. Ці події активно висвітлювалися у ЗМІ. На цих заходах не забували дякувати депутату за залучені кошти.

Масово дитячі та спортивні майданчики встановлюються на окрузі депутата Ігоря Гузя (Волинська область), а на окрузі Олександра Дехтярчука з Рівненщини – закуповується комп'ютерна техніка. Цікаво, в бюджеті 2017 року в рамках субвенцій на соцеконом було закладено 104 однакові суми (по 8300 гривень) на закупівлю комп'ютерної техніки для різних бюджетних установ округу.

Разом з тим, депутати часто свідомо забувають повідомити своїм виборцям, що той чи інший об'єкт був збудований (реконструйований) чи техніка були придбані за бюджетні кошти. Більше того, інколи депутати позиціонують ці кошти як власні, чи кошти умовно «депутатського фонду», якого у природі то і не існує. Особливо винахідливі, розігрують субвенції під час спортивних змагань.

Тепер трохи статистики. Так, у період із червня 2018 року по січень 2019 року було зафіксовано понад 1506 таких випадків з боку 137 мажоритарників та 24 списочників у 155 виборчих округах. Це складає 78% від загальної кількості або ж 88% від тих виборчих округів, які регулярно отримують субвенції з державного бюджету.

Ймовірні випадки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації
Ймовірні випадки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації

Результати досліджень «Опори» демонструють, що розподіл субвенцій між різними областями нерівномірний. Так, співмірні за кількістю населення та площею області отримують діаметрально протилежні кошти на розвиток. Це стосується і виборчих округів.

Процес розподілу субвенцій є «політизованим». Це проявляється в тому, що на округи парламентарів із різних партій в середньому виділяються суми коштів, які значно різняться між собою. Наприклад, округи депутатів із «Народного фронту» отримують у середньому 44 мільйони гривень, а округи депутатів із «Об'єднання «Самопоміч» – майже 3 мільйони.

Як можна змінити ситуацію

Щоб ґрунтовно відповісти на це питання, «Опора» опитала 51 експерта, що обіймає посади в органах місцевої влади та місцевого самоврядування, є народним депутатом чи входить до складу його команди, а також є представником неурядових організацій, які працюють з темою субвенцій.

Ключові висновки опитування:

  1. Запровадити прозорі механізми розподілу субвенцій та критерії оцінки проектів, які мають бути профінансовані за рахунок субвенцій.
  2. Запровадити практику публічних консультацій на місцевому рівні щодо визначення об'єктів, які мають бути профінансовані за рахунок субвенцій.
  3. Запровадити конкурсний відбір для проектів, які можуть бути профінансовані за рахунок субвенцій.
  4. Забезпечити рівномірний розподіл субвенцій між різними областями та округами.
  5. Забезпечити звітування про стан реалізації проектів, які фінансуються за рахунок державних субвенцій.
  6. Проводити незалежний аудит ефективності витрачання коштів субвенцій.
  7. Оприлюднювати у форматі відкритих даних розпорядження Кабінету міністрів про розподіл коштів субвенції на соціально-економічний розвиток.
  8. Для забезпечення довготривалого ефекту від субвенцій, потрібно передбачити мінімальний розмір субвенції на соціально-економічний розвиток на один об'єкт або захід.
  9. Проводити маркування об'єктів, які збудовані чи реконструйовані за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток з інформацією про джерела фінансування.
  10. Забезпечити оприлюднення анонсів, порядків денних, протоколів, стенограм та аудіозаписів засідань Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій.

Крім того, експерти негативно ставляться до популяризації парламентарями випадків залучення субвенцій на свій округ. Щоб унеможливити використання їх в агітаційних цілях шляхом запровадження прозорих механізмів їх розподілу.

Тому, без прозорих механізмів ніяк.

І вже на найближчих парламентських виборах ми побачимо, скільком депутатам піар на бюджетних коштах допоможе переобратися до парламенту.

Сподіваюся, що не багатьом.

Анатолій Бондарчук – аналітик Громадянської мережі «Опора»

(Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG