Доступність посилання

ТОП новини
24 Жовтень 2019, Київ 00:47

Зруйновані давні поховання під час реставрації монастиря на Львівщині


Віднайдене поховання на чернечому цвинтарі, що постраждало від недбалої реставрації монастиря

Під час реставрації монастирського храму і дзвіниці у селі Підкамінь Бродівського району будівельна організація проігнорувала археологічне дослідження і зруйнувала віднайдені давні поховання. За інформацією Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба», знищено людські останки і надмогильні плити старого кладовища, втрачено культурний шар на території пам’ятки архітектури національного значення.

Чернечий цвинтар є частиною монастирського комплексу XVII-XVIII століть, про який згадується ще з XV століття. Тут жили монахи-домініканці. Домініканський монастир пережив пограбування і руйнування у XVI столітті, пожежу бібліотеки у роки Першої світової війни. Монастир діяв до 1946 року. У опісля НКВС тут влаштував пересильну тюрму і тоді було знищено частину монастирських речей. У другій половині 50-х років у колишньому монастирі зробили психоневрологічний інтернат закритого типу. У костелі була конюшня і гараж. Із 1997 року частину сакральних споруд передали монахам-студитам Української греко-католицької церкви.

Торік департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації оголосив міжнародний тендер на комплексну реставрацію монастирського храму із дзвіницею.

На реставрацію, яка розпочалась у 2018 році, виділено близько 29 мільйонів гривень. Це – грантові кошти Європейського союзу, надані у рамках програми «Транскордонний паломницький маршрут як інструмент промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні» і співфінансування з обласного бюджету. Замовником робіт є департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

У червні цього року львівські археологи у межах оборонних мурів монастиря виявили надмогильні плити і останки 28 поховань, частина з них жіночі і дитячі. Цей монастирський цвинтар існував з початку ХVІІ століття, але вже потім сюди ховали і місцеве населення. Археологи просили будівельну фірму на місці давніх поховань зупинити роботи. Однак це було проігноровано і на сьогодні частину цвинтаря знищено.

Це міг бути свого роду лапідарій надмогильних плит
Олег Осаульчук

«Із 17 плит ми зафіксували 7, 11 були добуті будівельниками без нас, але де, на якій глибині, в якому місці? З точки зору науки вони втратили цінність. Ми встановили факт наявності поховань, які залягали досить щільно. То було давнє монастирське кладовище, були надмогильні плити, людські останки. Ми порекомендували проєктантам і замовнику змінити проєктні рішення і подвір’я не понижувати. Рекомендували в місці, де локалізувалось кладовище, мінімізувати земляні роботи. Плити можна було розкрити і залишити. Це міг бути свого роду лапідарій надмогильних плит. Ми виходили не стільки з цінності надмогильних плит, як і цінності знахідок, які можуть бути виявлені, а виходимо, передусім, із християнських традицій. Не можна просто так захотіти і перелопатити людські останки», – зазначає Олег Осаульчук, директор центру «Рятівна археологічна служба».

Археологи звернулись до керівництва Львівської обласної адміністрації і ради, зокрема департаменту архітектури та розвитку містобудування, який є замовником робіт, з вимогою негайно зупинити земляні роботи та забезпечити збереження кладовища XVII-XVIII століть. А подальші роботи проводити з археологами і врахувати їхні рекомендації.

Монастирський комплекс, де є давній цвинтар
Монастирський комплекс, де є давній цвинтар

Як бути з цвинтарем?

Оксана Ткачук, заступник директора департаменту архітектури та розвитку містобудування, сказала Радіо Свобода, що на спільній нараді за участі різних фахівців вирішуватимуть, як діяти далі.

Археологічні роботи були у проєкті передбачені
Оксана Ткачук

«Археологічні роботи були у проєкті передбачені. Археологи обстежили територію і було розроблена схема дій, по якій підрядники мали працювати. Чому так вийшло, що вони глибше почали копати, я не знаю, що робити далі – будемо вирішувати», – каже чиновниця. Однак свою власну позицію не озвучила.

Наразі обласна адміністрація з'ясовує, чому підрядник трактором перемішав людські останки. Лише 22 липня ухвалять рішення, що робити надалі з чернечим цвинтарем. Хто саме дав вказівку знищити поховання, ніхто не каже.

Знайдені останки
Знайдені останки

Це – не поодинокий випадок, коли у Львові та області нехтують археологічними дослідженнями, наголошує Олег Осаульчук. Коли реставрували у Львові найдавнішу церкву святого Миколая, археологи виявили понад 60 людських останків. Проігнорували дослідження археологів і при ремонті вулиці Лесі Українки, де є рештки Високого муру. Тоді фахівці наштовхнулись на залишки Вежі медоварів і пивоварів. Археологічні обстеження Святоюрського собору також становлять велику цінність, але і там не було належних досліджень.

Останній скандал нещодавно виник щодо площі Галицької у Львові, коли під час будівельних робіт зруйновано культурний шар ХV століття, на місці виявлено фундамент костелу Воздвиження Чесного Хреста XVI століття. Цей список археологи можуть продовжувати. А причиною називають безкарність, яка породжує безвідповідальність.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG