Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2019, Київ 02:08

Замуровані надгробки засновників запорізьких підприємств. Чому в СРСР нищили пам'ять про менонітів?


Один із «замурованих» радянською владою надгробків належить дружині засновника «АвтоЗАЗу» Катерині Кооп

У фундаменті однієї господарчої будівлі 30-х років минулого сторіччя запорізькі історики виявили 18 надгробків. Усі вони походять із колись розташованого поряд менонітського цвинтаря, що був знищений радянською владою. Більшість осіб, кому належали надгробки, вдалося ідентифікувати. Серед них – представники родин, що є засновниками відомих українських підприємств Запоріжжя. Хто вони такі – меноніти? Та чому їх так боялася радянська влада?

«Через 80 років правда повернулася до нас», – таким словами вітає шокуючу знахідку, віднайдену запорізькими істориками, нащадок місцевих менонітів Борис Леткеман.

Під час археологічної розвідки на Верхній Хортиці (територія у правобережній частині Запоріжжя – ред.) працівники національного заповідника «Хортиця» у руїнах побудованої 1935 року комори виявили надгробні плити, замуровані у фундамент.

Знайдені працівниками національного заповідника «Хортиця» надгробки
Знайдені працівниками національного заповідника «Хортиця» надгробки

«Ми почали з кута. Там був гігантський постамент десь кілограмів під 200. Ми його близько години виколупували, але він без написів. Ми трохи втомилися. Написів немає, але не зневірилися і продовжили далі. Через пів години підняли наступний – і там був напис. Всі надгробки биті, колоті», – розповідає Максим Штатський, що керував археологічними роботами.

Упродовж двох днів, поки тривали роботи, історикам вдалося виявити 18 фрагментів надгробків. Всі – з колишнього менонітського кладовища, що раніше було розташоване неподалік від будівлі, в яку вони були замуровані.

Розвалини комори, в фундамент якої було замуровані менонітські надгробки
Розвалини комори, в фундамент якої було замуровані менонітські надгробки

Хто такі меноніти та який їхній внесок у розвиток регіону?

Меноніти, представники протестантського руху, які розмовляли переважно німецькою, з’явилися на півдні України в кінці XVIII сторіччя. Дозвіл заснувати в регіоні свої поселення і землю для них вони отримали від російської цариці Катерини ІІ.

Саме на території сучасного Запоріжжя була заснована перша менонітська колонія у Східній Європі.

«Починалося все звідси – з Верхньої Хортиці. Колонії паралельно заснувалися на острові. Все починалося саме тут і поширювалось на Алтай, Сибір набагато пізніше», – розповідає Максим Штатський.

Приїхавши до регіону, меноніти привезли сюди передові західноєвропейські технології і знання, а згодом і заснували тут власні промислові підприємства, розповідає запорізький краєзнавець Роман Акбаш.

Максим Штатський (л) та Роман Акбаш (п)
Максим Штатський (л) та Роман Акбаш (п)

«Спочатку це був такий експорт технологій, а потім вони самі вирішили, що навіщо привозити звідкись, вони створюють тут заводи. Зробили ливарні цехи. Перший завод на території сучасного Запоріжжя був створений саме менонітами у 1850 році. Створив Пітер Лепп», – каже фахівець.

«В 70-і роки ХІХ сторіччя Хортиця, хортицька колонія була третім населеним пунктом в Російській імперії по випуску різної сільгосптехніки, тобто віялок, сіялок, жаток, молотилок, прототипів комбайнів тощо. Цей населений пункт був досить маленький. Близько 1,5 тисяч осіб. А на перших місцях була Москва і Варшава, які на той момент мали більше від мільйона жителів. Тобто, якщо зіставити їх, то та ж хортицька колонія мала близько 100 профілів різних підприємств», – додає Роман Акбаш.

Запорізький кабельний завод був заснований у 1863 році менонітом Абрагамом Коопом
Запорізький кабельний завод був заснований у 1863 році менонітом Абрагамом Коопом

На заводі Гільдебранда на Верхній Хортиці вже в 1909 році зробили аероплан
Роман Акбаш

Спеціалізувалися місцеві підприємства менонітів переважно на виробництві сільгосптехніки, втім, вдавалися і до технічних експериментів: «На заводі Гільдебранда на Верхній Хортиці вже в 1909 році зробили аероплан. Я вважаю, що це був перший аероплан вітчизняної збірки у нашій країні, – ділиться Роман Акбаш. – Це було буквально через кілька років після того, як брати Райт перший літак взагалі в історії людства винайшли».

Місцеві меноніти були засновниками і перших лікарняних закладів на території сучасного Запоріжжя, зокрема, призначених для людей із психічними розладами, та спеціалізованих установ для людей з вадами слуху.

Найбільш відомий український завод, що веде свою історію від підприємства, створеного Коопом – завод «АвтоЗАЗ»
Найбільш відомий український завод, що веде свою історію від підприємства, створеного Коопом – завод «АвтоЗАЗ»

З приходом радянської влади місцеві менонітські заводи були націоналізовані, втім, вони продовжували працювати у новому статусі. Частина діє і досі. Так, на базі підприємства, власником якого був меноніт Коопа, постав запорізький завод «АвтоЗАЗ».

У 1920-х роках після націоналізації радянська влада дала йому нову назву «Комунар». На цьому підприємстві у 1927 році було випущено перший в Радянському Союзі зернозбиральний комбайн, а 1959 році почався випуск знаменитої легкової автівки «Запорожця». А у 1961 році підприємство отримує свою сучасну назву «АвтоЗАЗ».

АвтоЗАЗ» стоїть на 7 різних менонітських заводах – це і Коопи, Леппи, Вальмани і Гільдебранди

«В 1863 році Абрагам Копп дійсно створив свій перший завод. Це як раз кабельний завод, що знаходиться на Верхній Хортиці. Це найстаріший діючий завод. А трохи пізніше він відкрив філіал в Шенвізе (менонітська колонія, розташовувалася на території міста Запоріжжя – ред.). І цей завод пізніше став «Комунаром», а зараз є «АвтоЗАЗом». Але це територіально не тільки завод Коопа.

Зараз «АвтоЗАЗ» стоїть на 7 різних менонітських заводах. Вся зараз територія – це 7 різних підприємств; це і Коопи, Леппи, Вальмани і Гільдебранди», – розповідає запорізький краєзнавець.

Одна зі знайдених запорізькими істориками надгробних плит – саме з могили дружини засновника «АвтоЗАЗу» Катерини Кооп. Хто і навіщо заховав її у фундаменті старої будівлі?

Знищена пам'ять

Меноніти – одна з релігійних груп, яка зазнала репресій з боку радянської влади. Частині з них вдалося емігрувати до Північної Америки, а інша частина опинилася у статусі спецпоселенців на півночі Росії.

Борис Леткеман
Борис Леткеман

«Моя сім’я не дожила до цього, щоб ось так радуватися зі мною, що наступили інші часи. Ми звикли, що ми вороги, що наше місце там, де влітку холодно в пальто, що у нас нема не паспортів, нічого – ми просто спецпереселенці», – каже представник запорізької менонітської спільноти Борис Леткеман, чия родина зазнала репресій з боку радянської влади.

Зараз про проживання менонітів у Запоріжжі нагадують переважно зведені ними будівлі XVIII-XIX сторіччя, а ось кладовища менонітських колоній були знищені за часів СРСР.

«На території сучасного Запоріжжя було 5 населених пунктів менонітських. У кожного з них завжди було своє кладовище. З цих 5 кладовищ – це я тільки кажу про межі нашого міста – лишилось лише одне, на острові Хортиця. Всі інші знищені. Одне на дні колишнього озера Леніна, що вище Дніпрогес. Всі інші знищені, закатані як на «АвтоЗАЗі» в асфальт, або ж як на Верхній Хортиці просто зробили стадіон», – каже Роман Акбаш.

Про долю менонітських надгробків на Верхній Хортиці знала частина запорізьких старожилів. Так, місцевий краєзнавець Володимир Шовкун ділився з істориками інформацією про те, що надгробки з менонітського цвинтаря радянська влада «заховала», в розташованій поряд будівлі, розповідає директор Національного заповіднику «Хортиця» Максим Остапенко.

Максим Остапенко
Максим Остапенко

​«Це був кінець 70-х-початок 80-х років, але він вже тоді нас водив екскурсією Верхньою Хортицею, і показував будівлі, які він казав, що вони складені з менонітського кладовища. І каже, його будували в’язні вночі для того, щоб ніхто не знав, що тут відбувається. Тобто схоже це була навіть якась спецоперація по знищенню цієї пам’яті, бо одночасно було знищено ціле кладовище, що складалося з сотень могил, нагробків. І це було дуже швидко, оперативно прибрано, тому навряд чи це було просто випадковістю», – каже історик.

Звертали увагу на незвичний вигляд підмурків будівлі, в якій були замуровані менонітські надгробки, і місцеві мешканці, каже Максим Штатський, що сам жив у цьому районі у дитинстві.

Перекази повідомляли, що надгробки з колишнього менонітського цвинтаря, використані для зведення розташованої поряд будівлі
Перекази повідомляли, що надгробки з колишнього менонітського цвинтаря, використані для зведення розташованої поряд будівлі

«Візуально каміння надто шліфоване, гарне для амбарного фундаменту. Має різне походження, різний ступень обробки, різні кольори і різні форми. І ясна річ, що тут щось не так. Це було помічено давно. І радянська влада, що будувала цю комору багато наробила брудних речей, щоб зробити таке, як мурування надгробків в комору, прямо плювок в обличчя іншій нації, що заслужила на свою пам'ять», – каже представник заповіднику.

Після вивчення архівних документів, різних спогадів місцевих мешканців та картографічних матеріалів запорізькі історики вирішили зробити археологічну розвідку, яка і дала свої результати.

Повернути історичну пам'ять

Скільки менонітських нагробків було замуровано у фундамент старої будівлі радянською владою поки невідомо. За підрахунками запорізьких істориків, їх кількість може коливатися від кількох десятків до кількох сотень.

«Зараз ми оцінюємо кількість тих плит, що там знаходяться, від 50 до 200 штук. Але їх може бути набагато більше, бо за даними розвідки, нижній шар теж з полірованих, шліфованих плит. Але він знаходиться вже глибоко в землі, бо фундамент був заглиблений вниз, і тільки зняття верхнього шару, що засмічений дозволить після розкопок дати точну інформацію, скільки там знаходиться надгробків», – пояснює Максим Остапенко.

Наразі запорізькі історики шукають кошти для проведення повноцінних археологічних розкопок на місці, де було зроблено шокуючі знахідки. Усього потрібно близько 140 тисяч гривень. Зокрема, історикам необхідно очистити територію зруйнованої будівлі, в якій замуровано надгробки, від залишків стін та цегли, з якої складалася комора.

«Те, що підтверджено, що потім споруда складалася фламандською кладкою. Це була чисто менонітська традиція. Тобто поверх надгробків будувалася цегляна конструкція, яка будувалася менонітами чи їх нащадками, але це були теж або репресовані люди, або це робилось в якихось обставинах дуже специфічних. Тому ці знахідки ще більше додають загадки», – додає директор Національного заповіднику «Хортиця».

Всі знайдені надгробки планується поставити на облік національного заповіднику «Хортиця» як історичні пам’ятки. Історики також пропонують створити меморіал чи лапідарій, в якому буде вшановано пам'ять запорізьких менонітів. Де і в якій формі їх буде зведено мають спільно вирішити місцева громада та нащадки запорізьких менонітів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG