Доступність посилання

ТОП новини
24 Вересень 2019, Київ 11:39

Боротьба за свободу: Чехословаччина –1968 і Гонконг – 2019 (світова преса)


Протести у Гонгконгу не припиняються з 2014 року, коли їх порівнювали з київським Майданом, 28 жовтня 2014 року

На відзначення річниці скорботних подій серпня 1968 року, коли Чехословаччину окупували війська радянського блоку, цього року не прийшли ані президент, ані прем’єр-міністр країни. Про це пишуть провідні чеські видання і пояснюють це значними змінами в настроях чеського суспільства з часів президентства Вацлава Гавела. А про те, як у Чехії борються з російською дезінформацією, розповів в інтерв’ю «Чеському радіо» один із найбільших міжнародних фахівців у цій царині. Протестам у Гонконгу, що вимагають проведення виборів у цій провінції, що належить Китаю, присвячує свою публікацію лідер більшості в американському Сенаті, чий коментар опублікувало європейське видання газети Wall Street Journal.

Традиційно 21 серпня, в день вторгнення війська Варшавського блоку на територію Чехословаччини, керівники країни та загалом чеські громадяни збираються біля «Чеського радіо», де були сутички з радянськими військами, де до останнього хвилини працівники радіо намагалися розповідати про трагічні події окупації. Але цього року ані президент Мілош Земан, ані прем’єр-міністр Андрей Бабіш на відзначення цих переломних подій в історії країни не прийшов, повідомляє інформаційний сервер Novinky.cz. Не було на церемонії покладання квітів ані представників президентської та прем’єрської партій, відповідно ČSSD та ANO. Офіційну владу представляли керівники парламенту та мер Праги.

Як нагадують чеські журналісти, прем’єр-міністр Андрей Бабіш приходив на подібну церемонію минулого року, але його там освистали. У багатьох в Чехії викликає несприйняття той факт, що ім’я Бабіша виринуло в архівах агентів чехословацьких таємних служб.

Замість відвідувати акції особисто, Бабіш обмежився публікацією твіта.

«Події 21 серпня 1968 року не були нещасною грою долі. Це було вторгнення іноземної держави. Конкретний злочин конкретних людей на запрошення конкретних зрадників. Це змусило велику частину наших кращих людей тікати за кордон, ми втратили цілу частину одного талановитого покоління», – написав прем’єр-міністр Бабіш.

Один з опонентів уряду, депутат від партії ODS Петр Фіала заявив в інтерв’ю, що його не дивує, що керівники держави не прийшли відзначити роковини окупації: «30 років з листопаду 1989 року і 51 рік з часу окупації нашої країни військами Варшавського договору, нами правлять комуністи». Інші опозиційні депутати також наголосили, що уряд так поводиться, бо він тримається на підтримці комуністичної партії, хоча вони формально і є частиною урядової коаліції.

У середу ввечері Прагу чекає чергова масова демонстрація, яку організовує товариство «Мільйон хвилин для демократії». Акція має привернули увагу до заборони демонстрації 50 років тому і до сучасних політичних проблем.

Частиною сучасних проблем Чехії є і розкол у суспільстві внаслідок російської дезінформації. Боротьбу з нею Чехія почала однією з перших, усвідомивши, до яких наслідків дезінформації та інших підривних дій Росії дійшло в Україні. Про те, що саме робить країна, щоб захистити себе від «бомбардування мізків», яке прийшло на зміну окупації за допомогою танків, розповів «Чеському радіо», один із найбільших міжнародних фахівців з цього питання Якуб Каленський. Колишній журналіст та аналітик працював у європейському проекті EU vs Disinfo, а нині є співробітником американської «Атлантичної ради».

На його думку, колеги з українського проекту StopFake просунулися у цій справі набагато далі, вони краще відслідковують вплив російської пропаганди на населення, проводять соціологічні опитування, яких поки що немає у Чехії. Також пропаганда поширюється і на інші країни світу, які цікавлять Росію. Протиставити їй щось дієве спеціалісти поки що неспроможні.

Те, що з’являється на пропагандистському державному телебаченні в неділю, потім повторюється на десятках та сотнях веб-сайтів по всій Європі уже впродовж наступного тижня
Якуб Каленський

«Ми не можемо зробити більше, ніж звернути увагу на те, що відбувається. Ми спостерігаємо російський прототип – і як він потім проникає в інші мови. Ви можете бачити, що те, що з’являється на пропагандистському державному телебаченні в неділю, потім повторюється на десятках та сотнях веб-сайтів по всій Європі уже впродовж наступного тижня».

Як каже Каленський, особливу небезпеку становлять висловлювання керівників держави, які, як у випадку президента Чехії Мілоша Земана, повторюють російську пропаганду. За такої ситуації серйозні медіа вже не можуть ігнорувати ці послання, і змушені їх повторювати, хоч самі часто знають, що вони неправдиві. Далі їх поширюють вже люди у соціальних мережах.

На запитання про те, що ж можуть зробити борці з дезінформацією, Якуб Каленський відповідає, що вони «роблять щеплення» для населення, щоб воно не поширювало дезінформацію.

Європейське видання газети Wall Street Journal також говорить про боротьбу за демократію, про події, які відбувалися в Європі, в Чехії у 1968 році, в Будапешті в 1956-му, і пізніше, в 1989 році на площі Тяньанмень у столиці Китаю. Мітч Макконнел, лідер більшості в американському Сенаті, чий коментар вміщує європейське видання газети Wall Street Journal говорить про те, що і сьогодні демократичні протести відбуваються в Москві і на власне китайській території, у Гонконгу.

За оцінками, близько двох мільйонів гонконгців, або ж кожний четвертий житель провінції беруть участь у демонстраціях на підтримку автономії провінції та збереження демократичного устрою цієї території, що колись була англійською колонією. За угодою про повернення Гонконгу під владу Китаю у 1997 році, Пекін обіцяв зберегти ці свободи, проте він весь цей час намагається їх скасувати.

Демонстранти лише реагують на дії влади, що намагається посилити свій вплив та контроль над тим, що має бути автономним регіоном
Мітч Макконнелл

«Протестувальники хочуть, щоб їхні свободи були збережені, автономія території поважалася, та домагаються справедливості для тих, кого спецслужби затримали, побили чи вбили. На противагу комуністичній пропаганді, це повстання громадян не є іноземною змовою. Але провідні демократичні країни світу повільно реагують. Тільки одна столиця відповідає за те, що розгортається в Гонконзі – Пекін. Демонстранти лише реагують на дії влади, що намагається посилити свій вплив та контроль над тим, що має бути автономним регіоном», – переконаний американський сенатор.

Китай поступово посилює контроль над провінціями, які відрізняються від того стандарту, який хоче насадити Пекін, чи йдеться про Тибет, з якого місцеве населення мусило втікати десятками тисяч, чи про уйгурські території, де фактично, за словами сенатора, було створено «етнічні концтабори».

Нині Китай намагається поставити і Гонконг під повний контроль, але його населення, на переконання Макконнела, нині робить те, що, врешті-решт, повинні будуть зробити всі інші – протистояти Пекіну. Це, на переконання американського сенатора, буде завдання не лише Америки, але й інших демократичних країн, які б хотіли, щоб китайські громадяни мали такі ж права і свободи, що і громадяни вільного світу.

Сенатор Макконнел: Люди Гонконгу виступають за свої свободи та автономію, які привели їхнє місто до глобального успіху. Пекін повинен зробити паузу, перш ніж загроза нависне над ключовим двигуном його зростання та він спровокує міжнародну спільноту:

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG