Доступність посилання

ТОП новини
17 Вересень 2019, Київ 01:05

Війна під час режиму тиші: чи буде угода між Зеленським і Путіним?


«Хлібне перемир’я» діє вже більше місяця, попри обстріли

Режим тиші на Донбасі в цілому зберігається – такий короткий підсумок останньої зустрічі у Мінську. Так зване «хлібне перемир’я» діє вже більше місяця, незважаючи на щоденні заяви українських військових і бойовиків про провокаційні обстріли. Чи можна це називати затишшям на фронті і чи буде угода між Україною і Росією, президентом Зеленським і президентом Путіним? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Околиці міста Світлодарська, лінія фронту. Дані про обстріл бойовиків від українських військових:

«Обстріли відбувалися дванадцятій годині ночі, о 00:30, 00:35, 00:40», – зі спеціального журналу зачитує інформацію військовий.

Фотокореспондент Анатолій Степанов шостий рік знімає війну. У серпні тиждень провів на Донбасі, ночував на позиціях українських військових.

Дехто каже: що ми що тут тіла, м’ясо?
Анатолій Степанов

«Я був у двох місцях – біля Мар’їнки і на «Світлодарці», реально нинішнє перемир’я, на мою думку, найбільш спокійне, хоча навіть в такому спокої люди гинуть. Дехто каже: що ми що тут тіла, м’ясо? Мовляв, стоїмо ніби на розмежуванні. Абсолютно різні настрої, тобто всі люди різні і по-різному сприймають це. Є наказ, це армія, ти мусиш виконувати цей наказ, як офіцери кажуть: мені наказали, я буду це виконувати», – розповідає фотокореспондент.

Анатолій Степанов
Анатолій Степанов

Так зване «хлібне перемир’я» – вже 20-й режим тиші за час війни на Донбасі. Його оголосили 21 липня і вже в перші дні про порушення з боку бойовиків «Донбас.Реалії» розповів заступник командувача Операції об’єднаних сил, представник України на переговорах у Мінську Богдан Бондар.

Вони не хочуть сталого режиму припинення вогню, вони хочуть знову звинуватити українську сторону
Богдан Бондар

«Десь застосовується стрілецька зброя, десь, скажімо так, демонстративно здійснюється фортифікаційне обладнання, десь мінно-вибухові загородження хтось встановлює. Тому провокація зараз стоїть на першому місці і найголовніше – вони не хочуть сталого режиму припинення вогню, вони хочуть знову звинуватити українську сторону», – розповідає Бондар.

Богдан Бондар
Богдан Бондар

6 серпня в районі Павлополя в результаті удару бойовиків із гранатомета загинули четверо українських морпіхів. Тоді президент України Володимир Зеленський «терміново» зателефонував президенту Росії Володимиру Путіну.

«Сказав, що це нас не наближує до миру, я дуже вас прошу вплинути на ту сторону, щоб вони припинили вбивства наших людей», – прозвітував Зеленський.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

Після тієї телефонної розмови масштабних бойових дій на Донеччині не було, але прес-центр Операції об’єднаних сил щодоби повідомляє в середньому про десять обстрілів з боку бойовиків. Ці дані в волонтерському співтоваристві Informnapalm називають заниженими, у порівнянні зі звітами місії ОБСЄ.

Заниження кількості обстрілів відбувається мінімум на 30%
Михайло Макарук

«Ми в своєму дослідженні в порівняльних таблицях привели методологію, коли підрівняли все під один знаменник і ми маємо констатувати прикрий факт, що заниження відбувається мінімум на 30%. Для чого це робить українська влада нам поки що невідомо», – зазначає представник спільноти Informnapalm Михайло Макарук.

Михайло Макарук
Михайло Макарук

Але в прес-центрі Операції об’єднаних сил відмінність в цифрах пояснюють саме різними методиками підрахунку. Мовляв, ОБСЄ в свої дані вносить обстріли у будь-якому напрямку і з будь-яких позицій, а бойовикам ніщо не заважає імітувати обстріл патрулів нібито з українського боку, йдеться у відповіді на запит «Донбас.Реалії».

У цьому ж документі прес-центр ООС стверджує – за місяць «хлібного перемир’я», з 21 липня по 20 серпня, внаслідок обстрілів бойовиків загинуло вісім українських військових, ще 17 отримали поранення.

Відповідь на запит «Донбас.Реалії»
Відповідь на запит «Донбас.Реалії»
Технологія притягнення до відповідальності не відпрацьована, тому порушення відбуваються
Роман Безсмертний

«В регламенті, коли досягався «режим тиші», передбачалася відповідальність за порушення «режиму тиші», але у зв’язку з тим, що технологія запровадження і притягнення до відповідальності не відпрацьована, тому порушення відбуваються, але ніхто не несе відповідальності за порушення», – пояснює колишній представник України в ТКГ У Мінську Роман Безсмертний.

Роман Безсмертний
Роман Безсмертний

Роман Безсмертний при новому президентові України трохи більше місяця представляв Україну на переговорах в Мінську. Після загибелі українських військових в районі Павлополя дипломат публічно закликав призупинити участь в Мінському процесі. А через тиждень президент України звільнив Безсмертного, після чого той Зеленського в переговорах з Путіним порівняв з «мишею, яка довірилася коту».

Макрон не випадково більше півдесятка разів нагадав, що в Україні змінився президент і нам необхідно це «використати»
Роман Безсмертний

«В ході розмови між президентом Макроном і президентом Путіним, президент Макрон не випадково більше півдесятка разів нагадав, що в Україні змінився президент, що у нього є воля до змін і нам необхідно це «використати», от слово «використати» – ключове», – зауважує Роман Безсмертний.

Під час візиту президента Російської Федерації до Франції Україна була однією з головних тем обговорення.

«Пан Макрон ще такий люб’язний, що всю нашу делегацію посадив у тінь, а сам, його делегація сиділа на сонці», – ділився враженнями від зустрічі російський президент Володимир Путін.

Президента Росії Володимир Путін (Л) і очільник Франції Емманюель Макрон (П)
Президента Росії Володимир Путін (Л) і очільник Франції Емманюель Макрон (П)

Врегулювання «української кризи» президент Макрон назвав однією з умов повернення Росії до «Групи восьми», звідки Росію виключили після анексії Криму. Путін же нагадав про так звану «формулу Штайнмайера». Це пропозиція 2016 року на той момент голови МЗС Німеччини з імплементації Мінських угод.

«Ну так треба це зробити в кінці кінців, треба це якось оформити», – сказав Путін.

Якщо коротко, суть тієї ініціативи – «особливий статус» Донбас отримує в день проведення виборів на окупованих територіях і одночасне виведення незаконних збройних формувань. Українська сторона всі ці роки наполягала на припиненні вогню, отриманні контролю над кордоном з Росією і вже після цього – виконанні політичної складової Мінських домовленостей.

Ситуація змінилася, тому Росія шукає слабкості в західному альянсі
Олексій Гарань

«У 2015 році нас змушували до поступок, потім – в 2016-му, зокрема, це «формула Штайнмаєра», але все це нам вдалося подолати. І начебто наші західні партнери зрозуміли, що це не на часі. Зараз, очевидно, що і міжнародна ситуація змінилася, Росія шукає ходи, Росія шукає слабкості в західному альянсі. І тут питання буде залежати від твердості української дипломатії, від твердості української влади і від того, на що ми самі готові», – зазначає професор НаУКМА, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Олексій Гарань
Олексій Гарань

Проти повернення Росії до «Групи восьми» в нинішніх умовах виступили Німеччина та Велика Британія. Та пізніше й сам Макрон уточнив – без вирішення питання щодо України – це неможливо. А Володимир Зеленський написав у соцмережах, що спочатку Російська Федерація повинна повернути Україні Крим, припинити війну на Донбасі і передати політв’язнів.

Обговорювати питання України без України – не може бути такого
Анна Коваленко

«Росія продовжує активно працювати на зовнішній арені, переконуючи європейських своїх колег або лідерів інших країн в тому, що має бути мир, послаблення санкцій. Гарна спроба, але знову ж таки обговорювати питання України без України – не може бути такого. І сьогодні у світі українська позиція досить чітка. І ми теж так само працюємо – на зовнішній арені, переконуємо партнерів. Є кілька формул, але всі вони фактично залежать від однієї – Росія має вивести свої війська», – наголошує обраний депутат від партії «Слуга народу» Анна Коваленко.

Анна Коваленко
Анна Коваленко

А ось на чергових переговорах у Мінську сторони зійшлися в оцінці «хлібного перемир’я». Мовляв, в цілому, режим тиші від 21 липня працює і важливо його продовжити – в контексті початку навчального року.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG