Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2019, Київ 23:59

Державна служба в Україні. Радикальний законопроєкт і досвід МОЗ


Ірина Литовченко – генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції у Міністерство охорони здоров'я України

(Рубрика «Точка зору»)

Ну все, мене звільняють...

Тобто можуть звільнити...

Так наче і раніше могли?

Про що взагалі я?

Минулого тижня Верховна Рада проголосувала у першому читанні Закон про певні зміни у державній службі. В реформаторсько-експертному колі про нього говорили давно, тому його «радикальність» не стала для мене сюрпризом.

Відтепер будь-якого державного службовця керівник може звільнити дуже швидко і без будь-якого пояснення/аргументації. Не потрібно завчасно попереджати, доводити невиконання КРІ (ключові показники ефективності – ред.), переконувати якусь комісію у його неефективності, ловити на запізненнях і виписувати догани.

Не сподобався сьогодні – гудбай. Затримав на тиждень якийсь документ, оскільки маєш аргументовані зауваження – заява на звільнення. Сперечаєшся з міністром і вирішив висловити власну думку – чао.

Автори доводять, що цей закон потрібен для очищення держорганів від корупціонерів та саботажників. Ніби їх є аж стільки, що звичайними методами від них не позбавитися.

Правда, чомусь, те «погане» законодавство, яке було раніше, не завадило нам оновити склад МОЗ на 60%. А серед працівників директоратів 80% – ніколи не були на держслужбі, ще 10% – прийшли з інших держорганів.

Чому ми змогли, і що заважало решті?.. Питання риторичне, розповідала вже про цей досвід у колонці.

Бюрократичний апарат виконує важливу функцію

Також бюрократичний апарат виконує свою важливу функцію – стримує і робить більш виваженішими супер реформаторські рішення реформаторів. Як би ми не злилися на затримки і затягування, але вичитуючи наші сміливі і креативні вирішення проблем політик колеги юристи, фінансисти, нормопроектувальники насправді інколи знаходять дуже важливі дірки та промахи, які ми можемо вчасно виправити.

У державі, яка тепер має абсолютно централізовану владу в руках однієї сили – це лишався останній острівець second oppinion, який тепер теж став непотрібним.

Я вже мовчу про директорати: за логікою реформи нас набирали як фахівців із розвиненими аналітичними навичками, для того щоб ми могли шукати і пропонувати варіанти вирішення проблем, аналізували ризики і наслідки, враховували думку різних заінтересованих сторін.

Дуже важко це робити, коли з порога чуєш «Ви, здається, не зрозуміли, що рішення міністра не обговорюється. Просто ідіть і зробіть це». Оу велл… В такому випадку просто наберіть ще десяток юристів і нехай описують юридичною мовою фантазії політичного керівництва, як це і було раніше.

Звісно, в таких умовах жоден сильний фахівець рівня генерального директора не розглядатиме державну службу як місце для роботи. Пройти 7 етапів конкурсу, отримувати не конкурентну заробітню платню, працювати під постійним стресом, щоб у результаті просто виконувати забаганки керівника? Здається, реформу держслужби придумували не для цього.

Фахівці, які зараз працюють генеральними директорами в різних міністерствах, дуже потрібні і корисні цим міністерствам, а не навпаки. І мало хто із насправді сильних залишиться працювати із таким собі роботодавцем, якому ти не дуже то і потрібен.

Тож вкотре держава нас трішечки кинула.

Але ми продовжимо її любити і шукати, як і де далі робити її кращою.

#перехідні_віки

P.S. Ні, ми поки не йдемо.

P.P.S. Всі діалоги та ситуації суто гіпотетичні, але цілком можливі у реальному житті.

Ірина Литовченко – генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції у Міністерство охорони здоров’я України

Оригінал тексту – фейсбучна сторінка

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Ірина Литовченко

    Генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції у Міністерство охорони здоров'я України

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG