«Щоб молодість стала інструментом змін, вона повинна спиратись на критичний аналіз того, що було досягнуто людьми з досвідом», – переконує в газеті «День» дипломат Костянтин Грищенко.
У статті «Про чотири групи ризиків» він розповідає про виклики, які постали перед Зе-командою і як вона реагує на них. Це, перш за все, відновлення територіальної цілісності України, повернення Донбасу і Криму.
Другий виклик безпосередньо залежить від реалізації першого – це забезпечення сталого економічного зростання. Для цього необхідні серйозні та глибокі реформи, насамперед реформування судової системи, подолання корупції, залучення інвестицій...
Третя група викликів пов’язана із забезпеченням ефективності зовнішньої політики, зовнішньоекономічних зв’язків.
А до четвертої групи ризиків входить модернізація системи державного управління – але аж ніяк не руйнування його. Це і принципова кадрова політика, яка не повинна через певний час сприйматися з жахом, як ще один експеримент, коли вважається, що чим молодший урядовець, тим краще.
Самовпевненість за відсутності досвіду може завдати великої шкоди, наголошує Грищенко. Він вважає, що у нинішньої влади якесь дитяче заперечення того, що досвід є важливою складовою успіху. Насправді, щоб молодість стала інструментом змін, вона повинна спиратись на критичний аналіз того, що було досягнуто людьми з досвідом. І, мабуть, не на міністерській посаді отримувати перший у своєму житті досвід державного управління.
Взагалі в конфліктах із набагато сильнішою державою, яка нікуди не поспішає і яку, здається, в цілому влаштовує нинішня ситуація, бажання все вирішити в критично стислі терміни містить серйозні ризики. Бажання будь-за що терміново врегулювати конфлікт може призвести до серйозної шкоди національним інтересам України, попереджає дипломат.
64,3% мешканців окупованих частин Луганської та Донецької областей вважають, що ОРДО і ОРЛО мають стати частиною Росії. Вперше з початку війни оприлюднили дані соціологічного дослідження, яке провели українські організації на непідконтрольних Києву територіях.
«Газета по-українськи» зазначає, що добре, що українці почали говорити про майбутнє Донбасу. Погано, що народ розділений у думці про це на два ворожі табори. Треба вирішувати – боротися за людей і території або будувати стіну. Докладніше йдеться в статті «Швидких рішень бути не може».
Чи можна довіряти результатам опитування жителів окупованих територій Донбасу, дізнавалась газета «День». Видання пише, що умови, в яких населення живе, безпосередньо впливають на світогляд і психологію людини і мас.
Окупація, інформаційна пропаганда Росії – це ті обставини, за яких живуть люди в ОРДЛО, котрі не виїхали ні на територію, підконтрольну уряду України, ні до Росії. Робити там соціологічні дослідження – справа особлива. Про результати спілкування соціологів із представниками окупованих територій йдеться в матеріалі «Гуманітарні організації не публікують результатів».
Газета «Україна молода» пише, що в Україні існує негласний консенсус між олігархами, і певною мірою цей хиткий консенсус забезпечує стабільність. Про це ЗМІ часто замовчують. Так само, як і подібну роль змови олігархів у рішенні про ринок землі.
Нині звучить лише ім’я Ігоря Коломойського. Саме він дав дуже чіткий сигнал світу через іноземні ЗМІ про можливий розворот курсу України, пропонуючи відмовитись від співпраці з МВФ і брати гроші в Росії. І таким одним потужним пострілом бабахнув по пам’яті тих, хто загинув у російсько-українській війні, й по пошані всіх, хто воював і воює зараз за українську незалежність.
Також Коломойський вирішив, що травма українців від війни з Росією пройде через 5-10 років. Із ким ще пропрацьовані ці домовленості, можна лише здогадуватись, пише видання. А розірвати цей «олігархічний договір», на жаль, ще не вистачає політичної волі й сил. Популізм залишається одним із серйозних впливів на свідомість українців і одним із руйнівних чинників справжньої державності.
