Доступність посилання

ТОП новини
23 лютого 2020, Київ 14:53

Під час окупації Криму Росія активно використовувала «живі щити» – дослідження (огляд преси)


Окупація українського Криму. Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у селі Перевальне, 5 березня 2014 року

Чому так швидко Росія отримала тимчасовий контроль над українськими територіями? Знайти відповіді мало дослідження, про яке в газеті «День» розповідає один з його авторів, постійний представник президента в АРК Антон Кориневич.

Найперше, учасники дослідження аналізували питання використання живих щитів при оточенні, блокуванні та захопленні військових частин ЗСУ, інших військових формувань. Цей злочин означає, що особа, яка бере участь у воєнній операції і є стороною збройного конфлікту, використовує цивільних осіб для здобуття військової переваги. Фактично вона прикривається цивільною особою, убезпечуючи себе від нападу та гарантує собі здобуття військової переваги, оскільки супротивна сторона не використовує зброю. Це те, що Росія дуже активно використовувала в Криму.

Друга частина дослідження «Окупація Криму: Без знаків, без імені, ховаючись за спинами цивільних», присвячена використанню так званих, «зелених чоловічків» під час блокування та захоплення ЗСУ, військових у формі без опізнавальних знаків.

Третій блок питань – застосування віроломства: незаконного використання емблем, «одностроїв», уніформи ЗСУ України, а конкретно військово-морських сил та міліцейської форми (на той час була міліція) при захопленні військових частин.

Докладніше про те, яку інформацію передав Київ у Міжнародний кримінальний суд щодо злочинів Кремля в Криму, і чи варто очікувати початок розслідування в 2020 році, йдеться в статті «Юридичний фронт» України». Наприкінці статті газетярі наголошують, що «юридичний фронт» – важлива складова наступу України проти Росії, де Київ має реальні шанси досягти успіху, головне діяти активно та професіонально.

Про причини затягування судових рішень щодо повноважень нинішнього київського мера Віталія Кличка пише газета «Україна молода». Видання зазначає, що в даному випадку стрілки політичного компаса вказують, що ситуація з розглядом справ, ініційованих Віталієм Кличком, зависає через загострення внутрішнього конфлікту в оточенні президента Володимира Зеленського. І невизначеність його наслідків. Ідеться про звичну в коридорах влади тенденцію – віддалення від президента глави його офісу Андрія Богдана та поступове нарощування впливу іншого Андрія – Єрмака.

Причому вплив одного почав зростати, упевнено заходячи на територію іншого. Як, наприклад, у ситуації з розстановкою сил у Києві. Хоч і на початку своєї каденції, але вже з упевненістю у власній всемогутності – наприкінці липня минулого року – глава ОПУ пішов на відкриту конфронтацію з чинним мером столиці та главою КМДА Віталієм Кличком. І саме Андрія Богдана аналітики газети називають ініціатором зміщення Кличка і розділення посади мера Києва та керівника КМДА. Мета вбачається цілком зрозуміла – щоб президент міг призначити туди свою людину.

У боротьбі проти Кличка Богдан проводив брифінги, жорстко опонував меру Києва у студії Шустера. Тоді ж на Банковій таки почали серйозно замислюватись про дострокові вибори в столиці...

Але коли на горизонті з’явився помічник президента Андрій Єрмак, маховик, запущений проти Кличка, почав зменшувати швидкість обертів. Чи то так збiглось, чи справді помічник президента став на захист мера Києва Віталія Кличка, однак знавці внутрішньої кухні адміністративних хитросплетінь у коридорах нинішніх небожителів переконують, що Єрмак переконав Зеленського: мера Києва чіпати не варто і до осені 2020 року про вибори у столиці краще взагалі не думати.

Як далі закрутиться колесо долі – прорахувати логічно важко, бо такі визначення, як логічність і послідовність чомусь не дуже приживаються у кабінетах нинішніх керманичів, зазначає газета. Здебільшого спостерігається емоційність, породжена якимись комплексами та завуальованими інтересами.

Про те, як вплине новий Виборчий кодекс на порядок формування політичних еліт під час місцевих виборів, досліджувала газета «День». Видання пише, що весь минулий рік народні депутати «товклися» з Виборчим кодексом. Його почав напрацьовувати ще попередній склад Верховної Ради і таки ухвалив у останні місяці своєї роботи. Але потім президент Володимир Зеленський документ ветував і відправив на доопрацювання вже теперішнім депутатам.

Зрештою, з усіма правками 1 січня новий Виборчий кодекс набув чинності й одразу став гарячою темою для обговорення в експертних колах. Адже саме за його нормами українці обиратимуть місцеву політичну еліту восени цього року. Вона, на думку одних, покликана остаточно «перезавантажити» владу, а на переконання інших, може повернути на політичне поле тих, хто сидить на лаві запасних.

Видання інформує, що нові правила здебільшого стосуються «великих громад» із населенням від 90 тисяч жителів. Вони матимуть змогу обирати не лише партію, а й конкретного кандидата від неї. Тобто голосуватимуть за пропорційною системою з відкритими списками.

В ідеалі було б добре, якби на місцевому рівні про політику взагалі забули, зазначає газета. Тому що часто саме політичні протистояння стають причиною блокування багатьох рішень, які найчастіше не є політичними, а суто технічними. Та зважаючи на те, що до виборів лише дев’ять місяців, а первинні консультації з лідерами громадських думок від різних політичних партій уже почали проводити, на місцевих виборах без політичних ігор не обійдеться. Партії шукають у громадах локомотивів, які протягнуть їх у раду. Питання: на яких умовах? Стаття називається «Нові норми – старі маневри».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG