Доступність посилання

ТОП новини
05 квітня 2020, Київ 03:51

Що робити після російської атаки на Донбасі? Три сценарії для Зеленського


Український солдат в окопі на передовій позиції української армії під селищем Золоте-4 в лютому 2020 року, за кілька днів до російської спроби наступу

Атака і спроба наступу російських гібридних сил на Луганщині, під час якого були використані заборонені «важкі калібри», є спробою перевірити Україну на міцність і посилити російські позиції не лише в зоні бойових дій, а й за столом переговорів. Такі передумови бою на Луганщині називають і експерти, опитані Радіо Свобода, і керівники української армії та РНБО. Окрім того, на їхню думку, протистояння 18 лютого також є намаганням «відзначити» п’яту річницю українського відступу з Дебальцева. Експерти радять українській владі не піддаватися цьому тискові та не йти на поступки Росії. Оскільки це може в підсумку спричинити нові вимоги до Києва, новий виток ескалації та внутрішню дестабілізацію в країні.

Представники української армії та експерти наголошують, що бій 18 лютого під Новотошківським, Оріховим, Кримським та Хутором Вільним на Луганщині є найгарячішою ситуацією на фронті за більш ніж два роки. Що спричинило загострення збройного протистояння на Донбасі у ситуації, коли президент України Володимир Зеленський оголосив курс на «припинення війни», а Росія – погодилася на два обміни полоненими?

Тактичні цілі Кремля: до чого готуватися

Район Кримського і Новотошківського – це долина річки Сіверський Донець там, де лінія оборони ЗСУ на Луганщині переміщується з річки на суходіл, а далі – перетинає межу між Донеччиною та Луганщиною. Відносно близько – кордон Харківської області. Зовсім поруч – містечко Золоте Попаснянського району, одна з тих ділянок, де раніше відбулося розведення сил. Опоненти чинної влади та частина експертів попереджали, що відведення ЗСУ в Золотому ослабить вибудувану роками систему української оборони в цьому районі.

В російських окупаційних сил на Донбасі є конкретні тактичні цілі в цьому напрямку – так пояснює ранковий бій 18 лютого координатор руху «Український спротив» Костянтин Машовець.

«Працюють двома ударними групами плюс арта і «мінометка»... Вдарили в стик двох бригад, за класичною схемою. Судячи з усього, задум командування супротивника – вибити наші підрозділи з плацдарму на Сіверському Дінці в районі Новотошківка – Кримське. Або, принаймні, відтіснити від дороги на Сєверодонецьк у заплаву річки. Ще однією ділянкою докладання зусиль противника стала ділянка у Новотошківці та Оріховому. Очевидно це флангове забезпечення дій на плацдармі, яке має на меті скувати українські тактичні резерви на цій ділянці», – говорить Костянтин Машовець.

Він не виключає, що події на фронті 18 лютого – це лише підготовка до більш масштабних дій.

Зі свого боку, співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко заявила з трибуни парламенту, що українські сили втратили внаслідок цього бою два опорні пункти. Але у штабі ООС це спростовують, уточнюючи, що втрачені лише два спостережні пункти ЗСУ.

Свою думку про тактичні цілі Кремля та його гібридних сил на Донбасі висловлюють також військові волонтери, серед яких – Роман Донік.

Зеленський неодноразово виявляв слабкість, і це буде використано для тиску на нього. Його змушуватимуть ухвалювати капітулянтські для України рішення
Роман Додік

«Зараз бойовики нібито запросили перемир’я, майже нічого не досягнувши стратегічно. Але водночас викрили майже всі наявні (з українського боку) вогневі засоби. Що це було, розвідка боєм чи спроба зробити щось більше – поки не зрозуміло. Наші хлопці – в повній бойовій готовності до будь-якого розвитку подій. Але щось більше буде далі у будь-якому разі. (Володимир) Зеленський неодноразово виявляв слабкість, і це буде використано для тиску на нього. Його, через втрати на фронті, змушуватимуть ухвалювати капітулянтські для України рішення», – попереджає про ризики волонтер Роман Донік.

Запеклий бій на Луганщині, спроба прорвати українську оборону та вбиті й поранені українські вояки – все це має на меті посилити тиск на Україну на тлі спроб президента Володимира Зеленського домовитися про мир – так пояснює тактичні цілі Кремля експерт Інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко.

Росія сприймає мирні ініціативи як слабкість. І щоб збільшити тиск, поєднує методи «батога» і «пряника». Ось вам «батіг» – наступ на Донбасі
Валерій Кравченко

«Тактичні цілі – зрозумілі: дуже давно не було такої ескалації. І цей мирний процес, ініційований Зеленським, має на меті гарні наміри. Але ж Росія сприймає мирні ініціативи як слабкість. І для того, щоб збільшити тиск, поєднує методи «батога» і «пряника». Ось вам «батіг» – наступ на Донбасі, щоб показати Україні, що на неї може очікувати. А «пряник» – це можливий обмін, про який вже начебто домовилися. Медіа зараз оборюють ті «договоряки», які могли мати місце між представниками України і Росії в Омані, а також те, що Андрій Єрмак (від України) і Дмитро Козак (від Росії) відтепер займуться замиренням цього конфлікту. Однак всі розуміють, що угруповання «ЛНР» саме таких дій не вчинить, воно діяло повністю санкціоновано. Окупована частина Луганської області – це сфера відповідальності ГРУ Росії, з якою пов’язують, зокрема,(заступника голови адміністрації президента Росії Володимира Путіна) Дмитра Козака».

Бій на Луганщині свідчить, що новий російський представник із питань Донбасу Дмитро Козак – не такий вже і «голуб миру», яким його намагаються показати, стверджує Валерій Кравченко.

Це є випробуванням на міцність президента. Ідеться про підрив довіри до нього з боку армії та патріотично налаштованої частини суспільства. Путін знає, що робить
Валерій Кравченко

«Це така собі прозора акція, яка показує, що подарунків і легких здобутків Україні ніхто не дасть. Ну і це є випробуванням на міцність українського президента. Зокрема в контексті позиції українських патріотичних сил, які звинувачують його у м’якотілості та в нібито закулісних іграх із Росією. Це є ще одним елементом у спробах розхитування ситуації в державі та «підбиття» рейтингу президента. Ідеться про підрив довіри до нього з боку армії та патріотично налаштованої частини суспільства. Путін знає, що робить», – попереджає експерт, пояснюючи, що головним об’єктом цієї атаки є держава Україна.

На брифінгу після засідання РНБО 18 лютого начальник Генштабу ЗСУ Руслан Хомчак озвучив імовірні причини російської атаки на Донбасі.

«Сьогодні, якщо ви знаєте, п’ята річниця Дебальцевських подій, і вони показують, для всього їхнього світу, що це їхня була перемога», – зауважив Хомчак.

Також Руслан Хомчак вважає, що бойовики хотіли захопити спостережні пости українських військ, щоб показати своєму керівництву і населенню окупованих районів свою військову звитягу і те, що вони нібито можуть захоплювати підконтрольну українським військам територію. При цьому Хомчак заперечив, що бій мав місце на ділянці розведення сил у Золотому-4. Він уточнив, що є кілька селищ з такою назвою, і саме в Золотому-4 бою не було.

Водночас бойовики проросійського угруповання «ЛНР» на Донбасі 18 лютого звинуватили ЗСУ в намаганні дестабілізувати ситуацію, а втрати українських військових пояснили підривом українського підрозділу на мінному полі у «сірій зоні».

Реакції української влади: найбільш імовірні – й найбільш ефективні

Бій 18 лютого з російськими гібридними силами став однією з головних тем засідання РНБО цього дня. Окрім того, президент України Володимир Зеленський у соцмережах назвав ранковий бій на Донбасі «спробою зірвати мирний процес».

Це не просто цинічна провокація... Це – спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але невпинними кроками
Володимир Зеленський

«Це не просто цинічна провокація, метою якої є натиснути на дебальцівську рану, яка ніколи не загоїться повністю. Це – спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але невпинними кроками», – написав Зеленський у фейсбуці. – Будемо обговорювати (на засідання РНБО) й ухвалювати рішення про подальші кроки. Наш курс на завершення війни та відданість міжнародним домовленостям залишається незмінним – так само, як і наша рішучість дати відсіч будь-яким проявам збройної агресії проти України».

На тлі цих заяв і подій Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження через обстріли на Донбасі 18 лютого.

Зі свого боку, речниця українського МЗС Катерина Зеленко зауважила, що українське дипломатичне відомство «занепокоєне» ескалацією на Донбасі, використанням забороненої зброї та новою хвилею жертв.

«Це чергове порушення домовленостей, досягнутих на зустрічі в «нормандському форматі». Ми закликаємо міжнародну спільноту засудити цю ескалацію», – заявила речниця МЗС.

Тим часом посол України при ЄС Микола Точицький закликав Захід «рішуче відреагувати» на нову хвилю російської агресії на Донбасі.

На цей заклик вже відповіли Сполучені Штати. Посольство США в Україні вимагає від Росії дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань. Таким чином американське дипломатичне представництво відреагувало на бій, який відбувся зранку 18 лютого в Луганській області.

«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми повідомленнями про ескалацію конфлікту на Донбасі та наполегливо закликаємо Росію дотримуватись своїх Мінських та Нормандських зобов’язань», – заявили в посольстві.

Традиційно оперативно відреагували країни Балтії. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс нагадав обов’язок Росії виконувати перший пункт «мінських угод» – припинення вогню.

Як реагувати українській владі та президенту, зокрема, на спробу російського локального наступу на Донбасі? Радіо Свобода зібрало думки експертів, військових та волонтерів. Тактика, яку вони пропонують, зводиться до трьох тез.

Три шляхи для Зеленського:

  • Використовувати всі міжнародні майданчики для того, щоб називати Росію агресором та посилити тиск на неї. Вимагати розширення санкцій. Домагатися посилення військової співпраці з країнами НАТО.
  • Відмовлятися від переговорів із проросійськими бойовиками. Використати ситуацію для того, щоб звинуватити Росію у зриві виконання «мінських угод» і посадити її за стіл переговорів за участі західних посередників. Як варіант – попередити про вихід України з «мінських угод» у разі продовження ескалації, а відтак використати ситуацію для переформатування «Мінська» з вигодою для України.
  • Посилювати оборонний сектор і військову спроможність ЗСУ. Готувати адекватну, зокрема й асиметричну військову відсіч на майбутні подібні випадки.

Навіть у нинішній непростій для України ситуації є оптимальні моделі поведінки для української влади, які, з одного боку, посилять міжнародні позиції України, з іншого – нейтралізують російські спроби розхитати ситуацію всередині держави, зазначає Валерій Кравченко.

Валерій Кравченко
Валерій Кравченко

Ані секретар РНБО Данилов, ані Зеленський не називають Росію агресором. І це має погані наслідки – це не додає впевненості нашим партнерам на Заході...
Валерій Кравченко

«Ані секретар РНБО Олексій Данилов, ані сам президент Володимир Зеленський не називають Росію агресором. Нібито для того, щоб зберегти мирний процес. І це має погані наслідки. Адже це не додає впевненості нашим партнерам на Заході. Вони бачать реакцію України і думають: нащо називати речі своїми іменами, якщо навіть Україна цього не робить? Передовсім треба не боятися говорити, що це є російською агресією. Пояснювати, що загострення невипадково відбулося після Мюнхенського безпекового форуму, а також – в річницю відступу з Дебальцева», – зазначає експерт.

Це не міфічні «бойовики ЛНР» тиснуть на спусковий гачок. Це Росія і російські найманці, які взяли в заручники місцевих жителів, а декого з них – відправили працювати «гарматним м’ясом»
Валерій Кравченко

«Україна має наголошувати, що Росія – сторона конфлікту, і не повинна уникнути відповідальності. Треба поставити питання ребром: Україна веде переговори лише з Росією. Якщо ми хочемо гнучкості «мінських угод» – ми маємо сідати за стіл переговорів із Росією та з посередниками, і обговорювати цю гнучкість. Російська сторона каже, що не є стороною «Мінська». Але ж це не міфічні «бойовики ЛНР» тиснуть на спусковий гачок. Це Росія і російські найманці, які взяли в заручники місцевих жителів, а декого з них – відправили працювати «гарматним м’ясом», – наголошує Кравченко.

Між тим у Москві не стали робити однозначної оцінки, хто винен у бойовому зіткненні 18 лютого на Донбасі. Й це дуже відрізняється від попередніх випадків, коли Кремль дуже оперативно «призначав винною» Україну. Прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що у Кремлі про бій на Донбасі знають, але не мають інформації про те, що спричинило його.

«Ми дійсно, бачили інформацію, яка з'явилася… Ми не маємо деталей цього зіткнення, ми не знаємо, що спровокувало його. Ми читали повідомлення про те, що є жертви з обох боків. У зв'язку з цим ми висловлюємо співчуття», – сказав прессекретар Путіна.

При цьому він категорично відкинув українські заяви про те, що за ескалацію відповідає Росія. «Ні, це абсолютно неправильне формулювання, так не можна сприймати», – відповів Пєсков журналістам.

Співдиректор програм із зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник констатує, що військове командування України вважає відповідь на атаку російських сил адекватною. Він пояснює логіку дій ЗСУ, але при цьому пропонує надалі реагувати значно більш потужно та асиметрично.

Олексій Мельник
Олексій Мельник
Це легітимний привід покарати окупантів. До прикладу, нанести удари в інші місця, де розташована техніка і жива сила супротивника
Олексій Мельник

«Начальник генштабу Руслан Хомчак на брифінгу кілька разів повторив, що реакція була адекватною. Дійсно, була максимальна спроба уникнути втрат, відновити статус-кво і не порушити міжнародних зобов’язань. Але, на мою думку, можна було б не обмежуватися симетричною відповіддю. Адже цей бій – це легітимний привід покарати окупантів. До прикладу, нанести удари в інші місця, в тил, де розташована техніка і жива сила супротивника. Але важко давати більш конкретні оцінки, не маючи оперативно-тактичної інформації», – визнає експерт.

Він вважає відповідь України на російську ескалацію «типовою». І натомість пропонує владі підготувати на подібні випадки набір «заготовок» для військових і дипломатичних реакцій, і при цьому обережно прорахувати їхні можливі наслідки.

Одразу ж могла з'явитися заява, що Україна припинить виконання своєї частини «мінських угод», щоб активізувати західних партнерів
Олексій Мельник

«Наприклад, одразу ж могла з'явитися заява, що в разі ескалації Україна припинить виконання своєї частини «мінських угод». Щоб активізувати західних партнерів, зацікавлених у виконанні «Мінська», а у перспективі – посилити санкції. А ще ми бачили, що на брифінгу жодного разу не прозвучало слово «Росія». Неначе йдеться про якогось іншого супротивника на Донбасі. Така надмірна політкоректність є недоречною», попереджає експерт.

Україна має виявляти ініціативу на міжнародних майданчиках і при цьому нейтралізувати російські дії, закликає Олексій Мельник. Він згадує про ініційоване Росією засідання Радбезу ООН ввечері 18 лютого.

«Росія скликала Радбез ООН щодо України. Сподіваюся, українське МЗС працює і міністр Вадим Пристайко має план, як перехопити ініціативу в ООН», – очікує експерт.

Тим часом, якими б не були дії та заяви української влади: чи демонструватиме вона миролюбність, чи готовність до оборони та подальшого посилення армії, стратегічні цілі Росії щодо України не змінюватимуться. Про це говорить значна частина експертів, з якими спілкувалося Радіо Свобода. Цілі Кремля – ослаблення української держави, схиляння України до відмови від євроатлантичної інтеграції та повернення її до сфери російського впливу, як політичними, так економічними та військовими важелями. Такі очікування ілюструють, зокрема, дані української розвідки.

Представник ГУР МО України Вадим Скібіцький 18 лютого розповів, що від початку конфлікту Росія втричі наростила військове угруповання біля українських кордонів, і що це збільшення триває.

За словами Скібіцького, у 2022–2023 роках «ударні угруповання Російської Федерації будуть здатні проводити повноцінні стратегічні наступальні дії» проти України без проведення додаткової мобілізації.

Зранку 18 лютого штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили атакували позиції української армії у районі сіл та селищ Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний на Луганщині. При цьому – використовували заборонене Мінськими угодами озброєння. Щонайменше один український військовий загинув, троє були поранені, двоє зазнали контузії. Втім, російські сили отримали гідну відповідь і їхня спроба наступу не вдалася, повідомляють у штабі ООС.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG