Доступність посилання

ТОП новини
09 квітня 2020, Київ 10:30

Заява інтелектуалів: 36 пропозицій для справедливого миру між Росією і Україною


(Рубрика «Точка зору»)

Нині, коли українські та світові політики з подвоєними зусиллями шукають дієвого мирного плану для відновлення миру між Росією та Україною, наша Комісія хоче звернути увагу на наші пропозиції, вироблені на основі діалогу між представниками громадянського суспільства України, Росії та країн ЄС.

Ми, члени Комісії «Правда, справедливість та відновлення миру між Росією і Україною, спільно з Європейським союзом» переконані, що сьогодні ще є шанс на мир між Росією та Україною, а також, по суті, між Росією та демократичним світом. Передумовою миру є розуміння, як розрізнити стратегічні інтереси націй та короткотермінові інтереси керівників держав. Ми повинні реально відкинути будь-яку наївність щодо держави, яка серйозно дестабілізує міжнародний порядок. Досить сказати тут, що причетність російської держави до анексії Криму та до дестабілізації Донбасу була визнана всіма країнами Європейського союзу, рішуче засуджена та покарана санкціями країнами переважної більшості ООН та Ради Європи.

Зліва направо: Антуан Аржаковський, Коледж бернардинів; Костянтин Сігов, Києво-Могилянська академія; Етьєн де Понсен, посол Франції в Україні
Зліва направо: Антуан Аржаковський, Коледж бернардинів; Костянтин Сігов, Києво-Могилянська академія; Етьєн де Понсен, посол Франції в Україні

Проте ми віримо, що Росії колись доведеться інтегруватися у велику родину демократичних країн. Але спершу вона повинна провести в собі роботу для інтеграції демократичних принципів, які вона теоретично прийняла після 1991 року, але не ставлячи під сумнів практику гомо совієтікус, та виправити кривду, допущену щодо своїх сусідів.

З точки зору Європейського союзу та інших західних країн, гібридна війна між Росією і багатьма країнами не може бути вирішена через політику фейкового нейтралітету й умиротворення. Досвід 1930-х років показує, що така політика не має шансів на успіх, бо неоімперські держави переконані, що закон сили є сильнішим за силу закону. З іншого боку, історичний досвід показує, що закон, коли він ґрунтується на принципах поваги до людини, коли його живить здатність до вдосконалення і коли він твердо охороняється, є більш потужним і тривалим, ніж логіка насильницького панування. Мир в Європейському союзі з часу його створення є переконливим прикладом. Ось чому мирний план, який ми пропонуємо, будується на логіці твердості та відкритості до взаємовигідного порядку.

Учасники діалогу між Україною, Росією та ЄС Костянтин Сігов, Антуан Аржаковський, Галя Аккерман
Учасники діалогу між Україною, Росією та ЄС Костянтин Сігов, Антуан Аржаковський, Галя Аккерман

Ми виходимо з того, що для побудови майбутнього миру і стабільних добросусідських відносин між двома державами потрібен діалог, який базується на цінностях та принципах, які поділяють усі сторони, що є рівноцінними і рівноправними партнерами, які поважають державний суверенітет, принцип непорушності кордонів в Європі, верховенство права, свободу совісті і гідність кожної людини.

Наш план викладений у загальній доповіді Комісії «Правда, справедливість та відновлення миру між Росією, Україною, спільно з Європейським союзом», який є результатом чотирьох сесій, які відбулися у 2018–2019 роках у Франції й Україні за ініціативою Коледжу бернардинів (Париж), Києво-Могилянської академії (Київ), Українського католицького університету (Львів) і Міжнародного товариства «Меморіал» (Москва) у партнерстві з кількома ЗМІ, за підтримки декількох організацій, таких, як Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Форум «Нормандія для миру», Фундація «Відкритий діалог» і «Справа Сходу». Підсумкові документи, ухвалені на кожній з сесій, видані французькою, російською, українською та англійською мовами.

Ця Комісія є єдиною в світі ініціативою, яка змогла об’єднати видатні інститути, визнані державами і громадянськими суспільствами, до яких вони належать, і змогла скласти мирний план з урахуванням стратегічних інтересів російського й українського народів. На відміну від Тристоронньої контактної групи з питань України та «нормандського формату», Комісія залучила членів громадянського суспільства та професійних дипломатів і прагнула організувати діалог, який базується не лише на співвідношенні сил, а насамперед на об’єктивному діагнозі конфлікту і на взаємовигідних способах зцілення.

На кожному засіданні особлива увага приділялася вибору доповідачів та спостерігачів. У всіх випадках були представники різних національностей (з Росії, України, країн ЄС та США) і різних спеціальностей (економісти, історики, філософи, політологи, богослови), широко визнані за свої знання і досвід, вільні і незалежні від своїх професійних інституцій і відкриті для обговорення з іншими людьми, починаючи з різних позицій, з метою пошуку консенсусу.

Цілком очевидно, що члени Комісії з питань правосуддя не мали апріорної позиції проти будь-якої країни, і всі хотіли, щоб міжнародне право поважалося і був встановлений мир між країнами. Але це не означає, що вони вважають цей закон незмінним і що порядок, встановлений Вестфальським договором (1648 року), коли кожна національна держава вважає себе необмеженим суверенітетом, не може перетворитися на справжній міжнародний закон націй у знак солідарності один з одним, як рекомендує Мірей Дельмас Марті, почесний професор Коледжу де Франс, або Паскаль Ламі, генеральний директор Всесвітнього форуму миру в Парижі.

Перші три сесії були присвячені основним причинам російсько-українського конфлікту, а четверта сесія була присвячена наданню посткризових рішень військового, дипломатичного й економічного плану. Щоразу нам вдавалося підписати спільну угоду. Ми не хочемо повторювати факти та аналіз причин війни, бо вони значною мірою представлені в опублікованих документах.

Скоріше, наступний перелік представляє дуже стислий та невичерпний план із 10 головних пропозицій, коротко узагальнених, щоб кожен одразу міг зрозуміти складність дій, які слід здійснити. Цей план, деталі якого відображаються в підсумкових текстах і які будуть вдосконалені в найближчі місяці, повинен бути розпочатий, на наш погляд, дуже швидко, якщо міжнародна спільнота бажає зупинити процес, де російсько-український конфлікт ризикує перетворитися на глобальний конфлікт, як це було у франко-німецькому конфлікті.

Цей документ із 36 пропозиціями щодо миру представляє роботу за два роки, яку провели понад 200 інтелектуалів, дипломатів, лідерів церкви і громадських організацій, журналісти Росії, України й Західної Європи.

Він був вперше публічно представлений минулого тижня у Києві в соборі Святої Софії та у Львові в Українському католицькому університеті.

Ми закликаємо всіх впливових діячів політики, дипломатії, економіки, релігії, медіа та культури підтримати ці пропозиції і підтримати створення структури, яка змогла б їх втілювати. Ми також закликаємо громадянські суспільства, особливо в Європі, Росії та Україні, відреагувати на ці пропозиції, ухвалити їх і всіляко їх реалізувати. Так що ми разом можемо уникнути жахливих трагедій минулого століття і створити нову динаміку миру.

Антуан Аржаковський, директор досліджень в Коледжі бернардинів, ініціатор і керівник роботи Комісії «Правда, справедливість і відновлення миру», Париж

Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, Філадельфія

Микита Петров, історик, заступник директора Міжнародного товариства «Меморіал», Москва

Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень Києво-Могилянської академії, Київ

Мирний план для народів Росії та України

Комісія «Правда, справедливість та відновлення миру між Росією і Україною за посередництва Європейського союзу»

1) Відповідальність (санкції)

а. Створення «закону Магнітського» в європейському масштабі для приведення до відповідальності тих, хто розхитує або підтримує дестабілізацію України;

б. Здійснення процесу контролю в межах Європейського союзу, здатного перевірити застосування санкцій відсутність передачі технологій Росії;

в. Застосування рішень Європейської комісії щодо уникнення залежності ЄС від російської енергозалежності;

г. Встановлення поступового процесу реагування у разі ескалації конфлікту з особливим посиланням на Європейську конвенцію з прав людини.

2) Організація військової підтримки України як країни, що зазнала агресії

а. Беручи до уваги Будапештський меморандум, країни-члени НАТО повинні прискорити інтеграцію України до НАТО;

б. Впровадження Чорноморського пакету заходів НАТО;

в. Європейський союз також повинен посилити місію ЄС в галузі безпеки та військової підготовки;

г. Для ЄС важливо змусити Росію і США відновити переговори щодо Договору про ядерні сили середньої дальності (ЯССД).

3) Впровадження та реформа міжнародного права

а. Втілення рішень Міжнародного суду в Гаазі:

Міжнародної конвенції про припинення фінансування тероризму і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти Російської Федерації);

б. Реформа функціонування Ради безпеки ООН шляхом додавання балансу з Генеральної асамблеї ООН до постійного права вето членів Ради безпеки.

в. Затвердження в країнах ЄС чіткого законодавства про притягування до відповідальності у разі дезінформації та виступів, що пропагують ненависть, відповідно до резолюцій Європейського парламенту.

4) Реалізація Мінських угод у такому порядку

а. Конференція у 2020 році, наприклад, у Брюсселі, щодо миру на Донбасі, з участю Європейської служби зовнішніх справ, яка запропонувала б план тимчасової адміністрації ООН + ОБСЄ на Донбасі;

б. Впровадження цієї тимчасової адміністрації з силами з країн, що будуть схвалені Росією та Україною;

в. Постійне припинення вогню і демілітаризація Донбасу; звільнення всіх політичних в'язнів;

г. Повернення біженців, незалежних ЗМІ та політичних партій на Донбасі;

ґ. Після довготривалої адміністрації Організацією Об'єднаних Націй та ОБСЄ – організація референдуму на Донбасі під контролем ООН та ОБСЄ зі спостерігачами, що не походитимуть з країн конфлікту;

д. Втілення закону про децентралізацію уряду України в регіонах, які прийняли його легітимність.

5) Підготовка майбутнього миру до міжнародно визнаного Криму

а. Точний моніторинг переслідувань національних та релігійних меншин Криму;

б. Денуклеаризація півострова Росією в обмін на поповнення питної води та електроенергії Україною;

в. Організація міжнародної конференції з питань Криму з метою нового референдуму в рамках мандату ООН та ОБСЄ. Потім буде застосовано процес, подібний до виконання Мінських угод на Донбасі.

6) Підтримка міжнародних фінансових установ

а. Короткочасна підтримка наявних інструментів на рівні ЄС неурядовим організаціям, відповідальним за захист життя цивільного населення та промислової, культурної та екологічної спадщини в зонах конфлікту;

б. Короткострокове фінансування ініціатив з побудови миру, зусиль комісій експертів, інтелектуалів, науковців, членів НУО, в'язнів сумління, виставок чи концертів художників, що належать до російської та української націй;

в. Постійна підтримка ЄС та МВФ реформ в Україні, зокрема у просуванні верховенства права.

г. Інвестиційний план за результатами референдумів для Донбасу, а потім для Криму за участю ЄБРР, МВФ, Світового банку.

7) Спільна рефлексія над майбутнім безпеки в Європі: ЄС / НАТО, але також Росія / Україна

а. Необхідність узгодити модель управління та міжнародного права з фундаментальними принципами ЄС, ОБСЄ та ООН;

б. Організація конференцій щодо можливих шляхів оновлення та збільшення ефективності роботи ОБСЄ спільно з Північноатлантичним альянсом і ЄС із участю інтелектуалів, в’язнів сумління і представників громадянського суспільства;

в. Збільшити короткострокові бюджети ЄС для сил швидкого реагування.

8) Освітня робота

а. Посібник з російсько-української історії кількома мовами, зокрема, за резолюцією Європейського парламенту від вересня 2019 року про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи;

б. Навчальний посібник з побудови миру та верховенства права;

в. Навчальний посібник з міжконфесійного діалогу та екуменічної еклезіології.

9) Робота зі ЗМІ

а. Створення вебсайту, який зможе надавати інформацію Комісії «Правда, справедливість та відновлення миру» на декількох мовах і давати можливість зацікавленому населенню внести свій внесок у різні ініціативи примирення;

б. Створення російсько-українського каналу новин (за зразком Arte) з незалежною редакцією за підтримки журналістів ЄС та фінансування ЄС;

в. Збільшення бюджетів європейським агенціям, відповідальним за боротьбу з фейковими новинами та дезінформацією, зокрема, багатомовна версія сайту https://euvsdisinfo.eu/.

10) Релігійне примирення: міжправославне та екуменічне

а. Розробити та впровадити дорожню карту співпраці між Українською православною церквою та Українською греко-католицькою церквою;

б. Розробити та впровадити дорожню карту примирення між Українською православною церквою (визнаною Московським патріархатом) і Православною церквою України (визнаною Константинопольським патріархатом та іншими православними церквами).

в. Підтримати прийняття нового всеправославного соборного процесу.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG