У Москві 5 березня відбулася зустріч президента Росії Володимира Путіна і президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана на тлі поширених занепокоєнь можливості прямого військового конфлікту між двома державами у Сирії. Після зустрічі Путін заявив, що Москва і Анкара погодили документ про мирне врегулювання збройного конфлікту в Сирії.
За словами Володимира Путіна, в Сирії з початку року тривали атаки радикалів на цивільних і російську військову базу «Хмеймім». Російський президент заявив, що Москва і Анкара регулярно обмінюються даними про те, що відбувається в Сирії.
«Ми не завжди згодні з нашими турецькими партнерами в оцінці того, що відбувається в Сирії. Але щоразу в критичні моменти нам вдавалося знаходити точки дотику. Так сталося і цього разу», – сказав російський президент.
Володимир Путін розпочав переговори про припинення вогню у Сирії зі своїм турецьким колегою Таїпом Ердоганом висловленням співчуття з приводу нещодавньої загибелі турецьких солдатів в Ідлібі.
На початку зустрічі він також заявив, що ситуація у сирійській провінції Ідліб стала вже настільки напруженою, що вимагала прямих переговорів між двома лідерами.
Зустріч Ердогана і Путіна відбулася на тлі різкого загострення ситуації в сирійській провінції Ідліб, де армія президента Сирії Башара Асада за підтримки Росії продовжувала наступ на загони збройної опозиції.
Росія зміцнює війська у Сирії
Напередодні зустрічі у Москві новинна агенція Reuters, посилаючись на інформацію про пересування морських і повітряних суден, повідомляла про зміцнення Росією свого військового угруповання у Сирії.
Згідно з даними агентства, аналіз даних руху суден у районі протоки Босфор, а також авіаційна статистика свідчать, що Росія нарощує морські і повітряні поставки у Сирію з 28 лютого, тобто на наступний день після сирійського авіаудару і загибелі десятків турецьких військових.
За шість днів Москва направила через Босфор п’ять своїх кораблів, хоча офіційно повідомляли лише про два судна.
Одночасно Reuters звертає увагу на ознаки того, що Росія посилює війська в Сирії більш швидкими, ніж раніше, темпами з жовтня 2019 року, коли своїх солдатів із деяких районів Сирії вивели Сполучені Штати.
Напруження почало зростати в Ідлібі протягом останніх тижнів, після того як Туреччина розпочала наступ на сили сирійського президента Башара Асада, близького союзника Росії.
27 лютого Туреччина повідомила про загибель щонайменше 33 своїх солдатів внаслідок повітряного удару з боку підтримуваних Росією сирійських урядових сил на північному заході Сирії. У відповідь на атаку сирійські урядові цілі «продовжують потрапляти під обстріл з повітря та землі», заявив тоді директор з питань комунікацій президента Туреччини Фахреттін Алтун.
Туреччина та Росія підтримують протилежні сторони в конфлікті. Росія – урядові сили сирійського президента Асада, а Туреччина – повстанців. Наразі Анкарі та Москві вдавалося уникали прямого протистояння, але останні інциденти загострення змусили багатьох світових оглядачів висловити занепокоєння з приводу того, що член НАТО Туреччина та Росія можуть увійти у прямий збройний конфлікт.
Біженці як шантаж
Ердоган минулого тижня вимагав від Європи підтримати турецькі дії у Сирії, наголошуючи на появі нової міграційної кризи через відкриття кордону Туреччини з Грецією для біженців та мігрантів.
5 березня глава міністерства внутрішніх справ Туреччини Сулейман Сойлу повідомив, що тисяча турецьких спецпризначенців будуть розміщені на кордоні з Грецією, щоб не допустити повернення в країну тисяч біженців, про що повідомляє агентство Bloomberg.
За його словами, станом на 5 березня у Грецію перейшли 139 070 біженців. Під час зіткнень з грецькими силовиками загинули троє людей, 164 постраждали.
Раніше Офіс верховного уповноваженого ООН у справах біженців закликав ЄС забезпечити ресурсами і підтримкою Грецію, яка зіткнулася з новою хвилею біженців з Сирії та інших частин Близького Сходу.
Правозахисні групи звинувачують Туреччину в тому, що вона використовує біженців як засіб шантажу та розмінну монету, переслідуючи свої політичні інтереси. З боку правозахисників також звучить критика на адресу Брюсселя, який, за їхніми словами, докладає недостатньо зусиль для розв’язання кризи.
Туреччина неодноразово вказувала на те, що більше не в змозі мати справу з такою великою кількістю біженців.
Після загострення наприкінці лютого, директор з питань комунікацій президента Туреччини Реджепа Ердогана Фахреттін Алтун написав у своєму твіттері, що «режим Асада проводить етнічні чистки і прагне вигнати мільйони сирійців з Ідлібу. Ці люди намагатимуться втекти до Туреччини та Європи. Ми вже розміщуємо у себе близько 4 мільйонів біженців і не маємо можливості та ресурсів, щоб дозволити в’їзд ще мільйона».
За 9 років громадянської війни в Сирії Туреччина прийняла понад три мільйони 700 тисяч сирійських біженців.
Напередодні переговорів у Москві 4 березня Ердоган заявив, що сподівався, що «в Ідлібі буде швидко досягнуто припинення вогню».
Анкара намагалася домовитися про відступ до ліній розмежування, узгоджених в рамках угоди 2018 року з Москвою. Наприкінці лютого Ердоган казав Путіну, що Росія повинна триматися осторонь Сирії, щоб Туреччина сама розібралася з сирійськими урядовими силами.
Москва, яка підтримувала Асада повітряними силами, протягом останніх п’яти років, наполягала на тому, що сирійському уряду слід мати можливість здійснювати повний контроль над своєю країною.
А США заявили: «Ми стоїмо боці нашого союзника по НАТО, Туреччини». Вашингтон вимагав, щоб Сирія та Росія припинили «зневажливий» наступ в Ідлібі.
Росія разом з Іраном надавали вирішальну політичну, військову та фінансову підтримку президенту Сирії Башару Асаду під час багаторічної громадянської війни в країні.
Понад 400 тисяч людей загинули і ще мільйони змушені були переселитися від початку збройного конфлікту між владою Асада і антиурядових силами, що розпочався у березні 2011 року.
