Доступність посилання

ТОП новини
09 квітня 2020, Київ 10:48

«Кремлівська армія тролів» та «Роскомнагляд» потрапили до списку найгірших «інтернет-хижаків» 2020 року


На перший погляд може здатися, що подібні явища притаманні лише недемократичним країнам, але насправді це не так, зазначають дослідники

12 березня – Всесвітній день боротьби з кіберцензурою. Організація «Репортери без кордонів» у своєму звіті, присвяченому цьому дню, проливає світло на список найгірших «інтернет-хижаків» 2020 року. Хто вони такі і які методи використовують?

«Репортери без кордонів» (RSF) випустили свій список двадцяти найгірших «цифрових хижаків» 2020 року.

Хто такий «інтернет-хижак»?

Це компанії та урядові установи, які використовують сучасні цифрові технології для того, щоб переслідувати журналістів, і тим самим ставлять під загрозу здатність людей отримувати новини та інформацію щодо певних подій. На перший погляд може здатися, що подібні явища притаманні лише недемократичним країнам, але насправді це не так, зазначають дослідники.

«Ми вирішили опублікувати цей список із 20 «цифрових хижаків», щоб не тільки показати ще один аспект порушення свободи преси, а й звернути увагу на той факт, що ці співучасники іноді діють з демократичних країн або навіть у них. Протистояння деспотичним режимам також означає, що зброя для придушення журналістики не буде доставлена їм з-за кордону», – заявив генеральний секретар Крістоф Делуар.

Деякі цифрові «хижаки» дійсно діють у деспотичних країнах, кажуть фахівці, інші – це приватні компанії, які спеціалізуються на цілеспрямованому кібершпигунстві. Вони можуть базуватися в західних демократичних країнах, таких як США, Велика Британія, Німеччина та Ізраїль.

Чому вони небезпечні?

Тому що це пряма загроза для свободи думки та висловлювання, яку гарантує стаття 19 Загальної декларації прав людини, пояснюють у звіті.

Що саме вони роблять?

Вони знаходять і шпигують за журналістами, які, як пишуть, дратують людей при владі. Вони залякують їх через онлайн-переслідування (харасмент), вони змушують їх мовчати різними способами, вони навіть можуть дестабілізувати демократичні країни, навмисно поширюючи неправдиву інформацію, пояснюють дослідники.

«Репортери без кордонів» окремо виділяють чотири види діяльності цифрових «хижаків»: онлайн-переслідування, державна цензура, дезінформація та шпигунське стеження.

Категорія 1: онлайн-переслідування

«Кремлівська армія тролів» потрапила до першої категорії. Вони використовують розповсюдження неправдивих звітів та відео, публікують персональні дані або поширюють наклеп на журналістів, зазначають дослідники.

Так, наприклад, відомою мішенню «кремлівської армії тролів» стала журналіст-розслідувач Джессіка Аро. На неї націлилися з тих пір, як вона почала про них писати. В книзі «Армія тролів Путіна» вона розповідає про пропаганду, яку вони поширюють проти тих, хто розповідає про їхню активність.

Часто мішенями цих «тролів» стають російський журналіст Ігор Яковенко та Ізабель Мандрауд (видання Le Monde), а також Шон Волкер (видання The Guardian).

В Індії, наприклад, до першої категорії віднесли так званих Modi’s Yoddhas. У соціальних мережах вони ображають, закликають до зґвалтування та навіть погрожують смертю, зазначають дослідники, наприклад, критикам прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді.

У Бразилії діє так званий «Офіс ненависті» президента Жаїра Болсонару. Через соціальні медіа, наголошують дослідники, ці «актори» ображають та залякують журналістів.

В Алжирі оперують так звані «Електронні мухи алжирського режиму», які повідомляють онлайн-платформам про «порушення», щоб ті видаляли певний контент чи закривали акаунти.

У Мексиці діють «Мексиканські банди тролів». Їхня спеціалізація полягає в онлайн-погрозах та залякуваннях. Тролі активно використовують хештеги, зазначають дослідники.

Категорія 2: державна цензура

До найгірших «інтернет-хижаків» у категорії цензури потрапило російське агентство нагляду за зв’язком і комунікаціями («Роскомнагляд»).

Метод роботи його полягає у блокуванні веб-сайтів та месенджерів.
Агентство стоїть за блокуванням понад 490 тисяч веб-сайтів без будь-якого попередження та без поваги до законодавчої процедури, яка має цьому передувати, наголошують дослідники, блокують новинні агентства, політичні журнали, сайти з розслідуваннями.

Серед цілей «Роскомнагляду» були інформаційні агентства, такі як «Фергана», слідчі сайти, такі як Listok і Grani.ru, і політичні журнали, такі як ej.ru і mbk.news. Він також блокує платформи і додатки, які відмовляються зберігати свої дані на серверах у Росії або не надають російській владі ключі для розшифровки повідомлень.

Але російське державне відомство – не єдине у цьому списку.
Іранська рада з питань кіберпростору також потрапила до переліку. Державна структура вдається до вибіркового доступу до інтернету, контролю в онлайн-режимі, блокування новинних сайтів, платформ і додатків, таких як Telegram, Signal, WhatsApp, Facebook і Twitter. Як зазначають «Репортери без кордонів», створена у 2012 році організація, до якої входять високопоставлені військові та політики, є «архітектором «халяльного інтернету». Відключення інтернету, пишуть дослідники, влада часто використовує як спосіб стримування та придушення хвиль вуличних протестів, а також для обмеження передачі та поширення незалежної інформації.

Міністерство внутрішніх справ Індії, в свою чергу, відключає інтернет. Національна комісія з питань телекомунікацій Венесуели (CONATEL) блокує веб-сайти, платформи та додатки. Адміністрація кіберпростору Китаю (CAC) займається інтернет-цензурою та здійснює нагляд за платформами приватного сектору (наприклад TikTok). Верховна рада Єгипту з питань регулювання ЗМІ блокує сайти новин та додатки, мовиться у звіті.

Категорія 3: дезінформація

До категорії дезінформації потрапили, зокрема, кілька акторів.

У В’єтнамі – так звана «Сила 47», що займається, за даними дослідників, маніпуляціями з інформацією в соціальних мережах.

На Філіппінах, пишуть вони, діють «Центри телефонного зв’язку», які поширюють фейкові або навіть спеціально підготовлені новини, а також проводять цілеспрямовані кампанії цькування.

У Саудівській Аравії, зазначають дослідники, діє так звана «Саудівська електронна бригада», що займається поширенням фейкової інформації.

У Судані, за цими ж даними, «Відділ кібер-джихадистів» шпигує у соціальних медіа, а також поширює фейкову інформацію.

Категорія 4: шпигунське стеження

В Ізраїлі існує так звана «Група NSO» (Q Cyber Technologies), пишуть «Репортери без кордонів», яка використовує спеціальні шпигунські програми, які через вразливість WhatsApp встановлюються на цільові смартфони та надсилають туди вірусні файли.

У Швейцарії, Італії та Саудівській Аравії – Memento Labs використовує шпигунське програмне забезпечення, додають дослідники, яке здатне діставати файли з цільового пристрою або перехоплювати електронні листи (і навіть – включити чиюсь веб-камеру чи мікрофон).

У США діє Zerodium, мовиться у звіті, – він шукає невідомі вразливості провідних програмних забезпечень та продає інформацію третім особам. В Іспанії – Mollitiam Industries перехоплює дзвінки та електронні листи, пишуть дослідники. У Німеччині, за цими ж даними, група Gamma International використовує програмне забезпечення для спостереження та вторгнення, щоб отримати доступ до додатків та особистих даних на смартфонах, враховуючи чати, фотографії та дані GPS.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG