Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 17:28

В часи України-Русі полювання було другим після війни традиційним заняттям князів – історик


Професор Надія Нікітенко, історик-культуролог, провідний спеціаліст-дослідник Національного заповідника «Софія Київська»

Скачуть коні з вершниками у доброму оздобленні, гавкають гончі пси, які заганяють вепра, ще трохи й спис відважного мисливці вражає загнаного звіра – це лови (полювання), одна з улюблених розваг знаті України-Руси. Такі моменти полювання зафіксовані на фресках Київського Софійського собору, але при цьому лови були не лише розвагою князів та їхнього оточення – вони мали значно глибший сенс, розповідає доктор історичних наук, завідувач науково-дослідного відділу «Інститут «Свята Софія» Національного заповідника «Софія Київська» Надія Нікітенко.

Софія Київська – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Руси (11-е століття). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО
Софія Київська – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Руси (11-е століття). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО

– Собор Софії Київської зберігає великий цикл унікальних світських фресок, які є визначною пам’яткою світового мистецтва і цінним історичним джерелом. Ці загадкові фрески не мають прямих аналогій у середньовічному мистецтві, їх вивчали кілька поколінь вчених.

Так, у середині 19-го століття сучасники відкриття фресок з-під олійного запису були вражені наявністю незвичних світських сюжетів на стінах головного київського храму (розташовані у сходових вежах, які ведуть на княжі хори). Зокрема, викликали подив численні мисливські сцени, картини полювання на різних тварин.

Полювання на ведмедя. Фреска XI століття, Софійський собор
Полювання на ведмедя. Фреска XI століття, Софійський собор

– Як науковці пояснювали наявність сцен ловів на стінах храму?

– Одна з розхожих версій: фрески веж зображують згадувані в літописах знамениті лови (полювання) великих князів київських. Ця версія отримала значну популярність у київській спільноті, однак не узгоджувалася з головними сюжетами веж, що зображували якісь палацові церемонії та театральні вистави.

Фреска ХІ століття в Софійському соборі в Києві. Візантійський імператор Василій ІІ на іподромі. (Імператор Василій ІІ (976–1025) – брат цариці Анни, яка стала дружиною князя України-Русі Володимира Святославича)
Фреска ХІ століття в Софійському соборі в Києві. Візантійський імператор Василій ІІ на іподромі. (Імператор Василій ІІ (976–1025) – брат цариці Анни, яка стала дружиною князя України-Русі Володимира Святославича)

Вперше компетентне пояснення фрескам веж дав наприкінці ХІХ сторіччя відомий візантиніст Никодим Кондаков: він довів, що ці фрески складають єдиний святочний цикл вистав на константинопольському іподромі, який ілюструє події візантійського придворного життя під час зимових Святок, себто від Різдва до Хрещення.​

– Ви понад 40 років досліджуєте фрески Софійського собору – яка ваша думка?

– Маю власне сприйняття цих фресок. Зображені на них події насправді відбувалися в Константинополі, у царському палаці тана іподромі, але мали прямий стосунок до Києва. Це часи князя Володимира Великого, хрестителя Русі-України і будівничого Софійського собору. Як князь-будівничий, за прикладом візантійських імператорів він наказав зобразити на стінах княжих веж події, які прославляють засновників християнської Київської держави – себе самого і свою дружину – візантійську царівну Анну Порфірородну.

Фреска на стіні Софійського собору, на якій зображена коронація Анни в Константинополі – перед тим, як Анна вийшла заміж за князя України-Русі Володимира Святославича, її коронували і вона отримала статус цариці
Фреска на стіні Софійського собору, на якій зображена коронація Анни в Константинополі – перед тим, як Анна вийшла заміж за князя України-Русі Володимира Святославича, її коронували і вона отримала статус цариці

Ну, а мисливські сюжети теж належать до кола тріумфальної тематики, адже полювання – друге після війни традиційне заняття державця й знаті. Його подвиги на полюванні сприймалися як державні справи, адекватні подвигам на полі бою.

Полювання на вепра. Фреска XI століття, Софійський собор
Полювання на вепра. Фреска XI століття, Софійський собор

А у нашому випадку мисливські сюжети відображують реальні епізоди заручин Володимира й Анни під час Святок 987–988 років, при цьому, згідно тодішніх дипломатичних норм, князя представляв його сват-фактоту.

До речі, про здобуття ним царівни Анни Прекрасної для Володимира розповідають і київські билини.

– На кого полювали князі й знать Київської держави?

– Бестіарій, себто «священний звіринець» веж Софії містить не менше 20 зображень різних звірів і птахів: левів, леопардів або гепардів (пардусів), вовка, ведмедя, вепра, собак, тарпанів (диких коней), орлів, сокола, голубів, лебедя та інших тварин (птахів).

Лови для знаті Київської держави – це і розваги, й універсальні шлюбні ритуали здобуття нареченої

Є й міфічні істоти, серед яких грифони й василиск.

Бачимо у вежах гострі епізоди різних сцен полювання: на вепра, білку, «лютого звіра» (левицю), ведмедя, з пардусом (барсом, леопардом) – на диких коней-тарпанів. Цих звірів знали і Візантія, і Русь-Україна.

Полювання на левицю. Фреска XI століття, Софійський собор
Полювання на левицю. Фреска XI століття, Софійський собор

Отже, лови, полювання – це і розваги знаті, які йдуть з далекого минулого, і універсальні шлюбні ритуали здобуття нареченої, що характерно і для Візантії, і для Русі-України.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG