Доступність посилання

ТОП новини
19 листопада 2019, Київ 17:44

Княжа Україна-Русь у графіті Софійського собору. Кияни писали і про особисте життя


Софія Київська – пам’ятка української архітектури і монументального живопису, споруда часів України-Русі (11-е століття). Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Ансамбль Софійського монастиря занесено до спадщини ЮНЕСКО

Упродовж століть, спершу російський царат, а по тому СРСР, знищували пам’ять українців про княжу добу України-Русі. Історію «підчищали», або ж «стирали», але інформацію про ті часи, про князів, митрополитів та проблеми пересічних киян можна прочитати у написах (графіті) на стінах храму Святої Софії Київської. Про це Радіо Свобода розповів заступник директора національного заповідника «Софія Київська» з наукової роботи В’ячеслав Корнієнко.

Софія Київська
Софія Київська

– Насамперед, хочу сказати, що на стінах Софійського собору можна побачити чимало неофіційних написів та малюнків, видряпаних відвідувачами протягом кількох століть – від ХІ до початку XVIII століття. У науці такі написи та малюнки отримали назву «графіті».

На стінах Софійського собору зафіксовано понад 7 тисяч графіті

На сьогоднішній день на стінах Софійського собору зафіксовано понад 7 тисяч графіті, виконаних такими мовами: церковнослов’янською української редакції, причому як кирилицею, так і глаголицею, грецькою, латинською, польською, вірменською, німецькою, чеською та англійською.

Заступник директора Національного заповідника «Софія Київська», дослідник графіті В'ячеслав Корнієнко
Заступник директора Національного заповідника «Софія Київська», дослідник графіті В'ячеслав Корнієнко

– Яким був образ князя для відвідувачів собору? Якою вони бачили світську владу?

Одне із завдань нашого дослідження – з’ясувати, як кияни ставилися до князя, до влади

– Це одне із завдань нашого дослідження – з’ясувати, як кияни ставилися до князя, до влади. Як виявилось, ставлення до кожного з князів було різне, залежно від моменту, в який потрапляла людина, котра залишила напис у храмі.

Для прикладу наведу записи про поховання князя Ярослава Мудрого, його сина Всеволода та онука Ростислава (усі троє були поховані в Софіївському соборі). Тоді ж були виконані написи урочистого характеру.

Ось що написано про похорон князя Ярослава: «У 6562-ге (1054 році) місяця лютого 20-го успіння царя нашого в неділю у тиждень мученика Феодора». Напис повідомляє про поховання 20 лютого 1054 року в Софійському соборі князя Ярослава Володимировича (Мудрого).

Напис про поховання 20 лютого 1054 року в Софійському соборі князя Ярослава Мудрого
Напис про поховання 20 лютого 1054 року в Софійському соборі князя Ярослава Мудрого

Так само урочисто було записано про похорон Всеволода: «У великий четвер рака (саркофаг) поставлена була, для Андрія, руського князя благого, а Дмитро писав, дружинник його місяця квітня у 14-те, а (князь) був середою помер по обіді». Запис повідомляє про поховання 14 квітня 1092 року в Софійському соборі князя Всеволода Ярославича, названого у тексті хресним ім’ям Андрій.

Запис про поховання 14 квітня 1092 року князя Всеволода Ярославича
Запис про поховання 14 квітня 1092 року князя Всеволода Ярославича

Не менш урочистим було повідомлення про смерть Ростислава, який загинув (утонув) після невдалої битви з половцями, коли його війська відступали.

– А негативні написи про князів люди залишали на стінах храму?

– Звісно, що челядь писала офіційні панегірики, але водночас Ростислава згадано у не дуже доброму світлі.

На тому написі, де ідеться про князя, який втопився, хтось із киян затер дату смерті, вочевидь, це було зроблено свідомо. А поруч мілкими літерами написане прокляття: «Да не буде прийнято Ростислава (до Царства небесного)».

Напис-прокляття на адресу Ростислава Всеволодовича видряпаний на тій же фресці, що й поминальний напис про цього князя
Напис-прокляття на адресу Ростислава Всеволодовича видряпаний на тій же фресці, що й поминальний напис про цього князя

– Які графіті, сказати б, розповідають про те, яким кияни уявляли довколишній світ, які мали проблеми?

Одна дівчина написала у Софійському храмі: «Купріяне, гарний же ти, скільки мені ще даремно розпалятись»

– Цікавим є список молитов, які на стінах Софійського собору (п’ять записів) та Кирилівської церкви (два записи) лишив Мартін Сем’юнович. Нам відомо, що це син священника Софійського храму Сем’юна та Анни.

А одна дівчина написала у Софійському храмі (скоріш за все, її звали Оленою): «Купріяне, гарний же ти, скільки мені ще даремно розпалятись».

Ще цікаво, що часто люди видряпували просто вигуки, фактично, передавали свої емоції – це подібно до того, як ми у соціальних мережах виставляємо «лайки» різного значення.

Заступник директора Національного заповідника «Софія Київська», дослідник графіті В'ячеслав Корнієнко
Заступник директора Національного заповідника «Софія Київська», дослідник графіті В'ячеслав Корнієнко

– Тож у чому важливість дослідження графіті, і чим вони цікаві для нас, пересічних українців?

– Фактично, стінам собору люди довіряли те, чого не могли довірити іншим. До того ж, не варто забувати, що графіті люди писали для своїх сучасників, нам же ці записи дозволяють поглянути на світ очима людей того часу.

ДОВІДКА:

Вивчення софійських графіті розпочалося у 1920-х–1930-х роках, проте матеріали цих досліджень були втрачені під час Другої світової війни. Від 1944 року розпочався новий етап досліджень софійської епіграфіки, започаткований Борисом Рибаковим та плідно продовжений Сергієм Висоцьким у 1957–1980 роках, який опублікував більше ніж 400 графіті Софії Київської.

Від 2006 року триває масштабний проект дослідження та публікації всіх наявних на стінах храму графіті ХІ–XVIII століть, завершення якого заплановане на 2020 рік. В рамках реалізації цього дослідницького проекту підготовлено низку популярних екскурсій та виставок, зокрема і «Середньовічна людина крізь призму Софійських графіті», в якій йдеться про погляди на оточуючий світ давніх киян. На сьогоднішній день на стінах Софійського собору зафіксовано понад 7 тисяч графіті.

Графічне відтворення напису на стіні Софійського собору в Києві з книги Сергія Висоцького «Давньоруські написи Софії Київської ХІ–ХІV ст.» Напис: «ГОСПОДИ ПОМОЗИ РАБУ СВОЄМУ ПАВЛОВИ». Молитовний напис завершується ім’ям у типово українському давальному відмінку «ПавлОВИ»
Графічне відтворення напису на стіні Софійського собору в Києві з книги Сергія Висоцького «Давньоруські написи Софії Київської ХІ–ХІV ст.» Напис: «ГОСПОДИ ПОМОЗИ РАБУ СВОЄМУ ПАВЛОВИ». Молитовний напис завершується ім’ям у типово українському давальному відмінку «ПавлОВИ»
Графічне відтворення написі на стіні Собору святої Софії з книги Сергія Висоцького
Графічне відтворення написі на стіні Собору святої Софії з книги Сергія Висоцького

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG