Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 00:54

1 квітня стартує другий етап медреформи: що змінюється?


Іллюстраційне фото

1 квітня 2020 року в Україні стартує другий етап медреформи. Заклади охорони здоров'я, які надають спеціалізовану чи вузькоспеціалізовану медичну допомогу, тепер також працюватимуть за принципом «гроші за пацієнтом», як і перша ланка. Також має запрацювати програма медичних гарантій – це перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безкоштовно. Чи готова все ж таки Україна до цих змін? Чи не буде знову перенесення термінів, але тепер вже через коронавірус? І що зміниться для звичайного пацієнта?

Лікар – це ваш вибір

До вузьких спеціалістів вас має направити сімейний лікар, педіатр чи терапевт, з яким ви підписали декларацію. Саме за направленням вас зможуть прийняти в лікарні, яка уклала договір з НСЗУ. Без направлення за консультацію треба буде офіційно заплатити. Вузького спеціаліста ви обираєте самостійно, без прив’язки до міста чи району. Без направлення від лікаря безкоштовно по екстрену медичну допомогу можна буде звернутися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра та нарколога.

Чіткий перелік безкоштовних досліджень

Раніше пацієнт знав, що українська медицина безкоштовна, але так, кажуть, було у більшості випадків лише на папері. Зазвичай пацієнти скаржилися, що треба було десь заплатити за аналізи, купити плівку на рентген або заплатити внесок. Тепер існує програма медичних гарантій, яка складається з 27 пакетів. Сюди увійшли хірургічні операції, пологи, допомога при гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, лікування туберкульозу тощо.

Кожна послуга має фіксовану ціну, яку сплачує не пацієнт, а НСЗУ. Якщо раптом у лікарні від вас вимагатимуть гроші або нададуть перелік, що треба купити, за ті послуги, які є безкоштовними, то можна телефонувати на «гарячу лінію» 1677.

Безкоштовними для пацієнта, що фінансує НСЗУ, мають стати обстеження дорослих для раннього виявлення онкозахворювань, діагностика та хіміотерапія для дітей і дорослих, діагностика та радіотерапія для дітей і дорослих, екстракорпоральний гемодіаліз, пологи та медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках. До переліку безкоштовних також входить лікування туберкульозу, діагностика, лікування та супровід людей, які живуть із ВІЛ. Передбачається, що паліативна та мобільна паліативна допомога для дітей і дорослих також буде проводитись коштом держави.

А ось із власної кишені пацієнти заплатять, якщо захочуть покращення умов свого перебування у стаціонарі – окрема палата чи особливе харчування. Також пацієнт сам сплачуватиме за щеплення, які не входять до національного календаря.

Швидкі стають швидшими

Викликати швидку медичну допомогу ви можете, навіть, якщо у вас немає декларації. Просто треба зателефонувати 103. Вам не мають відмовити в допомозі. Але нарешті вирішена проблема неупорядкованих маршрутів завдяки аналітичній системі «Централь-103». Завдяки їй диспетчери зможуть швидше скоординувати швидкі, куди везти пацієнта.

Лікарні змінюються

До реформи вторинної ланки приєднуються лікарні, які підписали договір з Національною службою здоров'я. Для цього вони повинні перетворитися на комунальні некомерційні підприємства, поставити комп'ютери й медичну інформаційну систему для під'єднання до національної системи електронного здоров'я eHealth.

«Ми працюємо із закладами через прямі угоди. Раніше заклад отримував кошти в рамках субвенції. Вона розподілялася на облраду чи місцеву владу, далі вони видавали її лікарням, а лікарні в залежності від кількості ліжко-місць та персоналу вже отримували кошти. Логіки насправді в цьому не було. Зараз це прямий договір і фінансування залежить від того, які види послуг надає лікарня і скільки саме цей заклад може їх надати. Зараз якщо лікарня більш потужна, має обладнання необхідне, яке відповідає нашим вимогам, і фахівці, які там працюють, то вона законтрактована на більшу кількість пакетів-послуг», – каже керівник департаменту комунікацій Національної служби здоров'я Тетяна Бойко.

Електронні системи

Лікарні переходять на єдину електронну систему скерування та медичну карту. Тепер неважливо, в якому закладі ви отримали направлення чи в яких спеціалістів вже були. Лікар, до якого ви приходите на консультацію, за кодом зможе отримати всю необхідну інформацію щодо вашого діагнозу.

Також єдина електронна система працює і в НСЗУ, а саме електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), що дозволяє в реальному часі дивитися потреби кожної лікарні.

Чи вніс коронавірус свої зміни?

Планувалося, що фінансування лікарень розпочнеться за системою: 60% передплата із загального бюджету та 40% саме за пакет-послуги. Проте через епідемію зараз НСЗУ виступає з ініціативою сплачувати 100% передплати, а на запланований режим переходити з третього кварталу.

«На період пандемії з резервів НСЗУ виділило додаткові 905 мільйонів гривень на підтримку малопотужних лікарень. Тому що їм буде важкувато перелаштуватися. Ці кошти були розподілені між областями, щоб на рівні регіонів влада приймала вже рішення, на що будуть йти ці гроші», – пояснює керівник департаменту комунікацій Національної служби здоров'я Тетяна Бойко.

Реформа первинної ланки медицини – сімейних лікарів та педіатрів – повноцінно розпочалася в Україні у 2018-му. За результатами дослідження «Індекс здоров’я» за 2019 рік, яке охопило понад 10 тисяч респондентів на підконтрольній Україні території, 73% опитаних задоволені своїм сімейним лікарем і 52% – медичною допомогою у стаціонарі.

  • Зображення 16x9

    Ольга Модіна

    У 2012 році закінчила Львівський національний університет ім. І.Франка за спеціальністю «журналістика». На Радіо Свобода - із 2018 року. Пишу про спорт та медицину

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG