Доступність посилання

ТОП новини
13 липня 2020, Київ 18:15

«Україна має взяти діяльну участь у побудові посткризового світу» – Костянтин Матвієнко


(Рубрика «Точка зору»)

Багаторівнева глобальна соціально-економічна криза, яку в світовому інформаційному просторі «представлено» епідемією коронавірусу, першим, вже видимим, своїм наслідком матиме капсуляцію держав у їхніх кордонах. Проте, щойно вичерпається ресурс суспільного переляку для підтримки карантинних заходів, паніка у країнах світу почне спадати, а разом із її відливом повертатиметься до національних еліт здатність мислити раціонально і перспективно. Після неодмінного періоду пошуку винуватців у важких соціальних наслідках, спричинених заходами з подолання епідемії, постане питання організації подальшого глобального співжиття на оновлених етичних і технологічних засадах.

Неможливо відмовитися від сучасного рівня мобільності людства

По-перше, через те, що наявний рівень виробничої спеціалізації країн і регіонів світу, а також досягнутий сьогодні обсяг споживання товарів і послуг, залишається потужним інтегруючим чинником для людства. Обмеження, а тим паче ліквідація, світової торгівлі спричинить катастрофічний дефіцит критично необхідних товарів і послуг, що потягне за собою масштабні конфлікти – руйнацію інфраструктур життєзабезпечення – суспільну деградацію, включно з новими епідеміями.

По-друге, зв’язність світу через пасажиропотоки, серед іншого, забезпечує його гуманітарний – цивілізаційний поступ, поширюючи передові соціальні, зокрема правові і політичні практики. Зупинення безпосередніх міжнаціональних масових контактів так само призведе до деградації більшості сфер людського життя.

Постане перед необхідністю розробки інноваційних санітарних та медичних правил

Отже, коли мине перший шок від глобальної пандемії, людство постане перед необхідністю розробки інноваційних санітарних та медичних правил, дотримання яких, з одного боку, гарантувало б максимальну епідеміологічну безпеку, а з іншого – не тягло б за собою неприйнятних обмежень для економічної і соціокультурної активності. Очевидно, що розробка, а перед усім впровадження таких правил під силу лише глобальному суспільству. Відтак є потреба у всесвітньому координаційному медично-санітарному центрі. Так, хтось може побачити у ньому пресловутий «світовий уряд». Нехай. Людство, з одного боку, дійшло до усвідомлення потреби у створенні спільних медично-санітарних правил, а з іншого, завдяки радикальному прискоренню обміну безмежними обсягами інформації, отримало таку технічну можливість.

Наявність необхідних і достатніх умов роблять перспективу створення описаної установи невідворотною.

Де в цьому процесі місце України?

Надання Україною гуманітарної допомоги низці країн через пандемію і землетруси слугує утвердженню держави як суб’єкта запровадження новітніх правил співіснування у світі

У нас «тут і зараз» напрацьовується цінний клінічний досвід і медична статистика щодо пандемії, українські лікарі набувають необхідної кваліфікації для роботи з хворими, а менеджери – логістичних навичок. Відтак ми маємо всі підстави претендувати на право голосу при підготовці та впровадження глобальних санітарних правил.

У цьому зв’язку слід наголосити, що надання Україною гуманітарної допомоги низці країн через пандемію і землетруси, включно зі скеруванням бригади компетентних медиків до охопленої пошестю Італії, є не лише дружнім і гуманним кроком щодо них, але і слугує утвердженню нашої держави як суб’єкта запровадження новітніх правил співіснування у світі.

Зрозуміло, що ці правила спричинять зміни у порядку вантажних і пасажирських перевезень, організації виробничих ланцюгів, навчальних процесів, природокористування і охорони природи тощо. А це вже нагадує елемент «нового світового порядку», «шостого технологічного укладу», кому що більше до вподоби.

Таким чином коронавірус поставив людство перед фактом різкого прискорення, і без того стрімкого, соціального (політичного) часу та необхідністю переорганізації світового співтовариства. В України є всі шанси взяти помітну участь у цьому процесі. Звісно, за умови, коли українська зовнішня і внутрішня політика буде враховувати цю складну, але безальтернативну мету. Інакше ми розчинимося у неоглобальному світі.

Костянтин Матвієнко – експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG