Доступність посилання

ТОП новини
11 липня 2020, Київ 23:14

Допомогти планеті під час карантину: 10 простих порад


Якщо людина бажає зробити свій внесок у захист довкілля, перед нею є безліч можливостей. Для цього бажано, але зовсім не обов’язково, вступати в організації або ж саджати дерева.

Карантин вже неабияк допоміг планеті: закриття заводів у поєднанні з меншим використанням автівок та літаків сприяло відновленню довкілля по всьому світу. До міжнародного Дня Землі Радіо Свобода разом з громадською організацією «Еколтава» зібрали кілька простих порад для кожного, хто хоче зробити свій внесок у здоров’я планети під час карантину.

Багато людей схильні думати, що екоактивізм зводиться лише до сортування сміття, акцій протесту та підписання петицій. Насправді ж, якщо кожен хоча б просто не використовуватиме пластикові пакети, то вже зробить маленький, але суттєвий внесок.

1. Споживайте енергію відповідально

Світло, вода, газ – на карантині людина використовує більше енергії. До цього варто підходити обережно – не забувати вимикати світло, виходячи з кімнати, та не лити зайвої води у душі. Просто уявіть, скільки води витікає, якщо її не вимикати під час чистки зубів.

Не радять також залишати у розетці електропристрої, їх вважають «енергетичними вампірами». Якщо можливо, працювати краще з іншими членами родини в одній кімнаті. Таким чином світло буде горіти не в 3-х кімнатах, а лише в одній.

2. Скажіть «ні» пластиковому пакету

Якщо ви все ще повертаєтеся із супермаркетів із пластиковим пакетом, можливо, це перша звичка, якої варто позбутися. Багато хто знає про їхню шкоду і все одно продовжує купувати.

Вирішити цю проблему дуже просто – достатньо просто мати власні тканинні торбини, що можна використовувати знову і знову.

Варто пам’ятати: на виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і потім пластик потрапляє на сміттєзвалище. Якби була ефективна система утилізації цього пластику, було б ще не так страшно, але він залишатиметься в природі невідомо скільки і, зрештою, шкодитиме довкіллю, а отже зрештою і своєму ексвласнику.

Згідно з новими правилами в ЄС, пластикові тарілки, столові прибори, трубочки для пиття, тримачі для повітряних кульок та ватні палички одноразового використання будуть заборонені до 2021 року.
Згідно з новими правилами в ЄС, пластикові тарілки, столові прибори, трубочки для пиття, тримачі для повітряних кульок та ватні палички одноразового використання будуть заборонені до 2021 року.

3. Маски краще тканинні

Медичні маски – невід’ємна частина більшості карантинів по всьому світу. З одного боку, вони мають рятувати, з іншого, це небезпечні медичні відходи, для повної утилізації яких в Україні відсутні всі належні умови.

«Якщо ви не медичний працівник, і використовуєте маски для самозахисту, за можливості, користуйтеся багаторазовими масками з легкої «дихаючої» тканини, що легко переться та прасується. Використані маски, рукавички та інші засоби медичної гігієни збирайте окремо, не змішуючи їх з побутовими відходами», – радять фахівці «Еколтави».

Варто пам'ятати, що 100% ефективності ні одноразові медичні маски, ні тканинні не мають.

У Чехії на початку карантину не вистачало медичних масок. Тож місцеві жителі почали шити та носити тканинні. Зрештою більшість людей на вулицях там носять саме маски з тканини
У Чехії на початку карантину не вистачало медичних масок. Тож місцеві жителі почали шити та носити тканинні. Зрештою більшість людей на вулицях там носять саме маски з тканини

Не варто також зливати ліки в каналізацію, особливо гормональні чи антибіотики. Наявні системи очищення стічних вод не можуть їх відфільтрувати. Тож вони потраплять до водойму і можуть вплинути на довкілля.

4. Не викидайте одяг та книжки

Не варто викидати старий одяг у смітник – завжди є люди, яким він може знадобитися. Більшість речей можна віддати або продати.

Те ж саме стосується книжок. Звісно, з огляду на довкілля, краще читати електронну книгу. Проте «не всі можуть відмовити собі у задоволенні читати паперові книжки. Знизити екологічний слід все ж можна: обмінюйтесь книгами з друзями. Напишіть про такий обмін у соцмережах – купа знайомих відгукнуться, гарантовано», – кажуть фахівці «Еколтави».

5. Робіть свідомі покупки, щоб не викидати їжу

Щодня сотні тисяч тон їжі викидається на смітник. І все це – в умовах наближення проблеми перенаселення планети і скорочення ресурсів, в тому числі кризи з продуктами харчування.

«Робіть лише свідомі покупки. Тепер ви не забігаєте в магазин, поспішаючи з роботи. Це був останній «привід» для незапланованих покупок зайвих продуктів, які потім псуються і викидаються на смітник. Продумайте покупки перед походом до супермаркету згідно з орієнтовним меню», – радять в «Еколтаві».

6. Сортуйте відходи

Система переробки сміття в Україні відстає від тих, які мають західні країни, а ефективність сортування залежить як від людей, так і від держави, яка має створити необхідні для цього умови.

Якщо людина все ж вирішила, що сортуватиме, наприклад, пластик, вона має знайти пункт прийому вторинної сировини. Можливо, такий пункт розташований просто під вашим домом?

«В 2019 році Києву вдалося домовитися з перевізниками сміття і встановити 2 600 баків для збору матеріалів, які можна переробити (пластик, папір, метал, скло) звичайних контейнерів 12 300, тобто на кожні п'ять контейнерів є шостий для роздільного збору», – пояснив в коментарі Радіо Свобода голова правління ГО «Зелена Генерація», член Мережі українських сортувальних ініціатив Олександр Коваль.

«Через дуже низьку вартість сировини компанії, які займаються збором сировини, закриваються – переробним підприємствам, яких десятки в Україні, дешевше закуповувати вже посортовану сировину з ЕС, тому часто українська вторсировина йде на смітник», – каже він.

За словами Коваля, активісти очікують ухвалення закону про відходи, «який закладе європейські підходи, наприклад за переробку упаковки матимуть сплачувати саме виробники товарів».

7. Здавайте батарейки

Батарейки – це проблема довкілля. Чому?

«Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами. Через підземні води токсичні речовини розповсюджуються на довгі кілометри та забруднюють землю, в якій ми вирощуємо їжу, а значить отруюють і нас самих», – йдеться на сайті всеукраїнського соціального проекту «Батарейки, здавайтеся!».

На сайті організації, наприклад, є список місць в Україні, де можна позбутися батарейок безпечним для довкілля, а отже і людей, шляхом.

Навіть якщо такий пункт прийому не поруч, кілька батарейок цілком можуть почекати вдома, поки у людини буде нагода завести їх до пункту збору по дорозі, навіть через рік.

8. Обирайте велосипед

Під час карантину краще взагалі нікуди не виходити. Але якщо все ж потрібно, екоактивісти радять надавати перевагу екологічному транспорту. Наприклад, велосипеду.

«Це зараз не лише модно та корисно, а ще й зручно та екологічно. У містах зменшилась кількість приватного автотранспорту, то ж ваша поїздка не буде екстремальною. Якщо велосипед увійде у вашу улюблену звичку та повсякденність, відчувши його переваги, ви не зможете більше відмовитися від такого активного екотранспорту», – кажуть в «Еколтаві».

9. Не паліть суху траву, не дозволяйте іншим

«Неконтрольоване горіння сухостою швидко поширюється через весняний вітер та спричиняє масштабні пожежі. Це стається через свідомі і випадкові підпали сухої трави господарками чи господарями», – пояснюють в «Еколтаві».

Такі підпали швидко поширюються й іноді є причиною загоряння торфовищ. У процесі горіння вивільняються небезпечні парникові гази, що посилюють кліматичні аномалії, знищуються цінні екосистеми і зелені насадження, наголошують екоактивісти.

Результат: великі економічні та екологічні збитки, погіршення якості повітря.

Тому не варто самостійно здійснювати такі підпали, і повідомляти пожежні служби, якщо це роблять інші.

10 квітня, 2020 року. Пожежа в Чорнобильській зоні. Влада заявляла про штучне походження принаймні частини цих пожеж, внаслідок свідомих підпалів чи диверсій.
10 квітня, 2020 року. Пожежа в Чорнобильській зоні. Влада заявляла про штучне походження принаймні частини цих пожеж, внаслідок свідомих підпалів чи диверсій.

Парламент України нещодавно збільшив штрафи за підпал трави й лісові пожежі. Наприклад, за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом одним із видів покарання буде штраф від 91 800 до 153 000 гривень.

10. Онлайн-активність

Багато людей не знають, з чого почати допомогу довкіллю. Хтось має хибне уявлення, що це обов'язково ресурсо- або часозатратно, або просто не знає, наскільки ефективним може бути проста відмова від пластикового пакету.

Тому екоактивісти наголошують: допомога у розповсюдженні інформації інтернетом також відіграє чималу роль. Таким чином, збільшуватиметься обізнаність інших людей.

Не кожен хоче йти на екоакцію, проте можна петицією підтримати ініціативи екоорганізацій. «Так, наприклад, у Києві та Полтаві екоактивісти ініціювали збір підписів під петиціями до міської ради про встановлення належної інфраструктури для окремого збору і утилізації небезпечних відходів», – наголошують в «Еколтаві».

24 квітня вся екоспільнота України збирається разом онлайн, аби відзначити Міжнародний День Землі і пропонує іншим долучитися, щоб послухати відомих спікерів, та актуальні екологічні теми для ваших майбутніх екопроєктів.

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG