Доступність посилання

ТОП новини
15 липня 2020, Київ 02:58

Голова ОУН: «Бабин Яр – не місце для сумнівних проєктів»


У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб. Більшість із них були євреями, за етнічною ознакою там страчували і ромів. Також у Бабиному Яру розстріляли, зокрема, понад 600 членів Організації українських націоналістів (ОУН)

(Рубрика «Точка зору»)

Богдан Червак, голова Організації українських націоналістів

Не можна легковажити скандалом, який виник у зв’язку з причетністю керівника благодійного фонду «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» пана Хржановського до зйомок майже садистського фільму «ДАУ. Дегенерація».

Які б заяви з цього приводу не робив Меморіальний центр, існує загроза, що пам’ять жертв Бабиного Яру реалізуватиметься за сценарієм Хржановського, який уже заявив: «Здається, що в певному сенсі це буде продовження того методу, що був у «Дау», в тому сенсі, що це знов дослідження тоталітарної людської природи, колективної пам’яті».

Монумент «Пам’ять заради майбутнього» у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб. Більшість із них були євреями, за етнічною ознакою там страчували і ромів. Також у Бабиному Яру розстріляли, зокрема, понад 600 членів ОУН
Монумент «Пам’ять заради майбутнього» у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр». У 1941–1943 роках у Бабиному Яру були розстріляні, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб. Більшість із них були євреями, за етнічною ознакою там страчували і ромів. Також у Бабиному Яру розстріляли, зокрема, понад 600 членів ОУН
Вшанування жертв Бабиного Яру має монополізувати українська влада, а не сумнівні «центри», вуха яких стирчать у Москві

Загалом настав час поставити питання руба: вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру має монополізувати українська влада, а не сумнівні «центри», вуха яких стирчать у Москві.

Нагадаю, що більше чверть століття в незалежній Україні відбувається гостра дискусія з приводу інтерпретації подій, які відбулися в урочищі Бабин Яр у 1941–1942 роках, в тому щодо вшанування жертв нацистського терору.

Від рук окупантів загинули не тільки євреї, але й роми, українці, представники інших національностей

Фактично, існують два непримиренні погляди на трагедію Бабиного Яру. З одного боку, окремі єврейські організації наполягають, що у 1941–1942 роках у Бабиному Яру відбувся Голокост, а отже Україна і світова спільнота мають трактувати ці події як трагедію виключно єврейського народу, й концепція вшанування пам’яті жертв має віддзеркалювати історію Голокосту.

Але існує інше бачення цієї трагедії. Оскільки у Бабиному Яру від рук німецьких окупантів загинули не тільки євреї, але й роми, українці, представники інших національностей, не можна цю трагедію трактувати виключно як Голокост, а пам’ять про жертви має віддзеркалювати багатонаціональний характер цього страшного злочину.

Пам'ятник євреям, які загинули під час Голокосту в Бабиному Яру
Пам'ятник євреям, які загинули під час Голокосту в Бабиному Яру
Пам’ятник ромам, розстріляних у Бабиному Яру
Пам’ятник ромам, розстріляних у Бабиному Яру
У день відкриття пам'ятника у Бабиному Яру діячу ОУН, поетесі Олені Телізі (1906–1942). Київ, 25 лютого 2017 року
У день відкриття пам'ятника у Бабиному Яру діячу ОУН, поетесі Олені Телізі (1906–1942). Київ, 25 лютого 2017 року

Власне, тільки тому, що до цього часу немає консенсусу в цьому питанні, існують два проєкти вшанування жертв Бабиного Яру. Так званий «громадський» проєкт Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», який, в основному фінансується московськими олігархами, і державний – Комплексна меморіалізація Бабиного Яру, який здійснюється за підтримки українського уряду та Інституту історії України.

Українська влада багато років поспіль не могла офіційно визнати, що у Бабиному Яру останній притулок знайшли українські націоналісти, зокрема учасники Похідних груп ОУН і Олена Теліга

Від того, який проєкт буде реалізований, значною мірою залежатиме, як українці і міжнародна спільнота сприйматимуть одну з найбільших трагедій людства, яку зберігає українська земля Бабиного Яру.

Існує також українській вимір цієї проблеми. У зв’язку із масованою комуністичною пропагандою, усталеними радянськими стереотипами, українська влада багато років поспіль не могла офіційно визнати, що у Бабиному Яру свій останній притулок знайшли українські націоналісти, зокрема учасники Похідних груп Організації українських націоналістів (ОУН) і Олена Теліга.

Українська поетеса, діячка ОУН Олена Теліга (1906–1942)
Українська поетеса, діячка ОУН Олена Теліга (1906–1942)

Яскравою ілюстрацією стала епопея із встановленням пам’ятника Олені Телізі у Бабиному Яру. Обіцянки його встановити почалися у лютому 1992 року і тривали до лютого 2017 року, коли, врешті-решт, у Бабиному яру з’явився пам’ятник відомій поетесі і визначній діячці ОУН.

Усі аспекти гідного вшанування жертв може врахувати тільки державний проєкт, який об’єднає українських істориків, громадських діячів, єврейські і ромські спільноти

Як учасник і свідок цієї епопеї, добре пам’ятаю усі «аргументи», які використовувала тодішня влада, щоб пам’ятника не було: «не на часі», «не треба провокувати Москву», «неоднозначна подія», «люди не зрозуміють» і найцинічніший – «давайте встановимо пам’ятник Олені Телізі як поетесі, але не згадуватимемо про ОУН».

Пам’ятник Олені Телізі й іншим борцям за волю України з’явився уже після Революції гідності і став важливим кроком на шляху відновлення історичної справедливості щодо українських жертв Бабиного Яру.

Отже, усі аспекти гідного вшанування жертв, у тому числі український вимір Бабиного Яру, може врахувати тільки державний проєкт, який об’єднає передусім українських істориків, вчених і громадських діячів, єврейські і ромські спільноти, для яких ця тема є близькою і зрозумілою.

Інакше завжди існуватиме можливість профанації цієї проблеми, політичних спекуляцій, нагнітання міжнаціональної напруги, що у даному випадку недопустимо.

Богдан Червак – голова Організації українських націоналістів (ОУН)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Богдан Червак

    Український громадський і політичний діяч, державний службовець. Голова Організації українських націоналістів

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG